Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого (зміна підсудності) та наслідки порушення правил про підсудність

Кримінальний процесуальний закон (частина перша статті 34 КПК України) передбачає випадки зміни підсудності – направлення кримінального провадження з одного суду до іншого. Однак, це може статися тільки у випадках, якщо:

1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності;

2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в випадках якщо неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду;

3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження;

4) ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.

Спори про підсудність між судами закон не допускає.

Суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою статті 34 КПК України.

Зміна підсудності можлива як судом до якого надійшло кримінальне провадження, так і колегією суддів відповідного суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Закон визначає, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів.

Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п’яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

За поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п’яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ може бути змінена підсудність в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Кримінальний процесуальний закон (частина перша статті 34 КПК України) передбачає ще одне правило, згідно з яким у виняткових випадках підсудність кримінального провадження може бути змінено, тобто передано на розгляд іншого суду. Це робиться з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження. У випадках проживання в певній місцевості обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків (така передача кримінального провадження може відбутися лише до початку судового розгляду). У той же час, як на наш погляд, при застосуванні зазначеної правової норми може виникнути проблема у визначенні таких «виняткових випадків», як саме та чому саме інший суд, а не той в який первісно надійшло кримінальне провадження, може розглянути його більш «оперативно та ефективно»?!

Оскільки закон (пункт чотирнадцятий частини першої статті 36, стаття 283 КПК України) наділяє прокурора правом остаточного вирішення питання про форми закінчення досудового розслідування, то, природно, що у разі його звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного, виховного характеру або з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності він попередньо визначає підсудність кримінального провадження, правильність чого перевіряється у ході підготовчого судового засідання.

Одним із прямих наслідків порушення правил підсудності (у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження) може стати направлення судом з підготовчого судового засідання обвинувального акта чи клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності (пункт четвертий частини першої статті 314 КПК України).

Рекомендована література

Дата добавления: 2014-01-07