Управління дебіторською заборгованістю. Метою управління дебіторською заборгованістю є визначення оптимального її розміру і забезпечення своєчасної інкасації боргу

Метою управління дебіторською заборгованістю є визначення оптимального її розміру і забезпечення своєчасної інкасації боргу.

Дебіторська заборгованість поділяється на такі види: дебіторська заборгованість за товари, строк яких не настав; дебіторська заборгованість за товари, строк сплати яких минув; дебіторська заборгованість за векселями отриманими; дебіторська заборгованість за рахунками та інша поточна дебіторська заборгованість.

Найбільшу частку становить дебіторська заборгованість за відвантажену продукцію (понад 80% загального обсягу дебіторської заборгованості підприємства).Тому управління дебіторською заборгованістю на підприємстві пов’язано з оптимізацією дебіторської заборгованості за розрахунками за реалізовану продукцію.

З метою управління дебіторською заборгованістю розраховуються показники, які характеризують її стан:

Д_з

К_в.о.а. = -----, (7.6)

З_а

де: К_в.о.а. – коефіцієнт відволікання оборотних активів;

Д_з – дебіторська заборгованість за товарними операціями за минулий період;

З_а – загальна сума оборотних активів підприємства.

Другий показник це – середній період інкасації дебіторської заборгованості, який визначається за формулою:

Д_з.с

П_і.д.з. = -----, (7.7)

В_д

де: П_і.д.з. – середній період інкасації дебіторської заборгованості;

Д_з.с – середній залишок дебіторської заборгованості у звітному періоді;

В_д – одноденна виручка від реалізації продукції у звітному періоді.

Третій показник – кількість оборотів дебіторської заборгованості за відповідний період – визначається за формулою:

ВР

К_о.д.з = -----. (7.8)

Д_з

ВР – виручка від реалізації продукції за звітний період.

Зазначений показник також розраховується за кілька періодів і порівнюється між собою. Збільшення кількості оборотів дебіторської заборгованості є позитивним, а зменшення – негативним чинником у роботі підприємства.

Розвиток ринкових відносин та інфраструктури фінансового ринку уможливлює використання в практиці фінансового менеджменту ряду нових форм управління дебіторською заборгованістю, тобто її рефінансування.

Основними формами рефінансування дебіторської заборгованості є: факторинг (фінансову операцію, за якої підприємство-продавець передає право отримання грошей за платіжними документами за відвантажену продукцію комерційному банку), облік векселів, які видані покупцям продукції, або їх продаж на фінансовому ринку, форфейтинг (фінансову операцію щодо рефінансування дебіторської заборгованості з експортного товарного кредиту шляхом передання (індосаменту) переказного векселя на користь банку зі сплатою йому комісійної винагороди), спонтанне рефінансування.

Література [3,4,5,11,14,19,20,24]

Дата добавления: 2014-01-07