Класифікація та оцінка основних виробничих фондів

У промисловому виробництві функціонує багато видів основних виробничих фондів, які різняться термінами служби, призначення і роллю у виробничому процесі, інтенсивністю зношування та іншими ознаками. За функціональним призначенням (натурально-матеріальним складом) основні виробничі фонди поділяють на:

§ будинки (виробничо-господарського, соціально-культурного призначення та зайняті органами управління);

§ споруди (дороги, мости тощо);

§ передавальні пристрої (лінії електропередач, трубопроводи тощо);

§ машини і устаткування (силові та робочі машини й устаткування, вимірювальні прилади, обчислювальна та комп’ютерна техніка, тощо);

§ транспортні засоби (як для переміщення людей, так і вантажів);

§ інструменти (механічні та немеханічні знаряддя праці);

§ виробничий інвентар і приладдя (робочі столи, верстати, стелажі, що служать для полегшення виробничих операцій);

§ господарський інвентар (предмети конторського та господарського облаштування);

§ інші основні фонди (бібліотечний фонд, учбові кабінети, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження тощо).

Для технічної характеристики основних фондів, аналізу рівня використання окремих видів засобів праці, своєчасної заміни їх новими потрібен облік основних фондів.

Облік основних виробничих фондів відбувається як у натуральних так і у вартісних показниках.

Облік у натуральних показниках необхідний для визначення речового складу основних фондів, виробничих потужностей підприємств, встановлення шляхів більш раціонального їх використання, складання балансу обладнання і забезпечення планомірного розвитку підприємства. Здійснюється цей облік на основі даних паспортів (в яких відображена технічна характеристика основних фондів, ступінь їх використання, ремонти що проводилися, тобто всі зміни, що відбувалися з обладнанням) і інвентаризацій.

Вартісна форма обліку необхідна для визначення загального обсягу основних фондів, їх динаміки і структури, розмірів амортизації, калькуляції собівартості продукції. Основні фонди у вартісному виразі являють собою основні засоби (кошти) і є частиною статутного фонду (власного капіталу).

Залежно від часу оцінки, характеру і стану основних фондів розрізняють первісну, відновлену та залишкову вартість.

Первісна вартість – фактична вартість основних фондів на момент введення в дію або придбання. Вона включає: суми, що сплачуються постачальникам та підрядчикам; збори та платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням прав на об’єкт основних фондів; суми ввізного мита; суми непрямих податків; витрати зі страхування ризиків доставки основних фондів; витрати на встановлення, монтаж, налагодження основних фондів; інші витрати;

Дата добавления: 2014-01-07