Отруйні речовини нервово-паралітичної дії

Класифікація отруйних речовин

Токсичні характеристики отруйних речовин

Найбільш поширена класифікація ОР за тактичним призначенням і фізіологічною дією на організм.

За тактичним призначенням ОР поділяються на смертельні, тимчасової дії і подразнюючі.

За фізіологічною дією на організм розрізняють нервово-паралітичні, шкірнонаривні, загальноотруйні, задушливі, психохімічні й подразливі.

За швидкістю виникнення уражаючої дії ОР бувають:

- швидкодіючі, які не мають прихованого періоду дії і за кілька хвилин призводять до смерті або до втрати боєздатності чи працездатності;

- повільнодіючі, що мають прихований період і призводять до ураження через деякий час.

Залежно від тривалості зберігати здатність уражати незахищених людей і тварин ОР поділяють на дві групи:

- стійкі – уражаюча дія зберігається кілька годин або діб;

- нестійкі - уражаюча дія зберігається кілька хвилин після їх потрапляння у навколишнє середовище.

Важливою характеристикою ОР є токсичність. Токсичність ОР – це здатність виявляти уражаючу дію на організм, викликаючи певний ефект ураження – місцеве або загальне.

Місцеве виявляється в місці контакту ОР з тканинами організму (ураження шкіри, подразнення органів дихання). Загальне ураження виникає при потраплянні ОР у кров через шкіру або органи дихання.

Токсична доза (токсодоза) ОР – це кількість речовини, яка спричиняє певний ефект. Вона виникає:

- при інгаляційних ураженнях – величині С_t (С-середня концентрація ОР у повітрі, t - час перебування людини в зараженому повітрі);

- при шкірнорезорбтивних ураженнях - масі рідкої ОР, яка спричиняє певний ефект ураження при потраплянні на шкіру.

Для характеристики токсичності ОР, що впливає на людину через органи дихання, застосовуються такі токсодози:

- середня смертельна LCt₅₀ призводить до смерті 50% уражених;

- середня небоєздатна 1Ct₅₀ робить недієздатним 50% уражених;

- середня порогова РCt₅₀ викликає початкові симптоми ураження у 50 % уражених.

Ступінь токсичності ОР шкірно-резорбтивної дії оцінюється токсичною дозою LD_50. Це середня смертельна токсодоза, яку вимірюють у міліграмах на людину(мг/люд) або в міліграмах на кілограм маси людини (мг/кг).

Токсичні характеристики основних ОР наведені у табл. 3

Табл. 3

Отруйні речовини	Ураження через органи дихання	Ураження через шкіру LD50 г/люд
LCt50 гхв/м^3	I Ct50 гхв/м^3	PCt50 гхв/м^3
Зарин Зоман Ві – Ікс Іприт Синильна кислота Хлорціан Фосген Бі-3ет Адамсит Сі-Ес Сі-Ар	0,035 0,05 0,1 1,3 3,2 -	0,005 0,025 0,055 0,2 0,3 1,6 0,11 0,03 0,02 0,001	1*10^-4 2*10^-4 25*10^-4 25*10^-3 15*10^-3 12*10^-3 8*10^-1 1*10^-2 1*10^-4 15*10^-4 4*10^-5	0,007 0,1 1,46 - - - - - - -

До цієї групи ОР належать: зарин, зоман, Ві –Ікс.

Зарин – (GВ, трилон 144, трилон 46) – безбарвна рідина, без запаху. При важких ступенях отруєння появляються ознаки: міоз, слиновиділення, пітливість, спазми кровоносних судин, бронхів, легенів і серцевого м’яза. З’являється задишка, біль у грудях, загальна слабкість, блювота, втрата координації рухів. Він має комулятивні властивості в організмі.

При появі перших ознак ураження зарином необхідно ввести підшкірно розчин атропіну, афіну або будаксину із шприц-тюбика. Вміст шприц-тюбика, введений не пізніше ніж через 10 хв після ураження, здатний нейтралізувати одну смертельну дозу ОР.

Надійним захистом від пароподібного зарину є фільтрувальний протигаз і захисний одяг. При попаданні на шкіру рідкого зарину потрібно застосувати індивідуальний протихімічний пакет: обробка через 2 хв. після потрапляння зарину гарантує безпеку у 80% випадків, через 5 хв. – у 30%, а через 10 хв. вона вже практично неефективна.

Зоман (GD, трилон) - прозора рідина, але технічна речовина може мати колір від солом’яного до коричневого із запахом камфори.

За характером фізіологічної дії зоман аналогічний зарину, але менш токсичний. Всі рекомендації захисту від зарину прийнятні і для захисту від зоману. Для дегазації техніки і поверхні різних предметів застосовуються аміачно-лужні розчини.

Ві - Ікс (VX) – масляниста безбарвна рідина без запаху, погано розчиняється у воді, добре – в органічних розчинах.

Проникає крізь одяг і діє на організм людини через органи дихання. Прихований період – декілька годин. Має комулятивні властивості. Перші ознаки ураження – міоз, світлобоязнь, біль у грудях, голові.

Повний захист від Ві – Ікс – протигаз та захисний одяг. Дегазація буде ефективною, якщо її провести протягом 5 хв після контакту з ОР.

До шкірнонаривних ОР належать іприт (НД), люїзит (L), який може застосовуватись як компонент токсичних сумішей.

Іприт – безбарвна масляниста рідина, важча від води. Організм людини і тварини уражають випари, аерозолі і краплі. ОР має прихований період і комулятивний характер.

Іприт у паротуманоподібному стані впливає на органи дихання. Через 4-6 годин з’являються пригнічення, кашель. Через 3-4 доби починається гнійне запалення слизової оболонки дихальних шляхів і пневмонія. При легких ураженнях через 9-10 діб настає одужання, при важких – через 6-8 діб смерть.

Хороші результати дають промивання 15% -м водно-спиртовим розчином хлораміну Б, він руйнує іприт не тільки на шкірі, а й частково той, що проник у неї.

Отруйні речовини загальноотруйної дії об’єднують хімічні сполуки, різні як за своєю фізіологічною дією, так і за хімічною будовою.

Найбільший вплив мають синильна кислота (АС) і хлорціан (СК).

Синильна кислота – безбарвна рідина із запахом гіркого мигдалю, сильна швидкодіюча отрута. Ознаки ураження: гіркота і металевий смак у роті, нудота, головний біль, задишка. Смерть настає від паралічу серця.

Сучасний фільтрувальний протигаз надійно захищає органи дихання, а шкіру – захисний костюм.

У разі ураження людини необхідно застосувати антидот, наприклад амілнітрат. Роздавлену ампулу з антидотом швидко вводять під лицеву частину протигазу, за необхідності роблять штучне дихання.

Задушливі отруйні речовини мають високу летучість, під час їх вдихання специфічно уражується легенева тканина і виникає токсичний набряк легенів. Такі властивості має фосген (CG), дифосген (ДР), а також деякі сполуки, які містять фтор.

Психотропні речовини (інкапаситанти) - це синтетичні або природні сполуки, які можуть спричинити у здорових людей аномалії або фізичну нездатність виконання завдань, поставлених перед ними. Вони діють на людей у надзвичайно малих дозах (міліграми-мікрограми на людину). Такі ураження інколи розглядають як хімічну шизофренію. Представниками цієї групи є Бі –Зет (ВZ) (США).

Токсини – це хімічні речовини рослинного, тваринного, мікробного походження, які мають високі токсичні властивості і можуть уражати організми людей і тварин.

До токсинів належать:

- бутуліновий токсин (XR) –продукт життєдіяльності бактерій;

- стафілококовий токсин (РG), який - продукується бактерією золотистий стафілокок;

- рицин – рослинного походження (із насіння рицини).

Фітотоксиканти - токсичні хімічні речовини, призначені для ураження різних видів рослин.

До них належать гербіциди (пригнічення бур’янів, трав та ін.), арборициди (знищення кущів, дерев), дефоліанти (висушування і передчасне опадання листя) тощо.

Дата добавления: 2014-01-07