Загальні поняття про ядерну зброю

План

Ядерна зброя та наслідки її дії

Лекцій 7, 8

Тема 4. Осередок ядерного ураження

Контрольні питання для перевірки знань

Осередок комбінованого ураження

Осередок комбінованого ураження – це територія, у межах якої в результаті одночасного або послідовного впливу двох чи більше видів зброї масового ураження виникли масові комбіновані ураження людей, сільськогосподарських тварин, садів, лісових насаджень тощо. Комбіновані ураження можуть виникнути від дії кількох уражаючих факторів одного виду зброї масового ураження або поєднання різних видів зброї.

Такий осередок може виникнути і в мирний час при стихійних лихах, аваріях і катастрофах з одночасним або послідовним впливом на людей, тварин, рослин тощо.

Таке одночасне або послідовне ураження може призвести до значного збільшення втрат і значно ускладнити надання медичної та ветеринарної допомоги, ведення рятувальних робіт.

1. Дайте визначення зони хімічного зараження.

2. Як класифікуються ОР (за тактичним призначенням і фізіологічною дією)?

3. Дайте визначення токсичності ОР.

4. Дайте характеристику токсичності ОР, що впливає на людину через органи дихання.

5. Дайте характеристику токсичності ОР, що впливає на людину через шкіру.

6. Які ОР належать до нервово-паралітичної дії?

7. Які ОР належать до групи шкірнонаривних?

8. Які ОР належать до групи загальноотруйьої дії?

9. Дайте характеристику групі задушливих ОР.

10. Дайте визначення психотропним ОР.

11. Яке основне призначення токсинів?

12. Дайте визначення фітотоксикантам, вкажіть на їх призначення.

13. Що таке карантин і обсервація?

14. Дайте визначення: “біологичної зброї”.

15. Які особливо небезпечні захворювання належать до групи бактеріальних?

16. Які особливо небезпечні захворювання належать до групи вірусних?

Література

1. Стеблюк М.І. Цивільна оборона. – К.: Знання - Прес, 2003. С. 157 – 197.

1. Загальні поняття про ядерну зброю.

2. Вражаючі фактори ядерного вибуху.

3. Радіаційні ураження людей і тварин.

Кожний хімічний елемент складається з атомів. У центрі атома знаходиться ядро, навколо ядра обертаються електрони. Ядра атомів складаються з протонів і нейтронів. Число протонів характеризує хімічні властивості елемента і є його атомним номером. Елементи, які мають різні масові числа при одному і тому ж атомному номері, називаються ізотопами. Ядра хімічних елементів за певних умов можуть перетворюватись у більш стійкі ядра інших хімічних елементів. При цьому звільняється енергія, яка називається атомною.

Радіоактивним розпадом називається процес мимовільного перетворення нестійких ядер атомів у більш стійкі. Розподіл супроводжується виділенням внутрішньої енергії радіоактивним випромінюванням, тобто вивільненням у навколишнє середовище a - альфа, b - бета і g - гамма променів.

a - альфа промені – це потік позитивно заряджених частинок, які являють собою ядра гелію. З ядра, що зазнає радіоактивного розпаду, ці частинки викидаються зі швидкістю, яка досягає 20 тис. км/с., проходять вони шляхи у кілька сантиметрів. Незважаючи на незначну проникну здатність, цей вид випромінювання дуже небезпечний для живого організму, оскільки, потрапляючи в організм через органи дихання або з їжею чи водою, уражає тканини.

b - бета промені – це потік негайно заряджених частинок – електронів. Вони викидаються з різними швидкостями (інколи зі швидкістю світла) і в повітрі поширюються на сотні метрів. Бета частинки взаємодіють з атомами середовища, іонізуючи їх.

g - гамма промені, подібно до рентгенівського проміння, являють собою короткохвильове електромагнітне випромінювання і поширюються зі швидкістю світла. У повітрі g - промені поширюються на сотні метрів. Вони мають найбільшу проникну здатність.

Природний радіоактивний розпад відбувається поступово, тому кількість атомної енергії, що виділяється за одиницю часу, порівняно мала. Одиницею вимірювання швидкості радіоактивного розпаду є так званий період напіврозпаду, тобто час, протягом якого половина атомів зазнає розпаду.

Основним способом одержання великої кількості внутрішньоядерної енергії є спосіб, заснований на використанні явищ, які супроводжують процес поділу ядер атомів важких елементів. Виявляється, що при впливі нейтронів на ядра атомів урану або плутонію, відбувається ядерна реакція, протягом якої ядра цих атомів поділяються на частинки, які являють собою радіоактивні ядра нових, більш легких ніж уран, атомів.

При певному співвідношенні поділу атомів на частинки і кількості виділених нейтронів розпочинається ланцюгова реакція.

Найменша кількість ядерного палива, в якій може проходити ланцюгова реакція, називається критичною масою. Вона залежить від природи речовини, від її щільності й ступеня чистоти, а також від матеріалу, який її оточує. Так, критична маса для плутонію в металевій фазі дорівнює приблизно 11,0 кг.

В ядерних боєприпасах застосовується реакція поділу важких елементів – урану-233,235; плутонію-239, які легко поділяються при захваті нейтронів будь-якої енергії, але особливо інтенсивно теплової.

Ланцюгова реакція поділу важких атомів, що проходить з регульованою швидкістю, покладена в основу одержання внутрішньо-ядерної енергії на атомних електростанціях.

Потужність ядерних боєприпасів прийнято характеризувати кількістю енергії, яка виділяється під час вибуху. Цю енергію вимірюють величиною тротилового еквівалента.

Тротиловий еквівалент – це така маса тротилового заряду, енергія при вибуху якого дорівнює енергії вибуху ядерного заряду.

Дата добавления: 2014-01-07