Особливості економіки розробки програмного забезпечення

Перелік рекомендованої літератури

Основна:

1 Абдурашитов С.А. и др. Насосы и компрессоры. – М.: Недра, 1974.

2 Касьянов В.М. Гидромашины и компрессоры. – М.: Недра, 1981.

3 Черкасский В.М. и др. Насосы, вентиляторы, компрессоры. –М.: Энергия, 1968.

Додаткова:

4 Башта Т.М. и др. Гидравлика, гидромашины и гидроприводы. –М.: Машиностроение, 1982.

5 Богданов А.А. Погружные центробежные электро­насосы для добычи нефти. – М.Недра, 1968.

6 Бухаленко Е.И., Современные буровые насосы.– М.: Машиностроение, 1971.

7 Верзилин О.И. Современные буровые насосы. – М.: Машиностроение, 1971.

8 Горонович Л.Н., Ливак И.Д. Современные буровые трехпоршневые насосы. ВНИИОЭНГ. – М.: 1979.

9 Коцкулич Я.С., Кочкодан Я.М. Буріння нафтових і газових свердловин. – Коломия: Вік, 1999.

10 Любимов Г.А., Любимов В.Г. Теория и расчет многоступенчатых турбобуров. Л.: Гостоптехиздат, 1963.

11 Мкртычан Я.С., Горонович Л.Н., Концур И.Ф. Повышение надежности трехпоршневых буровых насосов. – М.: ВНИИОЭНГ, 1981.

12 Николич А.С. Поршневые буровые насосы. – М.: Недра, 1973.

13 Палашкин Е.А. Справочник механика по глубокому бурению. – М.: Недра, 1987.

14 Френксль М.М. Поршневые компрессоры. – М.: Машиностроение, 1979.

Нормативна:

15 ДСТУ 2860-94. Надійність техніки.

16 ГОСТ 17398-72. Насосы. Термины и определения.

17 ГОСТ 23447-79. Насосы центробежные нефтяные. Типы и основные параметры.

18 ГОСТ 6031-81. Насосы буровые. Основные параметры.

19 ОСТ 26-12-2032-86. Компрессоры. Термины и определения.

20 ГОСТ 26673-90. Турбобуры. Типы, ряд диаметров.

Методична:

21 Лівак І.Д., Копей Б.В. Збірник методичних вказівок до лабораторних занять з курсу „Гідромашини і компресори” для студентів всіх спеціальностей стаціонарної та заочної форм навчання. – Івано-Франківськ: 1996.

22 Лівак І.Д., Копей Б.В. Збірник методичних вказівок до практичних занять з курсу „Гідромашини і компресори” для студентів всіх спеціальностей стаціонарної та заочної форм навчання. – Івано-Франківськ: 1996.

23 Концур І.Ф., Лівак І.Д. Методичні вказівки і контрольні завдання для студентів спеціальності „Обладнання нафтових і газових промислів” з курсової роботи з дисципліни „Гідромашини і компресори”. – Івано-Франківськ: 1996.

24 Концур І.Ф., Лівак І.Д. Методичні вказівки з курсу „Гідромашини і компресори” для підготовки бакалаврів за напрямком 6.0902 – інженерна механіка. НВИГАЦ-306-98. – Івано-Франківськ: ІФДТУНГ, 1998.

При економічному аналізі та обгрунтуванні проектів складних комплексів програм можливі два сценарії:

• создание и весь жизненный цикл комплекса программ ориентируется на массовое тиражирование и распространение их на рынке среди заранее не известных пользователей, в различных сферах и внешней среде применения; при этом отсутствует конкретный внешний потребитель-заказчик, который определяет и диктует основные требования к программному продукту, выделяет ресурсы и финансирует проект; створення і весь життєвий цикл комплексу програм орієнтується на масове тиражування та розповсюдження їх на ринку серед заздалегідь не відомих користувачів, у різних сферах і зовнішньому середовищі застосування; при цьому відсутній конкретний зовнішній споживач-замовник, який визначає і диктує основні вимоги до програмного продукту, виділяє ресурси і фінансує проект;
• разработка программного продукта предполагается с определенным, относительно небольшим тиражом, с известной областью и внешней средой применения, для конкретного потребителя-заказчика, который определяет требования к функциям и характеристикам качества, финансирует и выделяет ресурсы. розробка програмного продукту передбачається з певним, відносно невеликим накладом, з відомої областю та зовнішнім середовищем застосування, для конкретного споживача-замовника, який визначає вимоги до функцій і характеристикам якості, фінансує і виділяє ресурси.

Эти сценарии принципиально различаются методами экономического анализа и обоснования экономических характеристик продукта. Первый сценарий базируется на маркетинговых исследованиях рынка программных продуктов и на стремлении поставщика занять на рынке достаточно выгодное место. Ці сценарії принципово різняться методами економічного аналізу і обгрунтування економічних характеристик продукту. Перший сценарій базується на маркетингових дослідженнях ринку програмних продуктів і на прагненні постачальника зайняти на ринку досить вигідне місце. Для этого ему необходимо определить наличие на рынке всей гаммы близких по назначению и функциям продуктов, оценить их эффективность, стоимость и применяемость, а также возможную конкурентоспособность предполагаемого к разработке программного продукта для потенциальных пользователей и их возможное число. Для цього йому необхідно визначити наявність на ринку всієї гами близьких за призначенням і функцій продуктів, оцінити їх ефективність, вартість і застосовність, а також можливу конкурентоспроможність передбачуваного до розробки програмного продукту для потенційних користувачів і їх можливу кількість. Следует оценить рентабельность затрат на создание и обеспечение всего ЖЦ нового программного продукта, выявить факторы, функциональные, экономические и конструктивные показатели качества, которые способны привлечь достаточное число покупателей и оправдать затраты на предстоящую разработку. Слід оцінити рентабельність витрат на створення і забезпечення всього ЖЦ нового програмного продукту, виявити фактори, функціональні, економічні та конструктивні показники якості, які здатні залучити достатню кількість покупців і виправдати витрати на майбутню розробку. Для этого разработчикам необходимо проводить оценки возможной конкурентоспособности предполагаемой продукции на рынке по величине соотношения: Для цього розробникам необхідно проводити оцінки можливої ​​конкурентоспроможності передбачуваної продукції на ринку за величиною співвідношення:

• возможной эффективности (ценности, достоинств) последующего применения программного продукта и способности удовлетворить потребности пользователей при их приобретении и использовании; можливої ​​ефективності (цінності, достоїнств) подальшого застосування програмного продукту і здатності задовольнити потреби користувачів при їх придбанні та використанні;
• к стоимости (цене, затратам), которую готов заплатить пользователь при приобретении и эксплуатации данного программного продукта. до вартості (ціні, витратам), яку готовий заплатити користувач при придбанні та експлуатації даного програмного продукту.

При выборе поставщика и продукции покупатель обычно стремится максимизировать это соотношение как за счет поиска продуктов с наибольшими эффективностью и качеством, так и за счет минимальной стоимости покупаемого продукта. При виборі постачальника і продукції покупець зазвичай прагне максимізувати це співвідношення як за рахунок пошуку продуктів з найбільшими ефективністю та якістю, так і за рахунок мінімальної вартості продукту, що купується. В этом сценарии при организации производства вся ответственность за цели, функции и показатели качества продукта ложатся на его производителей, и особую роль при экономических оценках должны играть специалисты по маркетинговому анализу предполагаемого распространения продукта на рынке. Они должны оценивать: конъюнктуру и риск успешного продвижения создаваемого продукта на рынок, сроки и график выполнения этапов жизненного цикла, достаточность ресурсов для реализации проекта и длительность развития, модификаций и распространения версий программного продукта. Для этого им нужны, в частности, прогнозы экономических характеристик производства предполагаемого продукта. Такие проекты обычно относительно невелики по объему и срокам реализации первой версии программного продукта, однако могут предполагать длительный жизненный цикл и множество модификаций для адаптации к нуждам и среде пользователей.

Другий сценарій передбачає наявність певного замовника-споживача конкретного програмного продукту, який повинен відповідати його функціональним, технічним і економічним вимогам. Замовник може вибирати конкурентоспроможного постачальника-розробника і оцінювати його можливість реалізувати проект з необхідною якістю з урахуванням обмежень необхідного бюджету, термінів та інших ресурсів. При цьому результати розробки не обов'язково підлягають широкому тиражуванню, вони можуть не надходити на ринок; маркетингові дослідження для таких продуктів є другорядними і попередньо можуть не проводитися.

Однак для замовника та розробників при укладенні контракту необхідно досить достовірне прогнозування вимог до програмного продукту і економічне обгрунтування необхідних ресурсів по трудомісткості, вартості, термінів і іншими показниками. Замовник зацікавлений в отриманні продукту високої якості при мінімальних витратах, а розробник бажає отримати максимальну оплату за створений продукт і достатні ресурси на його виробництво. Протилежність інтересів постачальника і споживача при оцінці економічних характеристик, вартості та інших ресурсів проекту, вимагає пошуку компромісу, при якому виробник програмного продукту не продешевити, а замовник не переплатить за конкретні виконані роботи і весь проект. Тому обидва партнера зацікавлені в достовірному економічному прогнозуванні та обгрунтуванні процесів проектування та виробництва програмного продукту.

У багатьох випадках ефективність систем нової техніки і програмних продуктів у процесі виробництва припадає прогнозувати в умовах невизначеності цілей, вимог до функцій, різних факторів і характеристик замовляються систем і продуктів. Найчастіше бувають недостатньо відомі перспективи впровадження, розповсюдження і застосування об'єктів виробництва - нових програмних продуктів. Значні невизначеності містяться також в економічних характеристиках виробничих технологій, а також інструментальних засобів автоматизації проектування і виготовлення комплексів програм. Становище ускладнюється труднощами поетапного визначення якості компонентів і його прогнозування в процесі виробництва, що безпосередньо відбивається на економічних характеристиках реалізації продукту в цілому.

Методи і достовірність економічного аналізу виробництва та життєвого циклу (ЖЦ) великих комплексів програм можна розділити на дві частини, що істотно розрізняються властивостями виробничих процесів, економічними характеристиками і впливають на них чинниками. У першій частині ЖЦ виробляються: системний аналіз, проектування, розробка, тестування та випробування першої (базової) версії програмного продукту. Номенклатура робіт, їх трудомісткість, тривалість і інші характеристики на цих етапах ЖЦ істотно залежать від властивостей створюваного продукту, необхідних показників якості, зовнішньої і технологічного середовища розробки. Вивчення подібних залежностей для різних прототипів програмних продуктів дозволяє досить достовірно прогнозувати склад та основні економічні характеристики виробництва, плани і графіки робіт для знову створюваних продуктів.

Друга частина ЖЦ, що відображає застосування, супровід і розвиток версій програмного продукту, пов'язана не тільки з економічними характеристиками продукту і середовища виробництва. При цьому економічні характеристики виробництва залежать від інтенсивності змін версій, складності та вартості кожної модифікації програмного продукту. Сукупність версій складних програмних продуктів зазвичай характеризуються тривалої безперервної експлуатацією, тривалість якої значно перевищує тривалість виробництва першої версії. Після того як програмний продукт створений і випробуваний, у ряді випадків він стає недоступним для розробників і застосовується незмінним до впровадження чергової версії при модифікації системи. У процесі супроводу програми можуть піддаватися епізодичним коректувань, які повинні реєструватися, накопичуватися і передаватися користувачам екземплярів системи. Необхідно забезпечувати адекватність документації кожної версії експлуатованого продукту в будь-який момент часу.

Номенклатура робіт на етапах супроводу більш-менш стабільна, а їх трудомісткість і тривалість можуть сильно варіюватися і залежать від масовості та інших чинників поширення і застосування конкретного програмного продукту. Успіх продукту в користувачів і на ринку, а також економічні характеристики процесу розвитку версій важко передбачити, і визначальними стають споживчі характеристики і якість продукту, а його економічні особливості з позиції виробництва відходять на другий план. Внаслідок цього важко прогнозувати економічні характеристики, трудомісткість і необхідну кількість фахівців, що підтримують етапи виробництва модифікацій програмного продукту. Це ускладнює узагальнення економічних характеристик виробництва для різних версій продуктів і прогнозування на їх основі аналогічних характеристик нової розробки. У результаті їх доводиться проводити ітераційно на базі накопичення досвіду і аналізу економічних характеристик модифікацій конкретних типів і версій програмних продуктів.

Найбільш сильно на економічні характеристики виробництва програмних продуктів (окрім необхідних функцій) впливають їх масштаб - розмір, а також вимоги до якості. Оцінка розміру майбутнього програмного продукту необхідна, оскільки вона є частиною однієї з найбільш важливих завдань проекту: можливості реалізації вимог замовника і споживачів при доступних ресурсах. Нереальні очікування, засновані на неточних економічних оцінках проектування і виробництва, являють собою одну з найчастіших причин провалу проектів. Вимірювання розміру, оцінка та складання графіка виробництва програмного продукту складним чином переплітаються в процесі планування проекту. Досить складно створити реальний графік (враховує обов'язки виконавців, їх залежності, перекриття дій, а також дату поставки продукту) без інформації про розмір трудовитрат, необхідних для виконання кожної приватної завдання і створення компонентів. Таким чином, вимірювання розміру (складності) компонентів і комплексу в цілому повинно передувати оцінці повних економічних характеристик проекту, а ця оцінка, у свою чергу, повинна передувати складанню виробничого графіка робіт.

Якість продуктів характеризується багатьма показниками, склад яких залежить від класу, функцій і конкретного призначення комплексу програм. У міру підвищення вимог до якості витрати на виробництво збільшуються все більш високими темпами. Одночасно розширюється діапазон невизначеності досягається якості при допустимих витратах. У результаті для складних програмних продуктів завжди є ризик прояву неліквідованих помилок і недостатньою достовірності оцінок якості. Специфікація вимог та оцінювання характеристик якості програмного продукту - ключовий фактор забезпечення їх адекватного застосування. Це може бути досягнуто на основі виділення, визначення та реалізації відповідних характеристик з урахуванням цілей використання та функціональних завдань комплексу програм з використанням стандартизованих або формалізованих метрик. Завдання полягає у створенні, виборі та прогнозуванні найбільш адекватних економічних критеріїв для узагальненого опису ефективності виробництва, вартості створення і використання складних комплексів програм залежно від їх призначення, галузі застосування, необхідної якості і інших чинників.

Для складних продуктів з високими вимогами до якості проектування, розвиток і застосування систем забезпечення та контролю якості має супроводжувати весь життєвий цикл основної продукції - комплексів програм. Включення комплексів програм в контур систем управління виробництвом промислової продукції або динамічними об'єктами призводить до необхідності забезпечення ними високої якості вирішення завдань, безпеки і надійності їх функціонування не нижче, ніж у апаратних компонентів відповідних систем. Тому комплекси програм повинні ретельно тестуватися і проходити контрольні випробування для визначення рівня якості, безпеки та надійності їх застосування, що може вимагати особливо великих витрат ресурсів.

Дата добавления: 2014-01-07