Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Характеристика методів розподілу функцій між операторським складом та технічними засобами АСУ

Тема: „Розподіл функцій в системі „людина – ЕОМ” при обгрунтуванні структури АСУ”.

Лекція №6.

Розробка постановки задач проектування.

Розподіл функцій між людиною та засобами автоматизації.

Можна розглядати 3 класи задач:

1) задачі, які принципово не можуть бути розв’язані людиною без використання ЕОМ. До них відносять задачі оптимізації та оперативного управління виробництвом і т.д.

2) задачі, які можуть бути розв’язані на ЕОМ. Це евристичні задачі, для розв’язання яких не створено формалізовані алгоритми. Їх розв’язують в умовах невизначеності вихідних даних, наприклад у разі прийняття рішення.

3) задачі, відносно яких не можливо зробити категоричного висновку щодо доцільності їх розв’язання людиною чи машиною. Це задачі ефективності, розрахункові, обліку, планування та інше. Рішення про те, використовувати людину чи ЕОМ, у цих випадках приймаються окремо в кожній конкретній ситуації, виходячи з економічної доцільності.

Аналіз порівняльних переваг і недоліків людини та ЕОМ щодо обробки інформації показує, що багато основних недоліків людини є перевагами ЕОМ і навпаки. Тому симбіоз людини і ЕОМ найбільш ефективний у цій якості і найкращим чином може реалізувати розв’язання всього комплексу задач.

Постановка задачі потребує сукупності знань які визначають її суть, вимоги до регламенту рішення, до вхідних даних і конкретних результатів.

РД 50-34.689-90 «Требования к содержанию документов по общесистемным вопросам Р.2.6. Описание постановки задачи» Відповідно до цього документу склад постановки задачі такий:

а) характеристики комплексу задач;

б) вхідна інформація;

в) вихідна інформація;

г) опис алгоритму.

1.Характеристики комплексу задач:

а) призначення;

б) перелік об’єктів, при управлінні якими розв’язують комплекс задач;

в) періодичність та тривалість розв’язання;

г) умови за яких припиняється розв’язання автоматизованим способом;

д) зв’язок даного комплексу з іншими комплексами задач.

2. Вхідна інформація яка надходить до системи у вигляді документів, повідомлень, даних, сигналів, необхідних для виконання функцій системою.

Вхідна інформація повинна включати:

а) перелік і опис вхідних повідомлень;

б) перелік і опис структурних одиниць інформації у вхідних повідомленнях.

3. Вихідна інформація – одержують в результаті виконання функцій системою і видають на об’єкт управління, користувачам та в інші системи.

Вона включає:

а) перелік і опис вихідних повідомлень;

б) перелік і опис структурних одиниць інформації у вихідних повідомленнях.

 

Для оцінки рівня автоматизації системи застосовується показник виду

, де

– функції які підлягають автоматизації;

f – функції які реалізуються системою управління.

.

Коефіцієнт автоматизації впливає на ефективність системи , а також на вартість системи .

.

.

Вибір оптимальної множини автоматизованих функцій по своєму змісту відноситься до класу задач розподілу функцій у системі „людина – ЕОМ”. Для її рішення можливе використання як кількісних так і якісних методів, класифікація яких представлена на рисунку.

 

Основна складність застосування математичного програмування, полягає у відсутності об’єктивних даних по характеристикам задач управління і показникам якості їх рішення операторами та ЕОМ. У цих умовах широкого застосування набув інший кількісний метод – експертне оцінювання. Суть його полягає в тому, що при виборі оптимального варіанту рішення задачі розподілу, враховується обгрунтована думка групи експертів, яка базується на значному практичному досвіді роботи та інженерній інтуїції експерта. Його думка представляється кількісною оцінкою, яка в подальшому підлягає обробці за нескладними математичними виразами, що забезпечує практичну реалізіцію вказаного методу.

Таким чином аналіз можливих методів вирішення задачі вибору оптимального варіанту розподілу функцій між операторами управління технологічним процесом та засобами автоматизації показав, що на початкових стадіях проектування для отримання попередніх рішень доцільно використовувати якісні методи, а при прийнятті остаточних рішень перевага надається методам математичного програмування та експертного оцінювання варіантів рішення задачі (за відсутності об’єктивних вхідних даних).

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Визначення структури системи | Математична постановка задачі пошуку оптимального розподілу функцій у системі „людина – ЕОМ”
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 335; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.