Поверхневе зміцнення сталі

Мал.33

НТМО забезпечує найбільше зміцнення (s_в =260300 кгс/ мм², а ВТМО - s_в = 220240 кгс/ мм²). ВТМО забезпечує великий запас пластичності, кращу конструктивну міцність і може бути застосована до будь-яких металів і сплавів, тоді як НТМО - тільки до сталей, що гартуються на мартенсит.

Технологічний процес ВТМО простіше. Підвищення механічних властивостей сталі при ТМО пояснюється роздробленням при пластичному деформуванні зерен і мозаїчної структури аустеніта (А) і утворенням після гартування тонкої структури мартенситу (М). Сірі, ковкі і високоміцні чавуни піддають ТМО. При ТМО чавунів відбувається процес розчинення чи виділення графіту. Виливку із СЧ піддають нормалізації, гартуванню і відпуску, а також низькотемпературному відпалу. Для зняття залишкового напруження і стабілізації розмірів чавунні виливки нагрівають до температури 500550°С і витримують 2-3 години і охолоджують до 200150°С у печі, а потім на повітрі. Для зниження твердості і підвищення обробки різанням

чавунні виливки піддають графітизуючому відпалу - нагріванню до 800850°С- витримці від 3 до 8 годин і охолодженню. Нормалізацію і гартування деталей зі СЧ роблять для підвищення їхньої зносостійкості. Чавунні деталі під гартування нагрівають до температури 820950°С, потім охолоджують у різних середовищах. Після деталі піддають відпуску - високому (450650°С) чи низькому (180250°С). Ізотермічне гартування дозволяє підвищити міцність СЧ на 30-50%.

План:

Дата добавления: 2014-01-07