Допоміжний текст і підписи до ілюстрацій

Колонцифри

Постійні й змінні колонтитули

Постійний колонтитул (running head) у точності повторюється протягом всієї книги (наприклад, назва книги). Змінний колонтитул (headline) навпроти, міняється (наприклад, назва глави, або роздягнула).

Ціль застосування змінних колонтитулів полягає в тому, щоб, відкривши книгу на будь-якій сторінці, ви могли швидко визначити, де перебуваєте. Відповідно до прийнятих правил, більше загальну інформацію варто розташовувати на лівій смузі (назва книги, заголовок роздягнула); а більше конкретну інформацію поміщати на правій смузі (заголовок поточної глави або підрозділу, що відповідає даній сторінці).

Звичайне місце розташування постійних колонтитулів приймається відповідно до типу выключки заголовків у тексті: вони можуть бути центровані, вирівняні по передньому обрізі книги або мати від нього відступ у трохи пік, а також вирівняні по корінці або мати від нього відступ у трохи пік. Колонтитули повинні бути легко отличимы від основного тексту, якщо ви хочете, щоб вони дійсно служили своєї мети. Виходячи з тих же міркувань, доцільно використовувати для колонтитула курсив (або курсив збільшеного на один пункт кегля в порівнянні з основним текстом) або капітель того ж шрифту, що й основний текст.

Відповідно до правил колонцифри містяться на один рядок з колонтитулом угорі сторінки з выключкой уліво або вправо; або ж містяться в рядок нижнього колонтитула з інтервалом в один рядок від останнього рядка тексту на сторінці, і можуть бути також центровані, виключені вліво або вправо.

Найчастіше використовують арабські цифри, які можуть мати висоту, рівну висоті прописних букв, або висоті малих літер з найбільшим верхнім виступаючим елементом.

Прикладами допоміжного тексту є таблиці, цитати, віршовані рядки, виноски й інші елементи, що вимагають форми подання, відмінної від основного тексту.

Звичайно цитати обсягом у кілька рядків відзначаються відбиттям, наприклад, у половину рядка вище й нижче тексту цитати, і можуть бути набрані зменшеним кеглем, курсивом, мати відступ ліворуч, ліворуч і праворуч, або ж комбінацію цих стилів.

Щоб вибрати найбільш підходящий стиль, варто мати на увазі, наскільки часто в тексті зустрічаються цитати і яку вони мають довжину. Якщо в книзі багато цитат і вони досить більші, у читача напевно викличе утруднення спроба розібрати масиви набраного курсивом або дрібним текстом.

Виноски являють собою допоміжний текст пояснювального або довідкового характеру, що поміщається або внизу смуги, або наприкінці глави або наприкінці книги. Виноски забезпечуються або порядковим номером, або особливим знаком. Варто мати на увазі, що системи автоматичної розбивки сторінок зазнають труднощів при роботі з виносками, це може бути однієї із причин приміщення виноски в кінець глави, а не долілиць смуги. Добре використовувати для виносок кегль на два або навіть на три пункти менше кегля основного тексту. Система позначення за допомогою чисел верхнього індексу більше зручна й краще сприймається візуально, чим використовувані раніше традиційні зірочки, хрестики, подвійні хрестики й т.д., що виглядали досить великоваговими.

Для ілюстрованих видань вибір стилю підпису здійснюється аналогічним образом. Довжина підпису, вид і кількість ілюстрацій - все це варто взяти до уваги при виборі оптимального рішення. Курсив або шрифт меншого розміру являють собою звичайні способи виділення підписів до ілюстрацій при їхній помірній довжині й середній частоті появи ілюстрацій; якщо ж підписи зустрічаються часто, варто більш уважно підійти до вибору стилю.

В останньому випадку підпис повинна бути чітко відділена від тексту, але в той же час становити з ним єдине ціле. Для цієї мети добре підходить використання тонких шпон при наборі. До цієї теми ми повернемося в розділі 3, де розглянемо вставку й розміщення ілюстрацій і особливості їхнього дизайну.

Дата добавления: 2014-01-07