Загальна характеристика впливу податків на ціни

Сучасна система оподаткування в Україні є невід’ємною частиною ціноутворюючих процесів. Взаємозв’язок податків та цін проявляється, перш за все, в спільних функціях. Які вони виконують. Функція показує, яким чином реалізується суспільне призначення економічних категорій. При цьому ціна є елементом вартісних економічних категорій, які формують реальний базис для реалізації фінансових відносин, а податки, збори та податкові платежі створюють систему фінансових взаємовідносин підприємств і організацій з державою.

Взаємозв’язок податків і ціноутворюючих чинників.

План

Тема 6: Оподаткування в ціноутворенні

Мета теми: дати характеристику впливу податків на ціни та показати їх взаємозв’язок. Передбачається вивчення таких питань, як перекладеність податків на ціну; розподіл податкового тягаря.

1. Взаємозв’язок податків і ціноутворюючих чинників.

2. Загальна характеристика впливу податків на ціни.

3. Перекладання податків в ціноутворенні.

Розподільча функція ціни пов’язана з її відхиленням від вартості товару під впливом кон’юктури ринку. Суть її полягає в тому, що ціни беруть участь у розподілі та перерозподілі національного доходу між галузями економіки, її секторами, різними формами власності, регіонами і т.д. Податки безпосередньо пов’язані з розподільчою функцією ціни в частині перерозподілу вартості створеного валового національного продукту між державою та юридичними і фізичними особами, одночасно виступаючи методом централізації коштів у бюджеті на фінансування соціально-економічних потреб. Таким чином, розподільча функція ціноутворення поєднується не тільки з регулюючою, а й з фіскальною функцією податків.

Особливого значення в сучасних умовах набуває стимулююча функція цін і податків. Ціна стимулює виробника через рівень закладеного в ній прибутку. Стимулювання споживача відбувається завдяки диференціації ставок податків та податкових платежів, які входять до складу ціни та є прямими надбавками до цін. Це пояснюється, насамперед, особливостями функціонування ціни виробника (Ц):

Ц=С+П (1)

Якщо Ц=const. То чим менша собівартість (С), тим більший прибуток (П), і навпаки (умова виконується, якщо дія всіх інших факторів відсутня).

Диференціюючи ставки оподаткування прибутку суб’єктів підприємницької діяльності держава може стимулювати збільшення або зменшення вкладення капіталів та ін., а маневрування непрямимими податками дає можливість впливати на фонд споживання та на рівень цін. Зменшення або збільшення стимулів для вкладення капіталів дає підставу трактувати податків як підфункцію регулюючої, а стимулюючу функцію цін поєднувати з функцією раціонального розміщення виробництва, адже відомо, що за допомогою механізму ціноутворення відбувається переміщення капіталів у ті сфери виробництва, де вища норма прибутку.

При зовнішньоторговельній діяльності – зниження чи скасування мита та митних платежів приводить до загострення конкурентної боротьби на внутрішньому ринку, утримує зростання цін, активізує зовнішню торгівлю. Незважаючи на різні механізми реалізації стимулюючої функції податків і цін, вона має спільну мету – в умовах економічної кризи оживити вітчизняне виробництво.

Взаємозв’язок податків і цін підтверджується також ще і тим, що вони впливають на підприємницьку діяльність суб’єктів господарювання та відіграють важливу роль в соціальному житті суспільства. Ознакою такого взаємозв’язку є система пільг в оподаткуванні і механізм їх надання. Податкові пільги є одним із інструментів регулюючої функції податків. Дія цього інструменту реалізується через зменшення бази оподаткування або через повне чи часткове звільнення певної юридичної особи, чи виду діяльності від сплати податку. Дослідження цін на промислову продукцію показало, що для базових галузей пільги в оподаткуванні, в тому числі з ПДВ, не забезпечують їхнього розвитку у збільшенні конкурентоспроможності продукції на зовнішньому та внутрішньому ринку. Система пільг в оподаткуванні повинна бути: по-перше – виваженою і спрямованою на розвиток пріоритетних галузей, виробництв, на регулювання цін і тарифів на основні види послуг (транспорт, зв’язок, електроенергію, водопостачання і т.д.); по-друге – носити соціальну спрямованість.

Про вплив податків на ціни свідчить також аналіз їхніх складових – витратної складової та непрямих податків, що включаються до ціни у вигляді надбавок. Витратна складова – собівартість, до якої включаються обов’язкові платежі до державних цільових фондів, ресурсні платежі, майнові податки та деякі місцеві податки і збори.

До обов’язкових платежів, які входять до складу собівартості продукції, відносяться: ресурсні платежі: збір за спеціальне використання природних ресурсів; збори, пов’язані із забрудненням навколишнього природного середовища; відрахування у цільові фонди – пенсійний фонд, фонд соціального страхування, фонд страхування на випадок безробіття, інноваційний фонд; майнові податки (податок з власників транспортних засобів) та плата за землю; інші податки та збори.

Справляння зборів за спеціальне використання природних ресурсів, а саме: плата за користування надрами; плата за використання лісових ресурсів відбувається відповідно до вимог податкового законодавства, а нормативи платежів розраховуються відповідно до нормативних актів у сфері екологічного права.

Оскільки податки взаємодіють з цінами через витратну складову, а інші є структурною компонентою ціни, то вплив податків слід пов’язувати з наступними елементами: трудомісткістю виробництва; рентабельністю продукції; типами ринків, на яких реалізується продукт; еластичністю попиту і пропозиції; експортно-імпортними операціями; перекладенням податків.

Під “впливом податків на ціну” розуміють частку податків у ціні за умови фіксованих, регульованих чи вільних цін.

Вважають, що податки здійснюють вплив прямий, опосередкований та прихований.

До податків, які здійснюють прямий вплив на ціни, відносять податки, які стягуються пропорційно вартості реалізованої або імпортованої продукції, наданих послуг, виконаних робіт (податок на додану вартість, акцизний збір, імпортне та експортне мито). Податки, які входять до складу доданої вартості виробленої продукції, справляють опосередкований вплив на ціну продукції. Їх можна умовно поділити на три підгрупи:

1) Соціальні податки, які включають в себе внески до Пенсійного фонду та збори на державне соціальне страхування. Вони нараховуються на фактичний розмір фонду оплати праці і, по суті, є ціною відтворення робочої сили (трудових ресурсів).

2) Ресурсні платежі, які включаються до собівартості продукції, виступаючи, як ціна певного виду ресурсів.

3) Податки на доходи (податок на прибуток, прибутковий податок з громадян) та інші податки, пов’язані з виробництвом, які нараховуються у зв’язку з використанням ресурсів та одержанням дозволів на специфічні види діяльності (податки з власників транспортних засобів, плата за землю, ліцензії та патенти на ведення окремих видів діяльності, комунальний податок, ринковий збір).

До третьої групи відносять податки, які через перенесену вартість (матеріальні витрати) здійснюють прихований вплив на ціни (що є можливим у разі монопольного становища постачальників сировини та матеріалів).

Вплив податків на рівень цін як предмет дослідження є невід’ємною складовою частиною моделі оптимального оподаткування. Вплив кожного з основних податків на ціни здійснюється по-різному, залежно від розмірів ставок оподаткування, порядку визначення оподатковуваної бази та особливостей справляння цих податків у різних країнах. Вплив системи оподаткування на ціни можна оцінити шляхом порівняння впливу прямих і непрямих податків на ціни у різних країнах. Опрацювання такого впливу можна зробити, визначивши частки основних податків у загальному обсязі ВВП.

Роль прямих податків у перерозподілі ВВП у різних країнах неоднакова. За останні 25 років частка ВВП, яка перерозподілялась за допомогою податків, у більшості країн з ринковою економікою дещо підвищилась. Значення прямого оподаткування, з позицій виконання ним фіскальної функції, у розвинених країнах протягом останніх 25 років суттєво не зросло. Встановлено, що зі зростанням реальних доходів на душу населення, як правило, зростає частка прямих податків у ВВП. У складі прямих податків основне місце займають прибутковий податок і податок на прибуток, а також податок на доходи від капіталу.

Останнім часом спостерігаються такі тенденції у сфері особистого прибуткового оподаткування у розвинених країнах: 1) зменшення кількості ставок, за якими оподатковуються особисті доходи; 2) поступове зниження ставок, яке компенсується зростанням бази оподаткування – реальних доходів населення. У сучасних умовах у більшості розвинених країн максимальна ставка прибуткового податку не перевищує 40%. Разом з тим, існують можливості диференціації ставок у різних країнах, які забезпечуються складністю міграційних процесів.

Висновок: Для оцінки впливу податків на ціни використовують як мікро рівень, так і макрорівень.

При різній структурі витрат вплив одних податків може посилюватись, інших – послаблюватись, що вимагає проведення комплексної оцінки впливу системи оподаткування як єдиного цілого на ціноутворення як при заданій структурі витрат і змінних ставках податків, так і при змінній структурі витрат і заданих ставках основних податків. Крім структури витрат необхідно враховувати еластичність попиту на продукцію: через механізми перекладності податків висока еластичність послаблює вплив податків на ціни, низька еластичність посилює такий вплив. Можна стверджувати, що ціни товарів визначають обсяги прямих і непрями з податків в умовах скорочення попиту за умови незмінності суми сплачених на одиницю продукції паушальних податків. І навпаки – вплив прямих і непрямих податків на ціни зростає в умовах зростання попиту і, відповідно, скорочується вплив паушальних податків.

Узагальнюючи вплив податків на внутрішні та експортні ціни, можна виділити чотири основні групи виробництв залежно від рівня трудомісткості та рентабельності (табл. 6.1).

Таблиця 6.1

Дата добавления: 2014-01-07