Особливості судового кримінального провадження щодо неповнолітніх

Перш за все слід мати на увазі, що правила спеціальної (суб’єктної, персональної) підсудності стосовно неповнолітньої особи говорять про те, що кримінальне провадження щодо розгляду стосовно неї обвинувального акта, а також клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінальне провадження в апеляційному чи касаційному порядку щодо перегляду прийнятих із зазначених питань судових рішень здійснюються суддею, уповноваженим згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх. [145]. У разі якщо таке кримінальне провадження має здійснюватися судом колегіально, головуючим під час судового розгляду може бути лише суддя, уповноважений згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх. (частина десята статті 31 КПК України).

На виконання вимог закону щодо розумності процесуальних строків кримінальне провадження щодо неповнолітньої особи має бути розглянуто в суді першочергово (частина четверта статті 28 КПК України).

Про час і місце судового розгляду за участю неповнолітнього обвинуваченого суд повідомляє відповідну службу у справах дітей та кримінальну міліцію у справах дітей. Суд має право також викликати в судове засідання представників цих установ.

Представники цих служб мають право заявляти клопотання, ставити запитання неповнолітньому обвинуваченому, його законному представнику, потерпілому, свідкам, експерту і спеціалісту, висловлювати думку з приводу найбільш доцільних заходів щодо обвинуваченого з метою його перевиховання (частина друга статті 496 КПК України).

Як і в процесі досудового розслідування кримінального правопорушення батьки або інші законні представники неповнолітнього беруть участь в судовому засіданні, куди вони обов’язково викликаються, однак їхнє неприбуття не зупиняє судового провадження, крім випадків, коли суд визнає необхідною їх участь.

Законні представники перебувають у залі судового засідання протягом усього судового провадження, а в разі необхідності можуть бути допитані як свідки.

Суд, у виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого, за власною ініціативою, за клопотанням самого неповнолітнього, клопотанням прокурора, має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих процесуальних чи судових дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні і залучити замість нього іншого законного представника (частина третя статті 488 КПК України).

У відповідності з частиною першою статті 495 КПК України, якщо у справі виявляються обставини,що можуть негативно вплинути на неповнолітнього, суд, попередньо вислухавши думку прокурора, захисника і законного представника неповнолітнього обвинуваченого, має право своєю ухвалою видалити його із залу судового засідання на час дослідження таких обставин. Втім, після повернення неповнолітнього обвинуваченого головуючий знайомить його з результатами дослідження обставин, проведеного за його відсутності, і надає йому можливість поставити запитання особам, які були допитані за його відсутності.

Частина друга статті 486 КПК України зобов’язує під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру «здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз’яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього».

Для з’ясування рівня розвитку, інших соціально-психологічних рис особи неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого, які необхідно враховувати при призначенні покарання і обранні заходу виховного характеру, судом може бути призначена психологічна експертиза.

Як і при провадженні досудового розслідування участь захисника в судовому засіданні щодо неповнолітньої особи є обов’язковою.

За результатами судового провадження щодо неповнолітнього суд, за загальним правилом, ухвалює вирок або постановляє ухвалу (стаття 371 КПК України).

До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:

1) штраф; 2) громадські роботи; 3) виправні роботи; 4) арешт; 5) позбавлення волі на певний строк, а також застосовані додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

У відповідності до статті 103 Кримінального кодексу України при призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 КК України враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього. При цьому слід пам’ятати, що призначенні покарання неповнолітньому за сукупністю злочинів або вироків остаточне покарання у виді позбавлення волі не може перевищувати п’ятнадцяти років.

Дата добавления: 2014-01-07