Метод максимізації поточного прибутку

Метод забезпечення цільового прибутку на інвестований капітал

Він також належить до витратної моделі ціноутворення. Фірма праг­не встановити таку ціну, яка дасть їй змогу покрити всі витрати й отрима­ти заплановану норму прибутку на інвестований капітал.

Ціну розраховують за формулою:

Ц = S+(Hпр*Кінв\100*Nпл)

де S — собівартість одиниці продукції;

H_nf — запланована норма прибутку на інвестований капітал у відсотках; К_т — величина інвестованого капіталу; n_m — запланований обсяг виробництва і збуту продукції.

Цей метод застосовує, зокрема, компанія „Дженерал моторз". Вона встановлює ціни на свої автомобілі з таким розрахунком, щоб забезпечити собі 15—20% прибутку на інвестований капітал.

Однак, використовуючи цей метод, слід пам'ятати, що значні відхилення фактичних обсягів збуту від запланованих суттєво вплинуть на величину норми прибутку на капітал. Тому фірмі треба проводити аналіз беззбитковості, який роз­глянемо в кінці цього параграфа, оскільки його варто виконувати і при викорис­танні інших методів ціноутворення.

Належить він до другої моделі ціноутворення — моделі, що базується на ринковому попиті на товар.

Оскільки згідно із законом попиту зниження ціни на товар збіль­шує попит на нього (обсяг його збуту) і навпаки, фірма хоче знайти таку

точку ціни на кривій попиту, яка забезпечить максимальний прибуток у найближ­чій перспективі.

Даний метод доцільно використовувати для товарів із доволі високою еластич­ністю попиту по ціні. Математична модель цієї задачі має вигляд:

П = [Ц • N -(F + V • N ] - max,

де П — прибуток фірми;

Ц — ціна товару;

N— обсяг його збуту;

F— постійні витрати фірми за певний період;

V— змінні витрати на одиницю продукції.

Найскладнішим при використанні даного методу є встановлення залежності між ціною товару і попитом на нього (обсягом його збуту).

Для отримання необхідних даних може проводитись ринкове тестування това­ру, в ході якого ціну декілька разів знижують і фіксують кількість товару, реалізовано­го при кожному значенні ціни. Результати дослідження обробляють із використан­ням прийомів кореляційно-регресійного аналізу й отримують рівняння регресії:

М=Ь₀ + Ь1-Ц

Оскільки взаємозв'язок між ціною і попитом, як звичайно, обернено про­порційний, коефіцієнт регресії Ь1 має від'ємне значення.

Після визначення взаємозв'язку між Ц і //функцію прибутку максимізують із використанням першої похідної d П/dЦ.

У наслідку знаходять оптимальну ціну, використання якої забезпечує фірмі максимальний прибуток протягом певного періоду. Якщо надалі ситуація змінить­ся, ціну слід скоригувати.

Дата добавления: 2014-01-07