Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Радіоактивне забруднення

 

Радіоактивне забруднення є четвертим фактором, на який припадає близько 10% енергії ядерного вибуху. Під час ядерного вибуху утворюється велика кількість радіоактивних речовин, які, осідаючи з димової хмари на поверхню землі, забруднюють повітря, місцевість, воду, а також усі предмети, що перебувають на ній.

Радіоактивні речовини, які випадають з хмари ядерного вибуху, є радіоактивні продукти ядерного заряду, частина ядерного палива, яка не вступила в ланцюгову реакцію, і штучні радіоактивні ізотопи.

Хмара ядерного вибуху утворює радіоактивний слід на землі. Слід у плані має, як правило, форму еліпса, велику вісь якого називають віссю сліду. Звичайно, розміри сліду радіоактивної хмари залежать від характеру вибуху, направлення і швидкості вітру. Радіоактивне забруднення місцевості в межах сліду нерівномірне. Найбільше радіоактивних речовин випадає на вісі сліду, від якої ступінь забруднення зменшується у напрямку до бокових меж, а також від центра вибуху до кінця хмари.

Слід радіоактивної хмари радіоізотопів, які випали на землю, поділяється на чотири зони забруднення (рис 4).

- Зона Г- надзвичайно небезпечного забруднення, доза радіації на її зовнішній межі за період через 1 годину після вибуху становить 800 Р/год.

- Зона В – сильного забруднення, доза радіації на зовнішній межі через 1 годину після вибуху 240 Р/год. Ця зона охоплює приблизно 8 – 10% площі радіаційного сліду хмари вибуху.

- Зона Б – сильного забруднення, доза радіації на зовнішній межі через годину після вибуху 80 Р/год. Ця зона охоплює приблизно 10–12% площі радіаційного сліду хмари вибуху.

- Зона А – помірного забруднення, доза радіації якої через годину після вибуху становить 8 Р/год. Площа цієї зони 78–80% всієї території сліду.

Рис. 4 Слід радіоактивної хмари надземного ядерного вибуху з рівнями радіації через 1 год. після вибуху;

1 – напрямок середнього вітру; 2 – вісь сліду; А – зона помірного забруднення; В – зона сильного забруднення; В – зона небезпечного забруднення; Г – зона надзвичайно небезпечного забруднення; L – довжина сліду; b – ширина сліду.

 

З плином часу внаслідок розпаду радіоактивних речовин рівень радіації на сліді радіоактивного забруднення зменшується. Спад рівня радіації перебуває в залежності:

Рt = P1 t –1,2 (1)

де: Рt - рівень радіації на будь-який заданий термін часу t після вибуху, Р/год;

P1 - рівень радіації через 1 годину після вибуху;

t - час, який пройшов після вибуху, год.

Із аналізу формули (1) можна зробити висновок, що внаслідок розпаду радіоактивних речовин рівень радіації зменшується відповідно 7- 10, тобто зі збільшенням часу в 7 раз рівень радіації зменшується в 10 разів і найбільше зменшення рівня радіації відбувається у перші дві доби.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Проникаюча радіація | Радіаційні ураження людей і тварин
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 731; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.