Морфологічна класифікація складок

І За положенням осьової поверхні (рис. 7.7):

А Симетричні складки з вертикальною осьовою поверхнею і однаковими кутами падіння на крилах (інша назва – прямі).

Б Асиметричні складки з нахиленою чи горизонтальною осьовою поверхнею і різними кутами падіння шарів на крилах. Серед них виділяють нахилені, перекинуті, лежачі і пірнаючі (занурені) складки.

1 нахилені складки з падінням крил в різні сторони, нахиленою осьовою поверхнею і різними кутами падіння шарів на крилах;

2 перекинуті складки з падінням шарів на крилах в один бік і нахиленою осьовою поверхнею (вона нахилена в той самий бік, що й крила). В цих складках розрізняють нормальне і перекинуте крило; в нормальному крилі породи залягають нормально, тобто молоді відклади залягають на більш давніх, а в перекинутому крилі навпаки;

3 лежачі складки з горизонтальним положенням осьової поверхні;

4 пірнаючі складки з осьовою поверхнею, що має дугоподібну форму.

Рисунок 7.7 - Класифікації складок за положенням осьової поверхні:

1 – симетричні; 2 – асиметричні; 3 – нахилені; 4 – перекинуті; 5 – лежачі; 6 – пірнаючі; а-б, а’- б’, а’’-б’’ – осі складок

ІІ. За падінням порід на крилах (рис.7.8):

1 звичайні (нормальні) складки з падінням крил в різні сторони;

2 ізоклінальні складки з паралельним розташуванням крил. При вертикальному розташуванні крил ізоклінальні складки є прямими, а при віялоподібні – з віялоподібним розташуванням крил, ядра яких часто перетиснуті.

Рисунок 7.8 - Класифікація складок за падінням шарів порід на крилах: 1 – звичайні; 2,3 – ізоклінальні; 4 – віялоподібні

ІІІ. За формою замка:

1 нормальні (звичайні) – з відносно плавним перегином шарів;

2 гострі – з різким перегином шарів в замках;

3 скринеподібні (коробчаті) – із значними кутами падіння на крилах і широким плоским замком. Найчастіше це антиклінальні складки, які мають кути падіння на крилах близькі до вертикальних, широке плоске склепіння іноді ускладнюється додатковими складками;

4 кілеподібні – з незначними (до 30⁰) кутами падіння шарів на крилах і їх різким збільшенням в області замку. Найбільш характерний такий замок для синклінальних складок;

5 блоковані – ускладнені в області замка додатковими більш дрібними складками.

Рисунок 7.8 - Класифікація складок за формою замка:1 – нормальні; 2 – гострі; 3 – скринеподібні; 4 – кілеподібні; 5,6 - блоковані

Слід зазначити, що у цій класифікації також розглядається поділ складок за кутом складки:

1 гострі - з кутом складки менше 90⁰;

2 тупі – з кутом складки більше 90⁰;

3 скринеподібні – кут складки або дуже гострий, або взагалі не встановлюється.

ІV За співвідношенням товщин на крилах і в замку (рис. 7.9):

1 подібні – товщина на крилах менше товщини в замку;

2 концентричні – товщина шарів однакова на крилах і в області замка;

3 антиклінальні із зменшенням товщини в замку;

4 синклінальні із збільшенням товщини в замку.

Рисунок 7.9 - Класифікація складок за співвідношенням товщини шарів на крилах і в замку: 1 – подібні; 2 – концентричні; 3 – антиклінальні із зменшенням товщини в замку; 4 – синклінальні із збільшенням товщини в замку

V. За співвідношенням довжини і ширина розрізняють лінійні, брахіморфні та концентричні складки (рис. 7.10)

Лінійними називаються складки, в яких довжина більше ніж в три рази перевищує ширину. Складки, в яких це співвідношення менше трьох, називають брахіскладками (брахісинкліналями і брахіантикліналями). У випадках, коли довжина і ширина приблизно однакові, складки називають ізометричними; при цьому антиклінальні інакше називають куполоподібними складками, а синклінальні – чашеподібними мульдами.

Рисунок 7.10 - Поділ складок за співвідношенням довжини (l) і ширини (S): 1 – лінійні (l/S>3); 2 – брахіморфні (l/S£3); 3 – концентричні (l/S»1)

На геологічних картах виділяють в складках: периклінальне замикання – в антикліналях і центриклінальне замикання – в синкліналях (рис. 7.11).

Рисунок 7.11 - Периклінальне (а) і центриклінальне(б) замикання складок

На положення складок у земній корі великий вплив здійснюють їх шарніри. На поверхні Землі при горизонтальних шарнірах крила складок паралельні до осьової лінії. В ділянках занурення чи здимання шарніру шари огинають осьову лінію. Ділянки антиклінальних складок, де шарнір нахилений, називають периклінальним замиканням; шари порід на цих ділянках падають в протилежні сторони від ядра складки. В синклінальних складках частини складок з нахиленим шарніром називають центриклінальним замиканням; в цьому випадку шари, огинаючи вісь складки, нахилені до її ядра.

Дата добавления: 2014-01-07