Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Морфологічна класифікація складок




І За положенням осьової поверхні (рис. 7.7):

А Симетричні складки з вертикальною осьовою поверхнею і однаковими кутами падіння на крилах (інша назва – прямі).

Б Асиметричні складки з нахиленою чи горизонтальною осьовою поверхнею і різними кутами падіння шарів на крилах. Серед них виділяють нахилені, перекинуті, лежачі і пірнаючі (занурені) складки.

1 нахилені складки з падінням крил в різні сторони, нахиленою осьовою поверхнею і різними кутами падіння шарів на крилах;

2 перекинуті складки з падінням шарів на крилах в один бік і нахиленою осьовою поверхнею (вона нахилена в той самий бік, що й крила). В цих складках розрізняють нормальне і перекинуте крило; в нормальному крилі породи залягають нормально, тобто молоді відклади залягають на більш давніх, а в перекинутому крилі навпаки;

3 лежачі складки з горизонтальним положенням осьової поверхні;

4 пірнаючі складки з осьовою поверхнею, що має дугоподібну форму.

 

 


Рисунок 7.7 - Класифікації складок за положенням осьової поверхні:

1 – симетричні; 2 – асиметричні; 3 – нахилені; 4 – перекинуті; 5 – лежачі; 6 – пірнаючі; а-б, а’- б’, а’’-б’’ – осі складок

 

ІІ. За падінням порід на крилах (рис.7.8):

1 звичайні (нормальні) складки з падінням крил в різні сторони;

2 ізоклінальні складки з паралельним розташуванням крил. При вертикальному розташуванні крил ізоклінальні складки є прямими, а при віялоподібні – з віялоподібним розташуванням крил, ядра яких часто перетиснуті.

 


Рисунок 7.8 - Класифікація складок за падінням шарів порід на крилах: 1 – звичайні; 2,3 – ізоклінальні; 4 – віялоподібні

 

ІІІ. За формою замка:

1 нормальні (звичайні) – з відносно плавним перегином шарів;

2 гострі – з різким перегином шарів в замках;

3 скринеподібні (коробчаті) – із значними кутами падіння на крилах і широким плоским замком. Найчастіше це антиклінальні складки, які мають кути падіння на крилах близькі до вертикальних, широке плоске склепіння іноді ускладнюється додатковими складками;

4 кілеподібні – з незначними (до 300) кутами падіння шарів на крилах і їх різким збільшенням в області замку. Найбільш характерний такий замок для синклінальних складок;

5 блоковані – ускладнені в області замка додатковими більш дрібними складками.

 
 

 

Рисунок 7.8 - Класифікація складок за формою замка:1 – нормальні; 2 – гострі; 3 – скринеподібні; 4 – кілеподібні; 5,6 - блоковані

 

Слід зазначити, що у цій класифікації також розглядається поділ складок за кутом складки:

1 гострі - з кутом складки менше 900;

2 тупі – з кутом складки більше 900;

3 скринеподібні – кут складки або дуже гострий, або взагалі не встановлюється.

 

ІV За співвідношенням товщин на крилах і в замку (рис. 7.9):

1 подібні – товщина на крилах менше товщини в замку;

2 концентричні – товщина шарів однакова на крилах і в області замка;

3 антиклінальні із зменшенням товщини в замку;

4 синклінальні із збільшенням товщини в замку.

 

 


Рисунок 7.9 - Класифікація складок за співвідношенням товщини шарів на крилах і в замку: 1 – подібні; 2 – концентричні; 3 – антиклінальні із зменшенням товщини в замку; 4 – синклінальні із збільшенням товщини в замку

 

V. За співвідношенням довжини і ширина розрізняють лінійні, брахіморфні та концентричні складки (рис. 7.10)

Лінійними називаються складки, в яких довжина більше ніж в три рази перевищує ширину. Складки, в яких це співвідношення менше трьох, називають брахіскладками (брахісинкліналями і брахіантикліналями). У випадках, коли довжина і ширина приблизно однакові, складки називають ізометричними; при цьому антиклінальні інакше називають куполоподібними складками, а синклінальні – чашеподібними мульдами.

 

 
 

Рисунок 7.10 - Поділ складок за співвідношенням довжини (l) і ширини (S): 1 – лінійні (l/S>3); 2 – брахіморфні (l/S£3); 3 – концентричні (l/S»1)

 

На геологічних картах виділяють в складках: периклінальне замикання – в антикліналях і центриклінальне замикання – в синкліналях (рис. 7.11).


Рисунок 7.11 - Периклінальне (а) і центриклінальне(б) замикання складок

 

 

На положення складок у земній корі великий вплив здійснюють їх шарніри. На поверхні Землі при горизонтальних шарнірах крила складок паралельні до осьової лінії. В ділянках занурення чи здимання шарніру шари огинають осьову лінію. Ділянки антиклінальних складок, де шарнір нахилений, називають периклінальним замиканням; шари порід на цих ділянках падають в протилежні сторони від ядра складки. В синклінальних складках частини складок з нахиленим шарніром називають центриклінальним замиканням; в цьому випадку шари, огинаючи вісь складки, нахилені до її ядра.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 2140; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.