Поняття, види і значення інфраструктури

Тема 3. Інфраструктура

1. Поняття, види і значення інфраструктури

2. Система технічного обслуговування підприємства: завдання, структура та організація

Результативність виробничо-господарської діяльності підприємства визначається рівнем організації як основних виробничих процесів, так і допоміжних і обслуговуючих процесів, тобто розвитком інфраструктури підприємства.

Інфраструктура (лат. infra – нижче, struktura – побудова) – це сукупність складових частин об’єкту, що мають підпорядкований допоміжний характер та забезпечують умови для нормальної діяльності об’єкта.

Інфраструктура підприємства – це комплекс цехів, господарств та служб підприємства, що забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства.

Виробнича інфраструктура – це сукупність підрозділів, які прямо не беруть участі у створенні основної продукції підприємства, але своєю діяльністю сприяють роботі основних цехів, створюючи для них нормальні умови.

Виробничу інфраструктуру складають:

- допоміжні та обслуговуючі цехи та господарства (ремонтний, інструментальний, енергетичний, транспортний, складське господарство);

- допоміжні дільниці та служби, що розміщуються в основних цехах;

- комунікаційні мережі; засоби збору та обробки інформації; природоохоронні споруди.

Склад об’єктів та їх розмір залежить від галузі типу та масштабу виробництва, технології виготовлення виробів, рівня спеціалізації.

Але основним в даний момент має бути людина тому підприємство несе не лише економічну, а й соціальну відповідальність, в зв’язку з чим формується соціальна інфраструктура.

Соціальна інфраструктура – це сукупність підрозділів підприємства, які забезпечують задоволення соціально-побутових та культурних потреб робітників.

Вона складається як правило, з підрозділів громадського харчування, охорони здоров’я, дитячих дошкільних закладів, закладів освіти, житлово-комунального господарства, організації відпочинку, занять фізкультурою і спортом.

Управління діяльністю підрозділів соціальної інфраструктури здійснює заступник директори з кадрових та соціальних питань, йому підпорядковуються відділи: кадрів, технічного навчання, адміністративно-господарський та житлово-комунальний.

Вирішення питань соціального розвитку колективу підприємства є одним з найголовніших факторів підвищення ефективності виробництва, оскільки сучасні умови господарювання пред’являють високі вимоги щодо освіти, професійної підготовки (кваліфікації).

З метою задоволення потреб складається на підприємстві план соціального розвитку, який являє собою обґрунтовану матеріально забезпечену систему заходів, спрямованих на удосконалення соціальної структури кадрів підприємства, покращення умов праці побуту працівників, підвищення трудової активності.

Цей план складається з певних розділів:

- прогнозування змін у соціальній структурі (співвідношення груп за статтю і віком), кваліфікаційні та професійні структури;

- заходи, що спрямовані на удосконалення санітарно-гігієнічних умов праці (зниження шуму, вібрації, запиленості, загазованості тощо);

- заходи, що пов’язані з покращенням та побутових умов робітників, їх соціально-культурним обслуговуванням.

- заходи, що сприяють розвитку раціонального руху і науково-технічної творчості.

Оскільки багато соціальних проблем виходять за межі підприємства їх необхідно обов’язково узгоджувати з місцевими планами.

Капітальне будівництво – це процес створення нових, реконструкції, розширення, та технічного переозброєння діючих об’єктів виробничої і соціальної інфраструктури.

Йому характерні – довготривалість робочого циклу, різноманітність об’єктів будівництва, великі затрати трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. До сфери капітального будівництва відносяться:

- спорудження будівель і об’єктів виробничого і невиробничого призначення;

- монтаж устаткування;

- проектно-пошукові та інші роботи;

- капітальний ремонт будівель та інших споруд.

На діючих підприємств для керівництва будівництвом, реконструкцією, модернізацією створюються відділи капітального будівництва.

Капітальне будівництво може здійснюватись підрядним та господарським способом.

Підрядний спосіб – передбачає виконання БМР постійнодіючими спеціалізованими організаціями на основі підрядного договору.

При господарському способі – будівництво ведеться самим забудовником, власними силами і засобами.

Кінцевий результат капітального будівництва – введення в дію виробничих потужностей. Планування обсягів КБ здійснюється в такій послідовності:

1. Розрахунок балансу виробничих потужностей підприємства.

2. Оцінка можливостей приросту виробничих потужностей за рахунок технічного переоснащення, реконструкції.

3. Визначення необхідні обсяги введення в дію додаткових виробничих потужностей за рахунок розширення діючих об’єктів і будівництва нових.

При будь-якому способі ведення БМР визначається кошторисна вартість будівництва тобто ціна спорудження об’єкта і розраховується згідно із встановленими цінами, тарифами, розцінками на БМР.

Дата добавления: 2014-01-07