Технологія проектування ssadm

У ряді зарубіжних країн використовуються інші підходи до проектування ІС, що мають як переваги, так і недо­ліки. Однією з найбільш досконалих серед таких технологій є промислова інформаційна технологія SSADM (Structured Sys­tems Analysis and Design Method — Метод аналізу і проектуван­ня структурних систем), розроблена у Великобританії в середи­ні 70-х років. У 1993 р. вона стала стандартом для використання у всіх проектах інформаційних систем, які фінансувалися з бюджету. Широкого застосування вона набула також у Західній Європі та Японії. У 1994 р. розроблена четверта версія, де використовувалися інструментальні засоби проектування інформаційних систем.

Особливістю SSADM є великий обсяг проектних робіт при неавтоматизованому проектуванні, але для автоматизованого проектування ця технологія є найкращою на сьогодні.

Створюючи технології SSADM, розробники керувалися такими основними принципами:

• постійне залучення майбутніх користувачів до процесу ви­роблення рішень протягом усього проектування інформаційної системи;

• чітка структуризація технологічного процесу, ув'язка всіх стадій, етапів і проектних процедур, виразна регламентація ролей усіх учасників розробки;

• ефективний контроль за процесом розробки з боку керівни­ків проекту, вбудований контроль якості проектування за форма­лізованими критеріями, можливість застосування існуючих тех­нологій автоматизованого управління розробкою;

• стикування з технологіями, реалізованими в уже існуючих системах програмування й управління базами даних;

• формалізація процесу розробки, що забезпечує широке ви­користання засобів автоматизації проектування.

У технології SSADM можна умовно виділити дві основні
складові частини: типовий технологічний процес і методичне забезпечення.

Типовий технологічний процес (ТТП) складається з п'яти укрупнених стадій: оцінка реальності виконання, аналіз вимог, розробка технічного завдання, логічне проектування і фізичне про­ектування. Вони включають сім детальних технологічних стадій, що складаються з етапів, які, у свою чергу, поділяються на опе­рації. Деякі документи, наприклад «Каталог вимог» і «Логічна модель даних», є вхідними для кількох стадій. Це відображує ітераційний характер процесу вироблення проектних рішень, перед­бачений технологією SSADM.

Стадія 0, «Оцінювання реалізованості» не є обов'язковим
може бути знижене, якщо раніше вже проведені досить глибокі
дослідження під час вироблення стратегії автоматизації. Основна
мета стадії — попереднє техніко-економічне обґрунтування проекту і розроблення концепції майбутньої ІС.

Стадія 1. «Передпроектне обстеженням Meта - побудувати формалізовану модель існуючої системи, визначити основні вимоги до нової ІС, вивчити існуючу систему обробки інформації, скласти за участю користувачів Логічну схему даних, опис у термінах потоків даних, задач та інформаційних об'єктів. Визнача­ють межі існуючої системи, зовнішні об'єкти та функції користу­вачів. При цьому, аналізуючи її недоліки, формулюють основні вимоги до нової ІС, що відображують у каталозі вимог.

Стадія 2. «Вибір варіанта автоматизації». Розробляються де­кілька можливих варіантів побудови ІС, упорядковуються вимо­ги, за важливістю вибирають їх різні підмножини. При цьому та­кож виконують техніко-економічні розрахунки, які дозволяють на даній стадії порівняти варіанти і за активної участі користува­чів обґрунтовано обрати серед них оптимальний, дати короткий опис нової системи і при можливості оцінку його вартості та ефективності.

Стадія 3. «Розробка технічного завдання». Метою є складан­ня повного формалізованого опису вимог до нової системи від­повідно до варіанта, вибраного на попередній стадії. Вимоги формулюють у термінах потоків даних, задач та інформаційних об'єктів. Крім того, у термінах подій і даних розробляють вимоги до динаміки функціонування ІС. Характерно, що на цій стадії пе­редбачена також розробка демонстраційного прототипу, призна­ченого для оцінки відповідності вимогам користувачів форм вхід­них і вихідних повідомлень та структури діалогової взаємодії.

Стадія 4. «Вибір варіантів технічної реалізації». Роботи на цій стадії аналогічні стадії 2 і відрізняються від неї лише тим, що тут йдеться про обґрунтований вибір технічної та програмної реалі­зації створюваної ІС.

Стадія 5. «Розробка логічного проекту». Вона виконується паралельно стадії 4 і має мету спроектувати комплекс програм­них засобів на логічному рівні, що не залежить від середовища реалізації. Розробляють логіку діалогової взаємодії користувачів із системою, проектують алгоритми задач обробки даних, а також інформаційну взаємодію задач.

Стадія 6. «Фізичне проектування». Мета — спроектувати фі­зичний опис даних у вибраному середовищі та скласти завдання на розробку програмних компонентів нової ІС. Описують дані на фізичному рівні, виконують їх оптимізацію, уточнюють поста­новки задач і готують вказівки щодо генерації баз даних та роз­робки програмного забезпечення стосовно до обраного середо­вища реалізації.

Послідовність виконання технологічних стадій і етапів, склад розроблюваних на них проектних документів і застосовані методики проектування ретельно продумані й чітко регламентовані керівними документами відносно застосування технології SSADM, що значно спрощує управління проектом та сприяє за­безпеченню якості виконуваних робіт.

Методичне забезпечення технології SSADM утворене тринад­цятьма методиками проектування 1С, тісно пов'язаними Між собою. Методики значно різняться ступенем формалізації проект­них процедур, що в них знаходяться. Наприклад, методика «Реляційний аналіз даних» суворо формалізована і може бути повністю автоматизована. Деякі інші, навпаки, важко піддаються автома­тизації, проте автори доклали максимум зусиль, щоб чітко структурувати критерії оцінки якості результатів. Прикладами таких методик є «Визначення вимог до ІС» і «Добір варіантів».

З метою полегшення залучення користувачів у процес розроб­ки ряд методик базується на інтенсивному використанні подання проектних рішень у графічній формі, що забезпечує достатню наочність і не вимагає для розуміння їх сутності спеціальної під­готовки у сфері інформаційних технологій. Така форма становить основу, наприклад, методик «Моделювання інформаційних пото­ків», «Логічне моделювання даних», «Моделювання подій» та ін,

У межах ТТП застосування окремих методик, наприклад «До­бір варіантів», обмежене однією технологічною стадією або на­віть етапом. Проте внаслідок ітераційного характеру розробки основних проектних документів більшість методик використову­ється протягом кількох стадій.

Від відомих аналогій методичне забезпечення технології SSADM відрізняється важливою новизною, що дозволяє значно підвищити якість проектування. Йдеться про поняття «подія», яке поряд з поняттями «дані» і «задачі» посідає в SSADM цент­ральне місце. У спеціальній літературі проектування ІС, як пра­вило, розглядається у термінах «дані» — «задачі». При цьому пи­тання аналізу й опису динаміки функціонування ІС відкладають на пізні стадії розробки. Введення на розгляд поняття «подія» до­зволяє перенести прийняття проектних рішень з цих питань на різ­ні стадії і фіксувати їх у проектних документах у досить загаль­ному вигляді, у формі, зрозумілій користувачам, які у такий спо­сіб одержують можливість контролювати правильність рішень на змістовному рівні.

Крім того, якщо традиційні методи проектування орієнтовані на подання проекту майбутньої системи тільки у просторі «да­ні» — «задачі», то технологія SSADM дозволяє розглядати про­ект у ще двох проекціях: «дані» — «подія» і «події» — «задачі».

Наявність цих двох додаткових аспектів дозволяє розробникам ще на ранніх стадіях виявляти приховані суперечності у проекті та усувати помилки задовго до того, як вони могли б бути вияв­лені при традиційному підході.

Основними провідними документами із застосування техноло­гії SSADM є відповідний британський національний стандарт і довідкове керівництво. Стандарт регламентує типовий технологіч­ний процес створення ІС, склад вхідних і вихідних проектних до­кументів на окремих стадіях та порядок взаємодії замовника і розробника ІС. За своїм призначенням, змістом й обсягом (близь­ко 150 сторінок) він аналогічний діючому державному стандарту групи 34 «Інформаційна технологія». Відмінність британського стандарту полягає у тому, що межі SSADM охоплюють переваж­но питання проектування інформаційного та програмного забез­печення ІС.

У технології SSADM досягнуто істотно великої чіткості в рег­ламентації проектних процедур, особливо у частині, що стосуєть­ся управління розробкою та контролю якості. З цією метою вся сукупність проектної документації технології SSADM поділена на три категорії: технічна, організаційно-розпорядна і докумен­тація за контролем якості, де чітко сформульовані вимоги до структури, змісту та критеріїв оцінки кожного документа. У ре­зультаті значно полегшується (за британським стандартом) управ­ління процесом розробки та індивідуальна робота проектуваль­ників, які майже завжди можуть знайти у стандарті відповіді на запитання, що і як їм робити, з ким і як взаємодіяти.

Перевагою вітчизняних державних стандартів є реалізація ра­ціональної структури ТТП, яка багато в чому аналогічна прийня­тій у SSADM, особливо у частині, що стосується ранніх стадій створення ІС. Проте вітчизняні державні стандарти майже не да­ють відповідей на питання «як?», часто ставлячи розробників у скрутне становище. Так, зовсім незадовільно у державних стан­дартах групи 34 вирішені питання передпроектного обстеження й особливо складання технічного завдання. На стадії «Робоча до­кументація» з питань розробки програмного забезпечення ІС дано посилання на комплекс стандартів ЄСПД, який, як відомо, практично не охоплює питань, що стосуються інформаційного за­безпечення. Одночасно у процесі створення ІС, починаючи з ран­ніх стадій, проектування програмного та інформаційного забез­печення тісно переплітаються.

Ручне проектування за технологією SSADM є дуже трудоміст­ким. Однак спроба відмовитися практично від будь-якого документа з метою економії часу і трудових затрат у житті призво­дить до подальших значних порушень технологічного процесу і як наслідок не дозволяє досягти такої високої якості проектуван­ня, яку забезпечує технологія при її суворому дотриманні.

Як визначають автори четвертої версії технології SSADM, без застосування засобів автоматизації її проектування можна реалізувати під час розроблення лише невеликих навчальних проектів.

Дата добавления: 2014-01-07