Методи нормування оборотних засобів

Нормування оборотних засобів полягає у розробці норм їх оборотності за певними елементами у відповідних одиницях виміру залежно від виду товарно-матеріальних цінностей та у визначенні нормативів власних оборотних засобів.

Норматив оборотних засобів – це грошове визначення вартості мінімальних запасів товарно-матеріальних цінностей.

Організація нормування оборотних засобів ґрунтується на таких принципах:

§ нормування здійснюється виходячи з планового завдання з урахуванням особливостей діяльності підприємства;

§ для розрахунку щорічних нормативів для підприємства розробляються довгострокові діючі норми оборотних засобів;

§ необхідність економічного і виробничо-технічного обґрунтування норм запасу, розробки заходів щодо прискорення оборотності оборотних коштів.

Для забезпечення нормальної роботи підприємства необхідно мати оптимальний розмір залишків матеріальних ресурсів, для чого здійснюється їхнє нормування. Визначення потреби підприємства в сировині та інших видах матеріальних ресурсів здійснюється за певними нормами їх витрачання. Ці норми розробляються самими підприємствами чи по їх замовленню галузевими науково-дослідними інститутами.

Норма витрат матеріальних ресурсів – це гранично допустима величина витрати певного виду матеріальних ресурсів на виготовлення продукції з урахуванням необхідності застосування прогресивної технології та сировини високої якості.

Норма витрат певного виду матеріальних ресурсів визначається за формулою:

Нв = Rr + r + g

де, Rr – корисні або чисті витрати матеріальних ресурсів;

r – технологічні відходи і втрати;

g - інші відходи і втрати, що виникають в процесі транспортування, зберігання.

Ця формула показує структуру витрат певного виду матеріальних ресурсів на одиницю продукції, що виробляється.

У практиці використовують три методи нормування витрат матеріальних ресурсів:

§ аналітично-розрахунковий – аналіз та техніко-економічне обґрунтування норми витрат з використанням нових досягнень техніки і технології;

§ дослідно–лабораторний – визначення норми витрат певного виду матеріальних ресурсів шляхом проведення дослідів і досліджень;

§ звітно–статистичний – встановлення норми витрат матеріальних ресурсів виходячи із звітних даних про фактичне використання ресурсів в минулі роки та можливою знижкою норм в наступні роки.

Норми оборотних засобів у днях визначаються з урахуванням тривалості перебування їх у сфері виробництва та реалізації продукції, а також умов матеріально-технічного забезпечення. Отже, тривалість обороту всіх нормованих оборотних засобів складається з часу перебування засобів у виробничих запасах, у виробничому циклі, а також з часу перебування готової продукції на складі підприємства.

Виробничі запаси залежно від їх призначення поділяють на:

• підготовчі запаси - передбачаються для прийому, розвантаження, складування матеріалів. Розраховуються по фактичному часу, необхідному на ці операції;
• технологічні запаси – передбачають час на попередню підготовку оборотних засобів до використання у процесі виробництва;
• складські запаси – повинні забезпечувати безперебійність виробничого процесу від постачальників матеріалу. Вони дорівнюють половині середнього інтервалу між поставками;
• страхові запаси – передбачаються для гарантії нормального процесу виробництва у випадку порушення договірних зобов'язань або поставок. Вони дорівнюють половині складського запасу;
• транспортні запаси - передбачаються у випадку, коли матеріальні цінності необхідно оплатити раніше, ніж вони надійдуть на підприємство. Визначаються як різниця між документооборотом і вантажооборотом.

Нормування незавершеного виробництва здійснюється на тих підприємствах, де тривалість виробничого циклу перевищує два місяці. Обсяг незавершеного виробництва, в цьому випадку, залежить від середньоденного випуску продукції, яку враховують за фактичною виробничою собівартістю, тривалості технологічного циклу і коефіцієнта наростання витрат.

Норматив оборотних засобів у витратах майбутніх періодів розраховується виходячи із залишків коштів на початок періоду та суми витрат, які слід буде зробити у плановому періоді, за відрахуванням суми для майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції.

Норматив оборотних засобів для готової продукції визначається добутком середньоденного випуску товарної продукції (за собівартістю) на норму оборотних засобів у готовій продукції, в днях.

Загальний норматив являє собою суму нормативів оборотних засобів, розрахованих за окремими елементами нормованих оборотних засобів на кінець кожного планового року.

1. Напрями поліпшення використання оборотних фондів

Зі зростанням обсягів виробництва збільшується потреба в оборотних фондах. Тому перед керівниками промислових підприємств постійно постає задача щодо пошуку напрямів поліпшення їх використання. Для вирішення поставленої задачі необхідно, в першу чергу, провести аналіз ефективності використання оборотних фондів.

Особливо важливого значення раціональне використання оборотних фондів має у матеріаломістких галузях.

Ефективність використання матеріальних ресурсів характеризується системою показників:

§ матеріаломісткість - розрізняють абсолютну і загальну.

Абсолютна матеріаломісткість – показує витрати основних видів сировини і матеріалів за абсолютними значеннями на одиницю продукції.

Загальна матеріаломісткість – відображає вартість всіх матеріальних витрат на один виріб або на одну гривню продукції, що виробляється. Розраховується за формулою:

де, МВ – загальна сума матеріальних витрат, грн.;

ВП – валова продукція в натуральному або вартісному виразі.

§ матеріаловіддача – показує скільки вироблено продукції на одну гривню матеріальних ресурсів. Розраховується за формулою:

§ коефіцієнт використання матеріалів – характеризує міру використання матеріальних ресурсів на виробництво продукції. Може бути плановим і фактичним та розраховується за формулою:

де, m – корисні (чисті) витрати матеріальних ресурсів;

Нвит – норма витрати матеріальних ресурсів;

Вмат_ф – фактичні витрати матеріальних ресурсів.

§ загальний коефіцієнт використання матеріалів:

де, Q_і – обсяг випуску продукції і-го виробу в натуральних одиницях;

m_і – чиста вага 1 гот. продукції і-го виду;

n – кількість видів продукції, при виробництві яких використовується даний вид матеріального ресурсу;

М_заг – загальні витрати матеріалу на випуск продукції за період часу у фізичних одиницях.

Ефективність оборотності оборотних засобів характеризується обсягом реалізованої продукції або сумою прибутку на одну гривню оборотних засобів і сумою вивільнених оборотних засобів в результаті прискорення оборотності.

Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) розраховується за формулою:

де, РП – вартість реалізованої продукції в діючих оптових цінах підприємства;

З_оз^сер – середній залишок оборотних засобів.

Середня тривалість (швидкість) одного обороту оборотних фондів визначається за формулою:

де, До – тривалість періоду, за який обчислюють показник.

Розрахунок розглянутих вище показників характеризує реальний рівень технології та організації виробництва певного виду продукції.

Це дає можливість виділити такі основні напрями поліпшення використання оборотних фондів:

§ раціональне використання матеріальних ресурсів як за рахунок виробничо-технічних, так і за рахунок організаційно-економічних напрямів;

§ скорочення циклу виробництва продукції шляхом впровадження нової техніки та технології;

§ покращення організації роботи складського господарства, служби матеріально-технічного постачання та збуту;

§ скорочення матеріальних запасів на складах підприємства та зменшення норм витрат матеріалів на одиницю продукції;

§ підвищення оборотності оборотних фондів тощо.

Дата добавления: 2014-01-07