Стреси

Конфліктні ситуації часто призводять до стресових станів у індивідів.

Стрес — стан, спричинений великими або малими обсягами робіт, необхідністю людей уживатися між собою, конфліктом, невизначеністю ролей, безцільністю існування, відсутністю важливої справи, фізичними, психологічними та іншими факторами.

Стреси, залежно від чинників, що їх зумовлюють, поділяють на дві групи:

1. Організаційні — є наслідком проблем в організації (на підприємстві), відсутності важливої справи, без цільності існування, перевантаження чи недовантаження роботою, конфлікту, невизначеності ролей, нецікавої роботи, відсутності важливої справи тощо.

2.Особисті — їх породжують необхідність уживати ся один з одним, смерть у родині, проблеми зі здоров'ям, шлюб, вагітність, сексуальні проблеми, складні стосунки з рідними, зміна квартири, невдале проведення свята, порушення звичок, уподобань тощо.

Стреси формуються під впливом різних психологічних чинників:

- позитивних почуттів (вдячність, повага, довіра, захоплення, прихильність, тощо);

- негативні почуття (ненависть, недовіра, ворожість, прагнення помсти, тощо);

- почуття байдужості.

Для усунення стресу в процесі самоуправління необхідно:

- оцінити власний стан і результати своєї діяльності;

- конкретизувати систему своєї роботи (наприклад, спланувати справи на кожен день);

- не погоджуватись на нову роботу (завдання), як що незавершена попередня;

- підтримувати доброзичливі стосунки з керівником;

- обдумувати кожен свій крок;

Дбаючи про ефективне управління стресами, менеджер повинен:

- вивчати особливості характеру, діапазон знань, ставлення до роботи своїх підлеглих;

- вибирати тип і обсяг робіт відповідно до здібностей, потреб і навичок працівників;

надавати працівникам повну характеристику майбутньої роботи тощо);

У сучасних умовах робочий день менеджера є над звичайно інтенсивним, що вимагає значних фізіологічних, психологічних та енергетичних зусиль. При цьому дуже часто під час роботи виникають непередбачені ситуації, які не дають змоги виконати заплановані зав дання. Робота менеджера — це робота з людьми, тому до сучасних управлінців висувають нові вимоги: гнучкості, стійкості, хорошої фізичної форми, толерантності.

2. Тестові завдання з нормативного курсу.

1. Сутність, роль та методологічні основи менеджменту.

1. Що слід розуміти під терміном "управління" і де переважно він застосовується?

1. Термін "управління" застосовується переважно до діяльності людей в сфері економіки.

2. Термін "управління" є синонімом терміну "менеджмент", але він переважно застосовується до різних видів людської

діяльності.

3. Термін "управління" не є синонімом терміну "менеджмент" і застосовується тільки до діяльності людей у сфері економіки.

4. Термін "управління" застосовується при визначенні системи заходів щодо координації діяльності людей.

2. Що слід розуміти під терміном "менеджмент"?

1. Термін "менеджмент" означає керування якоюсь системою.

2. Під терміном "менеджмент" розуміють управління якоюсь соціально-економічною системою (підприємством).

3. Термін "менеджмент" означає управління будь-чим.

4. Термін "менеджмент" означає постійно контролювати діяльність персоналу в організації.

3. Залежно від рівня управління виділяють менеджерів:

1. Вищого, середнього і найнижчого рівнів.

2. Вищого, середнього, нижчого і найнижчого рівнів.

3. Вищого і середнього рівнів.

4. Вищого і найнижчого рівнів.

4. Що означає термін "менеджмент " і з якої мови він походить?

1. З англійської мови і означає керувати, стояти на чолі, завідувати, бути здатним впоратися з будь-якою проблемою.

2. З німецької мови і означає керувати, завідувати будь-чим.

3. З англійської мови і означає керувати, завідувати будь-чим.

4. З російської і означає завідувати будь-чим.

5. Що таке менеджмент з функціональних позицій?

1. Процес планування, організації, контролю, регулювання.

2. Процес планування, організації, мотивації, контролю, які необхідні для досягнення певної мети.

3. Процес планування, організації, мотивації.

4. Процес організації і контролю.

6. Що об'єднує суб'єкт та об'єкт управління?

1. Партнерство та однодумство.

2. Спільне місце їх діяльності.

3. Спільна мета діяльності.

4. Спільне бажання отримувати прибутки.

7. Визначіть, що таке об'єкт управління?

1. Людина чи група людей, якими управляють.

2. Апарат управління.

3. Люди, які займаються управлінням.

4. Люди, які виконують певні завдання.

8. Що означає термін "менеджер"?

1. Менеджер - це організатор колективу.

2. Менеджер - це керівник трудового колективу.

3. Менеджер - це керівник, який добре знає економіку.

4. Менеджер - це професійний керівник, який добре орієнтується в ринкових відносинах.

9. Хто такий підприємець?

1. Це людина, яка готова йти на ризик, новаторство, примноження багатства.

2. Це людина, яка ризикує своїм майном для створення чогось нового.

3. Це людина, яка завжди ризикує.

4. Це людина, яка створює матеріальні цінності.

10. Які основні підходи до управління існують в державах з розвинутою ринковою економікою?

1. Системний підхід.

2. Процесний підхід.

3. Системний та ситуаційний підходи.

4. Процесний, системний та ситуаційний підходи.

2. Історія розвитку менеджменту.

11. Школа наукового управління отримала свій розвиток у:

1. 1885-1920 рр.

2. 1900-1950 рр.

3. 1930-1950 рр.

4. 1950-1988 рр.

12. "Батьком" школи наукового управління вважаються:

1. А Файоль.

2. Е.Мейо.

3. Ф.Тейлор.

4. М.Фоллет.

13. Важливим внеском "школи наукового управління" у практику управління було:

1. Створення універсальних принципів управління.

2. Перенесення центру уваги в управлінні з виконання завдань на стосунки між людьми.

3. Систематичне використання засобів стимулювання праці з метою зацікавлення персоналом у підвищенні його продуктивності праці.

4. Застосування в управлінні математики, статистики тощо.

14. Адміністративна (Класична) школа управління отримала свій розвиток у:

1. 1900-1950 рр.

2. 1885-1920 рр.

3. 1930-1950рр.

4. 1950-1988 рр.

15. Найвідомішим представником адміністративної (класичної школи управління є:

1. Ф. Тейлор.

2. А. Файоль.

3. Е. Мейо.

4. М. Фоллет.

16. Засновниками школи людських стосунків вважаються:

1. М. Фоллет та А.Файоль.

2. А. Файоль та Г. Гант.

3. М. Фоллет та Е. Мейо.

4. Ф. Тейлор та А. Файоль.

17. Вітчизняні фахівці в галузі менеджменту вважають, що на різних етапах розвитку управлінської науки в Україні вагомий внесок у неї зробили такі українські вчені:

1. К. Воблій, М. Зібер.

2. Коропецький, В. Бандера.

3. Т. Войнаровський, Г. Цехановський.

4. М. Драгоманов, І. Вернадський, М. Туган-Барановський, М. Вольський.

18. Фахівці в галузі менеджменту вважають, що управління існує:

1. З того часу, коли з'явилися перші організації.

2. З того часу, коли з'явилися гроші.

3. З того часу, коли утворилася Київська Русь.

4. З того часу, коли виникла потреба у розподілі функцій управління.

19. Школа людських стосунків в управлінні отримала свій розвиток у:

1. 1930-1950 рр.

2. 1900-1950 рр.

3. 1885-1920 рр.

4. 1950-1988 рр.

20. Найвідомішими представниками Школи людських стосунків в управлінні є:

1. А. Файоль, А. Маслоу.

2. М.Фоллет, Е.Мейо.

3. Ф.Тейлор, Г.Емерсон.

4. Г.Форд, Лі Яккока.

3. Закони, закономірності та принципи менеджменту.

21. На чому базуються принципи менеджменту?

1. На законах, які діють в Україні.

2. На законах розвитку суспільства і закономірностях управління.

3. На положеннях про підрозділи організацій.

4. На підзаконних актах.

22. Що слід розуміти під принципами менеджменту?

1. Вихідні положення, за допомогою яких вирішуються виробничі завдання.

2. Норми поведінки людей в процесі виконання своїх функцій.

3. Правила, вихідні положення і норми поведінки, якими керуються органи управління в процесі управління системами.

4. Положення про діяльність органів управління.

23. Що передбачають принципи менеджменту?

1. Територіальні аспекти управління.

2. Стан та розвиток системи управління.

3. Територіальні аспекти процесів управління.

4. Тимчасові і територіальні аспекти процесів управління, а також мати правове оформлення.

24. Що передбачають принципи оптимального поєднання централізації і децентралізації в управлінні системами?

1. Раціональне використання єдиноначальності і колегіальності в управлінні системами для досягнення певних цілей.

2. Вироблення колегіального вирішення певних проблем.

3. Застосування різноманітних правил в управлінні.

4. Оптимальне використання єдиноначальності в управлінні.

25. У чому полягає сутність принципу поєднання галузевого і територіального управління?

1. Управління діяльністю організацій має здійснюватися з урахуванням їх територіального розміщення.

2. Управління діяльністю організацій має здійснюватися з урахуванням тільки їх галузевої належності.

3. Управління діяльністю організацій має здійснюватися з урахуванням як галузевої належності, так і територіального розміщення.

4. Управління діяльністю організацій має здійснюватися з урахуванням розвитку продуктивних сил певного регіону.

26. Зведення правил, норм поведінки, установок, які створюються людьми і якими керуються органи управління та окремі працівники відноситься до:

1. Економічних законів.

2. Методів менеджменту.

3. Законів управління.

4. Принципів менеджменту.

27. Що мається на увазі під поняттям "основні принципи менеджменту"?

1. Правила, вихідні положення і норми поведінки, якими керуються органи управління в процесі управління системами.

2. Норми поведінки людей в процесі виконання своїх функцій.

З. Вихідні положення, за допомогою яких вирішуються виробничі завдання.

4. Об'єктивно діючі закономірності розвитку суспільства та організації.

28. Як слід розуміти термін "принцип"?

1. Основні завдання.

2. Основні функції.

3. Основні методи впливу на людей.

4. Начало, основа поведінки, основне правило.

29. Що є підґрунтям управління будь-якою системою?

1. Принципи, які відображають ринкові умови господарювання.

2. Методи менеджменту.

3. Функції менеджменту.

4. Фінансові ресурси.

30. Що повинні відображати сучасні принципи менеджменту?

1. Основні закономірності управління.

2. Основні зв'язки, які складаються в системі.

3. Основні відносини, які складаються в системі.

4. Основні властивості, зв'язки і відносини управління, які складаються в системі.

4. Основи теорії організації.

31. Що слід розуміти під організацією?

1. Групу людей, які об'єднались для отримання прибутку.

2. Групу людей, діяльність яких координується відповідним органом управління.

3. Групу людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення певної мети.

4. Групу людей, які об'єдналися для спільного проводження вільного часу.

32. Яким чином поділяються організації?

1. Формальні та прості.

2. Формальні та неформальні, складні та прості.

3. Неформальні та складні.

4. Складні і формальні.

33. Які організації слід вважати формальними?

1. Діяльність яких свідомо планується, організовується, мотивується з метою досягнення певної мети.

2. Діяльність яких свідомо планується.

3. Діяльність яких не планується і не регулюється.

4. Діяльність яких організується керівником.

34. Які організації слід вважати неформальними?

1 Ті, які виникають спонтанно.

2 Ті, які виникають і функціонують спонтанно.

З. Ті, які функціонують згідно положень та статутів.

4 Ті, які функціонують згідно певних інструкцій.

35. Які організації слід вважати складними?

1. Ті, які характеризуються набором багатьох взаємопов'язаних цілей та завдань.

2. Ті, які мають одну мету і завдання.

3. Ті, які мають багато завдань.

4. Ті, які мають багато цілей.

36. Які складові елементи входять до керуючої системи?

1. Ті, які планують діяльність керованої системи.

2. Ті, які організують діяльність керованої системи.

3. Ті, які забезпечують процес управління організацією.

4. Ті, які забезпечують виконання виробничих завдань.

37. Що таке система управління?

1. Сукупність взаємодіючих елементів, які складають цілісне утворення, що має властивості, відмінні від властивостей складових елементів.

2. Сукупність взаємодіючих елементів.

3. Цілісне утворення, що має властивості, відмінні від властивостей складових елементів.

4. Сукупність елементів організації.

38. З чого складається організація?

1. Керованої підсистеми.

2. Керуючої та керованої підсистем.

3. Керуючої системи.

4. Керуючої системи, яка забезпечує отримання прибутків.

39. Якими основними ознаками характеризується відкрита система?

1. Взаємодією із внутрішнім середовищем.

2. Взаємодією із структурними підрозділами всієї системи.

3. Взаємодією із виробниками товарів.

4. Взаємодією із зовнішнім середовищем.

40. Якими основними ознаками характеризується закрита

система?

1. Має жорсткі фіксовані межі, і її дії відносно незалежні від середовища, яке оточує систему.

2. Має жорсткі фіксовані межі дії.

3. Має жорсткі фіксовані межі, і її дії незалежні від інших систем.

4. Не має жорстких фіксованих меж дії.

5. Функції та технологія менеджменту.

41. Чому управління носить функціональний характер?

1. Тому що управління - це діяльність, а будь-яка діяльність розглядається як функціонування чогось, наприклад -підприємства.

2. Тому що управління вимагає (передбачає) здійснення різного характеру впливу на певний об’єкт.

3. Це пов’язано з розподілом праці в управлінні.

4. Це пов’язано з кооперацією праці.

42. В якому порядку реалізуються основні (загальні) функції управління?

1. Організація, планування, контроль, мотивація.

2. Планування, організація, контроль, мотивація

3. Планування, організація, мотивація, контроль.

4. Організація, контроль, мотивація, планування.

43. Що повинні відображати функції менеджменту?

1. Основні закономірності управління системами.

2. Відносини, які складаються між керуючою та керованою системами.

3. Основні властивості, зв’язки та відносини управління.

4. Основні завдання керуючої та керованої системи.

44. На що переважно спрямовані функції менеджменту?

1. На досягнення певної мети організації.

2. На виконання виробничих завдань.

3. На досягнення відповідних економічних та соціальних показників в діяльності організації.

4. На досягнення запланованих прибутків.

45. Які функції менеджменту слід вважати загальними?

1. Контролю і організації.

2. Планування і мотивації.

3. Організація і контроль.

4. Планування, організація, мотивація та контроль.

46. До загальних основних функцій менеджменту належать:

1. Науковість, цілеспрямованість, послідовність.

2. Планування, організація, мотивація, контроль.

3. Координація, складання звітів, контроль.

4. Організація, контроль та планування.

47. Що таке менеджмент з функціональних позицій?

1. Процес планування, організації, мотивації.

2. Процес планування, організації, контролю та регулювання.

3. Процес планування, організації, мотивації та контролю, які необхідні для досягнення певної цілі.

4. Процес контролю та організації.

48. До числа основних загальних функцій менеджменту не відносяться:

1. Планування.

2. Кредитування.

3. Організації мотивації

4. Контроль.

49. Хто розподіляє функції управління в організації?

1. Спеціалісти.

2. Робітники.

3. Керівник організації.

4. Спеціалісти та робітники.

50. Хто розподіляє функції в підрозділі організації:

1. Керівник підприємства.

2. Відділ персоналу.

3. Економісти.

4. Керівник підрозділу.

6. Планування як загальна функція менеджменту.

51. Стратегія скорочення - це:

1. Стратегія поєднання альтернатив

2. Стратегія останньої дії.

3. Стратегія обмеження окремих видів діяльності.

4. Стратегія поведінки організації в певних умовах.

52. Тактика організації - це:

1. Короткострокові плани, які конкретизують стратегію.

2. Завдання, які треба виконувати.

3. Види робіт по досягненню цілей.

4. Плани робіт, які слід виконувати

53. Процес оцінки стратегії організації - це:

1. Аналіз фактично досягнутих результатів роботи.

2. Порівняння виконання запланованих робіт з фактичними

результатами.

3. Механізм зворотного зв’язку для коригування стратегії.

4. Аналіз поточних результатів роботи.

54. Для практичної реалізації стратегічних планів організації

розробляють:

1. Тактику, правила, бюджети.

2. Тактику і правила.

3. Бюджети.

4. Правила.

55. Для розроблення стратегічного плану вище керівництво організації повинно виявити:

1. Сильні сторони своїх конкурентів.

2. Внутрішні сильні і слабкі сторони своєї організації.

3. Слабкі сторони своєї організації та конкурентів.

4. Сильні сторони конкурентів.

56. За допомогою аналізу зовнішнього середовища організації її керівники повинні:

1. Вивчати стратегію і тактику своїх конкурентів.

2. Оцінювати зміни, які перешкоджають досягненню цілей

організації.

3. Вивчати зміни, які відбуваються.

4. Вивчати і оцінювати зміни, які можуть сприяти або перешкоджати досягненню цілей організації.

57. Цілі організації мають задовольнити такі основні вимоги:

1. Досяжність, конкретність, орієнтація у часі.

2. Досяжність і орієнтація у часі.

3. Орієнтація у часі і конкретність.

4. Досяжність.

58. Аналіз конкурентів організації проводиться з метою:

1. Визначення їх стратегії та сильних сторін.

2. Визначення їх цілей та сильних сторін.

3. Визначення їх цілей, стратегії сильних і слабких сторін.

4. Визначення стратегії.

59. Планування - це:

1. Розроблення можливих варіантів існування організації.

2. Один із засобів, за допомогою якого забезпечується єдиний

напрямок зусиль членів організації для досягнення її цілей.

3. Розроблення завдань для підлеглих.

4. Аналіз можливих змін в діяльності організації.;

60. Стратегія організації - це:

1. Всебічний комплексний план, призначений для реалізації місії та досягнення цілей.

2. Комплексний план для отримання прибутків у перспективному періоді.

3. План реалізації цілей.

4. Поточні плани для досягнення цілей.

7. Організація як загальна функція менеджменті.

61. Що визначає взаємозв'язок (супідрядність) ланок в організації?

1. Органи управління організацією.

2. Порядок підпорядкування органів в організації.

3. Рівень управління.

4. Порядок складання звітності.

62. Що слід розуміти під організаційною структурою

управління?

1. Склад ланок управління організацією.

2. Супідрядність управлінських взаємозалежних ланок управління.

3. Склад підрозділів управління.

4. Склад і супідрядність взаємозв’язаних управлінських ланок, які забезпечують здійснення функцій і завдань управління організацією.

63. Що створює структуру управління організацією?

1. Сукупність лінійних і функціональних служб (органів) управління.

2. Сукупність лінійних органів управління.

3. Сукупність функціональних служб.

4. Сукупність окремих ланок управління.

64. Де переважно застосовується лінійна структура управління?

1. В управлінні великими організаціями.

2. В управлінні малими організаціями.

3. В управлінні об’єднаннями організацій.

4. В управлінні кооперативними організаціями.

65. Організаційна структура управління визначається:

1. Супідрядністю управлінських взаємозалежних ланок управління.

2. Складом ланок управління організацією.

3. Складом і супідрядністю взаємозв’язаних управлінських ланок, які забезпечують здійснення функцій і завдань управління організацією.

4. Складом підрозділів організації.

66. Що відноситься до елементів організаційних структур управління?

1. Органи всіх систем управління організацією та взаємозв’язки між ними.

2. Ланки управління організацією.

3. Система взаємозв’язків між органами управління.

4. Ланки і органи управління організацією

67. Що слід розуміти під органом управління в організації?

1. Всі ланки управління організацією.

2. Ланку або сукупність ланок керуючої системи.

3. Сукупність ланок керованої системи.

4. Сукупність ланок керуючої системи.

68. Що визначає взаємозв’язок (супідрядність) ланок в організації?

1. Порядок підпорядкування органів управління організацією.

2. Органи управління організацією.

3. Рівень та органи управління організацією.

4. Рівень управління.

69. Що створює структуру управління організацією?

1. Сукупність лінійних органів управління.

2. Сукупність функціональних служб.

3. Сукупність лінійних і функціональних служб (органів).

4. Сукупність органів управління.

70. Де зосереджуються всі функції управління нижчими підрозділами при лінійній структурі?

1. У різних ланках управління організацією.

2. В одній ланці.

3. У різних підрозділах організації.

4. В одному підрозділі.

8. Мотивація як загальна функція менеджменту.

71. Цінність винагороди працівника організації - це:

1. Передбачення поведінки працівника, який дістав винагороду.

2. Передбачення відношення працівника до виконання своїх функцій.

3. Передбачення ступеня відносного задоволення, що відчуває працівник, який дістав певну винагороду.

4. Передбачення поведінки працівника.

72. Процесуальні концепції мотивації працівників організацій враховують:

1. Групову поведінку людей в процесі виконання своїх функцій.

2. Індивідуальну поведінку людей в процесі виконання своїх функцій.

3. Поведінку окремих працівників в процесі виконання своїх функцій.

4. Поведінку всіх працівників організації.

73. Теорія мотивації персоналу розглядає дві основні групи концепцій мотивації:

1. Змістовні і організаційні.

2. Змістовні і процесуальні.

3. Процесуальні і матеріально-грошові.

4. Змістовні і грошові.

74. Основною формою матеріального стимулювання персоналу організації є:

1. Премії.

2. Премії та цінні подарунки.

3. Цінні подарунки та заробітна плата.

4. Заробітна плата.

75. Мотивація базується на:

1. Потребах і самовираженні.;

2. Потребах і винагородах.

3. Винагородах і задоволенні окремих людей.

4. Задоволенні всіх людей.

76. Потреби бувають:

1. Первинні і внутрішні.

2. Внутрішні і вторинні.

3. Первинні, вторинні, внутрішні і зовнішні.

4. Внутрішні і зовнішні.

77. До первинних потреб відносяться:

1. Психологічні.:

2. Фізіологічні

3. Економічні.

4. Матеріальні.

78. До прецесійних теорій мотивації не відносять:

1. Теорію очікувань Врума.

2. Теорію Туган-Барановського

3. Теорію Портера і Лоулера.

4. Теорію справедливості.

79. Теорія мотивації Мак-Клелланда передбачає враховувати такі основні потреби:

1. Влади і причетності.

2. Успіху і влади.

3. Влади, успіху, причетності.

4. Влади і економічної зацікавленості.

80. Згідно з двофакторною теорією Герцберга всі фактори поділяються на:

1. Гігієнічні та економічні

2. Економічні та психологічні.

3. Гігієнічні та психологічні.

4. Гігієнічні та мотиваційні.

9. Контроль як загальна функція менеджменту.

81. Чому необхідно здійснювати контроль за виконанням управлінських рішень?

1. Тому, що є працівники, які безвідповідально відносяться до своїх обов’язків.

2. Щоб своєчасно виявити відхилення у виконанні рішень і вжити відповідних заходів.

3. Щоб виконавці боялись і добре їх виконували.

4. Щоб виконавці своєчасно виконували завдання.

82. Коли здійснюється попередній контроль в організації?

1. У період виконання запланованих робіт.

2. До фактичного початку виконання певних робіт.

3. Після виконання запланованих робіт.

4. У період виконання окремих робіт.

83. Коли здійснюється поточний контроль в організації?

1. У ході проведення певних робіт.

2. Після виконання певних робіт.

3. До фактичного початку виконання певних робіт.

4. У ході проведення і виконання всіх запланованих робіт.

84. Коли здійснюється заключний контроль в організації?

1. До фактичного початку виконання робіт.

2. У ході проведення певних робіт.

3. Після виконання запланованих робіт.

4. В ході проведення і після виконання всіх робіт.

85. До форм і методів контролю відносяться:

1. Аналіз та ревізія.

2. Аналіз, перевірка, ревізія, обстеження тощо

3. Ревізія та обстеження.

4. Перевірка та обстеження

86. Основними завданнями контролю є:

1. Забезпечення виконання відповідних виробничих завдань.

2. Забезпечення досягнення місії і цілей організації.

3. Забезпечення досягнення запланованого прибутку.

4. Забезпечення постійного розвитку організації.

87. Які існують види контролю?

1. Попередній і заключний.

2. Попередній і поточний.

3. Поточний і заключний.

4. Попередній, поточний і заключний.

88. Яким чином реалізується попередній контроль?

1. Через встановлені правила.

2. Через поведінку людей.

3. Через відповідні процедури.

4. Через правила, процедури, поведінку тощо.

89. Контроль має бути:

1. Об’єктивним і гласним.

2. Гласним і дійовим.

3. Об’єктивним, діловим, ефективним, систематичним і гласним.

4. Ефективним.

90. Для зменшення потребу контролі доцільно:

1. Створювати організаційні та соціально-психологічні передумови для персоналу.

2. Створювати відповідні соціальні передумови для персоналу.

3. Створювати відповідні організаційні умови для персоналу.

4. Постійно удосконалювати систему стимулювання праці персоналу.

10. Методи менеджменту.

91. Розпорядчі методи менеджменту базуються на:

1. Властивих системі управління відносинах влади і підпорядкування.

2. Відносинах влади.

3. Відносинах підпорядкування.

4. Відносинах влади і підпорядкування.

92. В організаційно-розпорядчих методах менеджменту реалізується:

1. Організаційний вплив.

2. Розпорядчий вплив.

3. Адміністративний вплив.

4. Функція організації, яка передбачає організаційний і розпорядчий вплив.

93. Організаційне нормування як вид впливу на обпекти управління передбачає:

1. Розроблення нормативів для ефективного управління.

2. Розроблення і використання організаційних нормативів для стабільного збалансованого і стійкого управління.

3. Розроблення правил та інструкцій для регулювання діяльності персоналу,

4. Розроблення і використання правил і нормативів.

94. Економічні методи менеджменту ґрунтуються на використанні:

1. Економічних інтересів кожної особи.

2. Економічних інтересів колективу і особи.

3. Матеріальних інтересів тільки колективу. і

4. Матеріальних інтересів тільки особи.

95. Методи менеджменту - це:

1. Форма впливу на людей для отримання великих прибутків.

2. Засіб впливу на персонал.

3. Засоби впливу на об’єкти управління.

4. Засоби впливу керуючої системи на керовану з метою досягнення певних цілей.

96. Хто використовує методи управління організацією?

1. Економісти, товарознавці, інженери та технічні спеціалісти.

2. Лінійні та функціональні керівники.

3. Лінійні керівники.

4. Лінійні керівники та спеціалісти.

97. Що слід розуміти під методами менеджменту?

1. Способи впливу керуючої системи на керовану з метою виконання певних завдань.

2. Способи досягнення виконання функцій менеджменту.

3. Способи здійснення управлінської діяльності, за допомогою яких виконуються функції менеджменту і забезпечується реалізація його цілей та завдань.

4. Способи виконання виробничих завдань.

98. На чому засновані методи менеджменту?

1. На основі нормативних актів управління.

2. На дії об’єктивних законів розвитку суспільного виробництва.

3. На основі діючих законів України.

4. На основі статуту підприємства.

99. Лід впливом чого змінюються методи менеджменту?

1. Під впливом досвіду ефективного господарювання.

2. Під впливом змін умов діяльності організації.

3. Під впливом розвитку економіки країни.

4. Під впливом змін умов діяльності організації досягнень сучасної науки та досвіду ефективного господарювання.

100. Яким методам управління організаціями належить провідна роль в сучасних умовах?

1. Економічним.

2. Соціально-психологічним.

3. Організаційно-розпорядчим.

4. Розпорядчим.

11. Основи теорії прийняття управлінських рішень.

101. Управлінське рішення - це:

1. Форма управлінської діяльності менеджера з метою виконання завдань.

2. Результат діяльності менеджерів.

3. Основна форма впливу менеджера на об’єкт управління з метою досягнення поставлених цілей.

4. Форма керівництва організацією.

102. До одноосібних управлінських рішень відносяться:

1. Постанови, розпорядження та приписи.

2. Постанови та накази.

3. Накази, розпорядження, вказівки та резолюції менеджерів.

4. Накази і вказівки.

103. Довгострокові рішення спрямовані на:

1. Виконання стратегічних і тактичних завдань.

2. Вирішення переважно довгострокових завдань.

3. Вирішення стратегічних завдань.

4. Вирішення переважно тактичних завдань.

104. Короткострокові рішення орієнтовані на:

1. Оперативні цілі.

2. Тактичні цілі.

3. Досягнення запланованих економічних показників.

4. Тактичні та оперативні цілі.

105. Метод експертних оцінок у прийнятті рішень полягає:

1. У залученні тільки досвідчених, з практичним досвідом, керівників підрозділів.

2. У залученні кваліфікованих фахівців для вироблення рішень з конкретної проблеми.

3. У залученні керівників провідних підрозділів для вироблення найважливіших рішень.

4. У залученні всіх фахівців для вироблення рішень.

106. Метод мозкового штурму у прийнятті рішень полягає в організації:

1. Колективного обговорення тільки окремих проблем і вироблення рішення.

2. Переважно колективного обговорення окремих проблем.

3. Обговорення актуальних проблем.

4. Колективного обговорення проблем і вироблення оптимального рішення.

107. Основними вимогами до управлінських рішень є:

1. Обґрунтованість, правомочність, законність, ефективність.

2. Обґрунтованість, оперативність, реальність, цілеспрямованість, ефективність, правомочність і законність.

3. Цілеспрямованість, обґрунтованість, реальність, законність та ефективність.

4. Обґрунтованість і законність.

108. Для обґрунтованого прийняття рішення менеджеру необхідно мати:

1. Систематизовану і достовірну інформацію.

2. Повну і систематизовану інформацію.

3. Повну і достовірну інформацію. і

4. Повну, достовірну і систематизовану інформацію

109. Управлінське рішення - це:

1. Форма впливу керуючої системи на керовану для досягнення

певних цілей.

2. Засіб впливу керуючої системи на керовану.

3. Метод впливу керуючої системи на керовану.

4. Метод впливу керівника організації на підлеглих.

110. Що є основною метою розробки і реалізації управлінських рішень на будь-якому рівні управління?

1. Виконання виробничих завдань.

2. Отримання прибутку.

3. Досягнення великих прибутків.

4. Досягнення цілей організації

12. Комунікації у менеджменті.

111. Нарада - це:

1. Вид управлінської діяльності.

2. Форма обміну інформацією між керівниками та

спеціалістами.

3. Форма обміну інформацією між керуючою і керованою підсистемами для досягнення певних цілей.

4. Метод обміну інформацією.

112. Найважливішим джерелом інформації для менеджера є:

1. Спілкування з провідними спеціалістами для отримання даних про виконання завдань.

2. Спілкування з підлеглими для отримання даних про стан виконання основних завдань.

3. Спілкування з персоналом для отримання відповідних даних про стан об’єкту управління.

4. Спілкування з робітниками і спеціалістами для отримання даних про їх рівень задоволеності працею.

113. Що таке комунікація?

1. Обмін інформацією між декількома підрозділами.

2. Обмін інформацією між керівниками та їх підлеглими.

3. Обмін будь-якою інформацією.

4. Обмін інформацією між двома чи декількома людьми.

114. У чому полягає основна мета комунікаційного процесу?

1. Забезпечення керуючої системи необхідною інформацією для прийняття рішень.

2. Забезпечення органів управління певною інформацією.

3. Забезпечення розуміння інформації, яка є предметом обміну, тобто повідомлень.

4. Забезпечення виконання виробничих завдань.

115. Що слід розуміти під комунікаційним процесом?

1. Обмін інформацією між двома людьми для виконання

виробничих завдань.

2. Обмін інформацією між керівником та його підлеглими.

3. Обмін інформацією між керівниками.

4. Процес обміну інформацією між двома чи декількома людьми з метою вирішення певних проблем.

116. Що слід розуміти під каналом в комунікаційному процесі?

1. Збирач інформації.

2. Відправник інформації.

3. Засіб збирання інформації. -

4. Засіб передачі інформації.

117. Що слід розуміти під шумом в комунікаційному процесі?

1. Те, що деформує зміст інформації.

2. Те, що вносить помилки в деякі види інформації.

3. Те, що вносить корективи в певні види інформації.

4. Те, що заважає збирати необхідну інформацію.

118. Які операції здійснюються на етапі декодування інформації?

1. Переведення символів відправника в думки отримувача інформації.

2. Переведення символів відправника в думки передавача інформації.

3. Переведення символів відправника в думки отримувача і передавача інформації.

4. Переведення символів відправника в думки отримувача і передавача інформації.

119. Які існують основні етапи обміну інформацією?

1. Надходження ідеї та декодування інформації.

2. Надходження іде кодування і вибір каналу передачі, декодування інформації.

3. Кодування та передача інформації.

4. Кодування інформації.

120. Що слід розуміти під інформацією?

1. Сукупність відомостей про господарську (комерційну) діяльність підприємств.

2. Відомості про внутрішнє та зовнішнє середовище підприємств.

3. Сукупність відомостей, повідомлень про господарську (комерційну) діяльність підприємств та їх зовнішнє середовище.

4. Відомості про господарську діяльність підприємства.

13. Керівництво та лідерство.

121. Лідери організацій характеризуються в основному такими особистими якостями:

1. Впевненість у собі та глибоке знання справи.

2. Впевненість у собі та високий рівень професіоналізму і менталітету.

3. Глибоке знання справи та високий рівень менталітету.

4. Глибоке знання принципів і методів управління.

122. Лідерство в управлінні - це:

1. Здатність впливати на менеджерів підрозділів і на окремих працівників.

2. Здатність впливати на окремих людей, на їх групи і досягати певних цілей.

3. Здатність впливати на колективи і досягати певних цілей.

4. Здатність впливати на окремі групи людей.

123. Підхід до управління з позицій особистих якостей ґрунтується на:

1. Пошуку характеристик, притаманних менеджерам основних підрозділів організації.

2. Пошуку характеристик, притаманних менеджерам і провідним спеціалістам організацій.

3. Пошуку характеристик, притаманних усім ефективним менеджерам.

4. Пошуку характеристик, притаманних менеджерам середньої ланки організації.

124. Поведінський підхід до управління ґрунтується на:

1. Дослідженні манери поведінки менеджерів і досвідчених спеціалістів щодо підлеглих.

2. Дослідженні манери поведінки керівників вищої ланки щодо підлеглих.

3. Дослідженні поведінки менеджерів щодо досвідчених спеціалістів.

4. Дослідженні манери поведінки менеджерів щодо підлеглих.

125. Ситуаційний підхід до управління ґрунтується на:

1. Виявленні факторів, які впливають на керівників середньої ланки, які безпосередньо виконують тактичні завдання.

2. Виявленні факторів, які впливають на поведінку менеджерів

і підлеглих у різних ситуаціях.

3. Виявленні факторів, які впливають на керівників вищої і середньої ланки, які розробляють стратегію і тактику управління.

4. Виявленні факторів, які впливають на керівників вищої ланки.

126. Згідно з підходом шлях-цілі, розробленим Т. Мітчелом і Р. Хаусом, стиль керівництва організацією слід вибирати залежно від:

1. Ситуації та розробленої стратегії організації.

2. Ситуації яка склалася.

3. Ситуації та рівня професіоналізму менеджерів і спеціалістів.

4. Фінансового стану організації.

127. Згідно з сучасною теорією менеджменту кращим підходом до управління організаціями є:

1. Підхід шлях-цілі, розроблений Т. Мітчелом і Р. Хаусом.

2. Ситуаційний підхід до лідерства і стилю керівництва.

3. Ситуаційний підхід до стилю керівництва.

4. Всі названі підходи.

128. Лідерство у менеджменті - це:

1. Здатність розпоряджатися всіма ресурсами в організації.

2. Здатність управляти персоналом організації для досягнення її цілей.

3. Здатність впливати на індивідуумів і групи людей з метою досягнення цілей організації.

4. Здатність впливати на людей для отримання запланованих прибутків.

129. Менеджеру влада в організації надається:

1. Наказом керівників вищої ланки.

2. Місцевими органами виконавчої влади та наказами керівників вищої ланки.

3. Трудовим колективом та місцевими органами управління.

4. Статутом організації та діючими законодавчими актами України.

130. Що слід розуміти в менеджменті під потребою у владі?

1. Бажання працівника (або групи працівників) впливати на іншого працівника (або групу працівників).

2. Бажання одного працівника впливати на іншого працівника

організації.

3. Вплив однієї групи працівників на іншу групу працівників.

4. Вплив керівника на підлеглих працівників.

14. Управління конфліктами.

131. Що слід розуміти під організаційним конфліктом?

1. Конфлікт, який виникнув між групами працівників.

2. Конфлікт, який виникнув в організації.

3. Конфлікт, який виникнув між окремими працівниками.

4. Конфлікт, який виникнув між керівниками всіх рівнів організації.

132. Що лежить в основі будь-якого конфлікту?

1. Ситуація, яка включає протилежні цілі та засоби досягнення.

2. Ситуація, яка включає протилежні позиції сторін з якогось питання, або протилежні цілі чи засоби їх досягнення в певних обставинах.

3. Ситуація, яка включає протилежні позиції сторін.

4. Ситуація, яка включає протилежні позиції різних сторін з якогось питання.

133. Від чого залежить розвиток конфлікту в організації?

1. Від кількості учасників конфлікту.

2. Від своєчасної та правильної оцінки стану конфлікту.

3. Від стану розвитку конфлікту.

4. Від вміння керівника організації попереджувати виникнення конфліктів.

134. У яких сферах переважно виникають конфлікти?

1. У діловій.

2. У сфері приватних стосунків працівників. і:

3. У діловій, тобто у процесі вирішення службових питань, особистісній та у приватних стосунках працівників.

4. У сфері ділових стосунків працівників.

135. Якими можуть бути конфлікти за характером наслідків?

1. Конструктивними і руйнівними.

2. Конструктивними, деструктивними та руйнівними.

3. Руйнівними.

4. Деструктивними та конструктивними.

136. Які конфлікти ведуть до прогресивних змін в організації?

1. Конструктивні.

2. Руйнівні.

3. Деструктивні.

4. Руйнівні і конструктивні.

137. Які конфлікти вважаються конструктивними?

1. Ті, у яких конфліктуючі сторони контролюють свої дії.

2. Ті, у яких конфліктуючі сторони логічно переконують одна одну.

3. Ті, у яких конфліктуючі сторони не виходять за межі етичних норм і переконливих аргументів.

4. Ті, у яких конфліктуючі сторони не виходять за межі етичних норм.

138. В якому випадку конфлікт стає деструктивним?

1. Тоді, коли сторони використовують неетичні методи боротьби.

2. Тоді, коли сторони не бажають враховувати взаємні інтереси.

3. Тоді, коли одна сторона принижує гідність іншої.

4. Тоді, коли сторони хочуть отримати якусь вигоду.

139. Коли переважно виникають внутрішньоособистісні конфлікти?

1. Тоді, коли один із працівників має конфліктні риси характеру.

2. Тоді, коли всі працівники мають конфліктні риси характеру.

3. Тоді, коли до однієї людини пред’являються суперечливі вимоги.

4. Тоді, коли окремі працівники мають холеричний характер.

140. Коли переважно виникають міжособистісні конфлікти?

1. Тоді, коли зустрічаються працівники з різними характерами.

2. Тоді, коли у працівників несумісні темпераменти.

3. Тоді, коли здійснюється зіткнення особистостей, тобто людей з різними характерами і несумісними темпераментами.

4. Тоді, коли у працівників різні економічні інтереси.

15. Менеджер - професійний керівник.

141. Як називають професійних керівників в країнах з високорозвиненою ринковою економікою (Західна Європа, США, Японія та ін.)?

1. Керівниками.

2. Босами.

3. Менеджерами (англ. Мапаgег).

4. Шефами.

142. Якими основними морально-психологічними якостями повинен володіти менеджер?

1. Чесність, правдивість, справедливість, скромність, Об'єктивність, принциповість, розсудлива воля і мужність, комунікабельність, інтелігентність тощо.

2. Чесність і правдивість.

3. Справедливість, мужність та інтелігентність.

4. Розсудлива воля і мужність.

143. Якими основними діловими якостями повинен володіти менеджер?

1. Компетентність (високий рівень професійних знань, практичний досвід), а також організаторські здібності.

2. Високий рівень професійних знань.

3. Високі організаторські здібності.

4. Ділові та особисті якості.

144. Що слід розуміти під компетентністю менеджера?

1. Знання економіки.

2. Досконале знання своєї справи, складних зв’язків явищ та процесів, можливих засобів та методів досягнення мети.

3. Знання маркетингу.

4. Знання психології працівників.

145. Що слід розуміти під вольовими якостями, якими повинен володіти менеджер?

1. Цілеспрямованість та самостійність.

2. Рішучість та ініціативність.

3. Цілеспрямованість, наполегливість, витримка, рішучість, ініціативність, самостійність, сміливість.

4. Наполегливість та витримка.

146. На які умовні групи можна поділити вимоги до менеджера як професійного керівника?

1. Ділові та морально-психологічні.

2. Ділові, вольові та морально-психологічні.

3. Морально-психологічні та організаторські.

4. Організаторські та ділові.

147. Що слід розуміти під діловими якостями менеджера?

1. Здатність вирішувати оперативно поставлені завдання.

2. Здатність організовувати своїх підлеглих для виконання поставлених завдань.

3. Здатність досягати найкращих кінцевих результатів діяльності.

4. Здатність знаходити у рамках своєї компетенції повноважень та засобів найкращі підходи до вирішення поставлених завдань.

16. Культура та мистецтво управління.

148. Що характеризує реальну економічну культуру працівників апарату управління?

1. Фактично досягнутий рівень загального розвитку працівників апарату управління.

2. Фактичний рівень розвитку працівників апарату управління в галузі економіки.

3. Певний, фактично досягнутий рівень розвитку працівників апарату управління в галузі економіки.

4. Фактичний рівень розвитку спеціалістів підприємства.

149. Що характеризує еталонну економічну культуру працівників апарату управління?

1. Високий рівень розвитку працівників апарату управління в галузі економіки.

2. Певний рівень розвитку працівників апарату управління в галузі економіки.

3. Високий рівень розвитку спеціалістів підприємства.

4. Найбільш високий, який можливо досягти на даному етапі, рівень розвитку апарату управління в галузі економіки.

150. Що слід розуміти під терміном культура?

1. Культура - це вміння керувати людьми.

2. Культура - це вміння спілкуватися з людьми.

3. Культура - це розвиток в галузі управління системами.

4. Культура (від лат.cultura) - обробка, виховання, освіта.

151. Що слід розуміти під культурою в широкому розумінні цього терміну?

1. Особисті цінності окремих членів суспільства.

2. Система особистих і колективних цінностей, що приймаються і поділяються всіма членами суспільства (організації).

3. Колективні цінності, які поділяються всіма членами організації.

4. Підсистема особистих цінностей, які визначаються суспільством.

152. Які існують історичні види культури?

1. Національні, регіональні та професійні.

2. Регіональні та професійні

3. Професійні.

4. Регіональні.

153. Які культурологічні концепції (теорії) розрізняють?

1. Теорія Дж.Рокича і Д.Мердока.

2. Концепція Ліндзі та Дж. Рокича.

3. Теорії Дж.Рокича, концепції Оллпорта, Вернона, Лінзі та Д.Мердока.

4. Теорія Д. Мердока та Оллпорта.

154. Які існують основні форми передачі культури менеджменту новим керівникам та спеціалістам апарату управління підприємства?

1. Історії, ритуали, мова спілкування та стиль керівництва.

2. Стиль керівництва та ритуали.

3. Ритуали, історії, легенди, традиції, символи, мова спілкування, стиль керівництва тощо.

4. Стиль керівництва та традиції.

155. Яким шляхом здійснюється культура документування управлінської діяльності?

1. Шляхом фіксування інформації на матеріальних носіях.

2. Шляхом фіксування інформації на різноманітних матеріальних і нематеріальних носіях.

3. Шляхом фіксування інформації на спеціальних матеріальних носіях.

4. Шляхом фіксування інформації у персональних комп’ютерах.

156. Що слід відносити до основних складових елементів культури менеджменту?

1. Культуру документування управлінської діяльності.

2. Культуру управлінського персоналу, культуру процесу управління, культуру організації управлінської праці, культуру документування управлінської діяльності.

3. Культуру управлінського персоналу.

4. Культуру організації управлінської діяльності.

157. З якою метою реалізується виховна функція культури менеджменту?

1. З метою формування сучасних, кваліфікованих і духовно багатих управлінських працівників.

2. З метою формування висококваліфікованих управлінських працівників.

3. З метою формування духовно і матеріально багатих управлінських працівників.

4. З метою формування конкурентноздатних управлінських працівників.

158. Де переважено виявляється інформаційна функція культури?

1. У процесі ділових переговорів.

2. У процесі комунікації управлінського персоналу.

3. У процесі укладання комерційних угод.

4. У процесі прийняття управлінських рішень.

159. Хто переважено формує культуру менеджменту у підприємстві, яке створюється?

1. Засновник і спеціалісти окремих підрозділів.

2. Засновник (засновники) підприємства.

3. Засновник і робітники.

4. Засновник і державні органи управління.

17. Відповідальність та етика у менеджменті.

160. Щ таке соціальна відповідальність у менеджменті?

1. Реакція на соціальні проблеми суспільства.

2. Добровільна реакція на соціальні проблеми суспільства з боку організації.

3. Відповідне реагування організації на проблеми суспільства.

4. Реакція на економічні проблеми суспільства країни.

161. Що таке юридична відповідальність?

1. Дотримання організацією державних актів та норм.

2. Виконання організацією діючих законів та законодавчих актів щодо сплати податків від отриманих прибутків.

3. Дотримання організацією конкретних державних законодавчих актів, інструкцій, норм тощо.

4. Дотримання організацією відповідних законів.

162. Що слід розуміти під етичною поведінкою організації?

1. Сукупність вчинків та дій людей, які відповідають тим нормам моралі, свідомості чи порядку, що склались у суспільстві або до яких воно прямує.

2. Вчинки та дії людей, які здійснюються в процесі досягнення певних цілей.

3. Поведінка та дії людей, які відповідають нормам моралі та порядку, що склались у суспільстві.

4. Поведінка людей в процесі виконання своїх функцій.

Дата добавления: 2014-01-07