Історія розвитку юридичної психології

Традиційно юридична психологія поділяється на загальну та особ­ливу частини. В юридичній психології з огляду на характер досліджуваних нею закономірностей виділяютьчотири основні галузі:правову, кримінальну, судову та пенітенціарну психологію.

У сучасній юридичній психології виокремлюють нову галузь юри­дичної психології — правову. Ця галузь покликана вивчати психоло­гічні особливості дії права як чинника соціальної регуляції поведінки людини чи групи людей, психологічні закономірності правотворчого процесу, психологічні механізми правосвідомості та праворозуміння. В юридичній психології досліджуються не тільки проблеми психоло­гічних закономірностей правопорушень (злочинів), а й психологія правомірної поведінки, психологічні особливості недопущення зло­чинних дій, впливу соціальних заборон, громадської думки, моралі, правових розпоряджень на поведінку особи, її правослухняність.

Система юридичної психології:

І. Загальна частина	II. Особлива частина
Предмет, завдання, історія розвитку	Правова, кримінальна, судова психологія.
Методологічні основи і методи	Психологія слідчих дій. Психологія судочинства.
Загальнопсихологічні та соціально-психологічні основи -	Виправна (пенітенціарна) психологія
Психологія юридичної праці	Судово-психологічна експертиза

Об'єктом вивчення юридичної психології є конкретні типи людейі їх спільності як суб'єкти правової активності в межах існуючих процесів правового регулювання.

Предметом юридичної психології є дослідження і виявлення психологічних фактів, закономірностей та механізмів реалізації людьми активності у різних сферах правової реальності.

До основних завдань юридичної психології відносяться:

1) вивчення психології особи юриста (слідчого, прокурора, судді, адвоката та ін.) і його діяльності, психологічних особливостей юри­дичної процедури;

2) розгляд психологічної ефективності дії норм права, правотворчого процесу;

3) дослідження психологічної структури злочину та особи право­порушника, формування антисоціальної установки і методів попере­джувальної діяльності;

4) вивчення шляхів формування психічної діяльності учасників судочинства з метою найбільш оптимального виконання завдань право­суддя;

5) розгляд психологічних основ проведення окремих процесуаль­них дій з метою найефективнішого здійснення пізнавальної діяльності та її організації;

6) дослідження психологічних закономірностей пенітенціарної ді­яльності з метою розроблення системи заходів, що сприяють корекції поведінки засуджених;

7) створення рекомендацій щодо навчання і виховання працівників правозастосовних органів, спрямованих на формування професійно необхідних якостей;

8) розроблення практичних рекомендацій для юристів щодо здій­снення правотворчої, правозастосовної та правоохоронної функцій;

9) забезпечення правозастосовної практики психологічним знан­ням, розроблення методик психологічної діагностики та судово-психологічної експертизи;

10 ) аналіз психологічних характеристик правового виховання гро­мадян з метою розроблення методів профілактичної діяльності щодо окремих осіб і груп населення.

Дата добавления: 2014-01-07