Нематеріальні ресурси

Тема 10: Нематеріальні ресурси та активи

Суспільні форми організації виробництва

Концентрація виробництва – це збільшення розмірів підприємства, зосередження робочої сили і засобів виробництва.

Види концентрації:

- агрегатна – одиничної потужності або продуктивності технологічного устаткування;

- технологічна – укрупнення виробничих одиниць підприємства.

- заводська ­ – на основі 1-ї, 2-ї (фабричну).

1. Спеціалізація:

- подетальна – окремі деталі

- технологічна – виробництва по використанню окремих стадій технологічного процесу (ливарні)

- функціональна – ремонт заводів, машиносервісні підприємства

2. Конверсія – перепрофілювання частини або всього підприємства на виробництво іншої продукції;

3. Кооперування – встановлення виробничих зв’язків між ланками підприємства, які виготовляють певний вид кінцевої продукції:

- галузеве (міжгалузеве);

- предметне (технологічне);

- регіональне;

- міждержавне;

4. Комбінування підприємства – органічне поєднання на одному підприємстві багатьох виробництв, які відносяться до різних галузей (металургійна, деревообробна, хімічна, нафтохімічна профільність).

5. Диверсифікація виробництва – одночасний розвиток багатьох технологічно пов’язаних між собою видів виробництва, значне розширення номенклатури і асортименту виробів.

Дає можливість краще маневрувати матеріальними і людськими ресурсами, економічний ризик, підтримувати фінансову стабільність підприємства.

1. Нематеріальні ресурси

2. Нематеріальні активи підприємства

3. Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів

Нематеріальні ресурси підприємства – це складова частина потенціалу підприємства, яка забезпечує економічну користь потягом тривалого періоду і має ту особливість, що в них відсутні матеріальна основа здобування доходів та не визначені майбутні розміри цих доходів.

За походження нематеріальні ресурси виникають або завдяки новим унікальним знанням або у зв’язку з рідкістю ресурсів. Використання таких ресурсів або робить їхніх власників єдиним виробником продукції, або забезпечує зменшення витрат проти інших виробників.

Поняття нематеріальних ресурсів фактично ототожнюється з поняттям інтелектуальної власності, які можуть включати:

1. Об’єкти промислової власності. До них належать:

• винаходи, об’єктами яких можуть бути продукти (пристрої, речовини, штами мікроорганізмів) та способи їх одержання;
• корисні моделі, об’єктами яких є конструктивне вирішення пристрою або його складових частин;
• помислові зразки – нове художньо-конструктивне вирішення виробів, коли досягається єдність технічних та естетичних властивостей;
• товарні знаки та знаки обслуговування – оригінальні позначення, за допомогою яких товари і послуги одних виробників відрізняються від однорідних товарів і послуг інших виробників; головне завдання товарного знаку полягає в ідентифікації товару та його виробника на ринку. Товарний знак при цьому виконує дві функції: реклама товару і гарантування його якості.
• фірмові найменування – це стале позначення підприємства або особи, від імені якої здійснюється виробнича та інша діяльність; використовується для розпізнавання підприємств серед інших. На відміну від товарних знаків, які дозволяють ідентифікувати конкретні товари даного підприємства, фірмове найменування вказує на підприємство як таке без посилання на товар чи послугу і характеризує репутацію і становище підприємства на ринку в цілому.

2. Об’єкти, що охороняються авторським та суміжними правами – це твори науки, літератури і мистецтва незалежно від їх обсягу, жанру, призначення, мети створення, які можуть існувати в письмовій, усній, образотворчій та об’ємно-просторовій формах.

Авторським правом захищається також комп’ютерні програми, бази даних, мікросхеми.

Авторське право не поширюється на офіційні документи, державні символи та знаки, твори народної творчості, об’єкти промислової власності, твори, для яких закінчився термін дії авторського права.

Суміжні права – це права, які примикають до авторського права і є похідним від нього. Суміжні права належать до нематеріальних об’єктів і поділяються на три види:

- права виконавців;

Права виконавців охороняються, якщо виконання: а) уперше мало місце

на території України; б) зафіксоване на фонограмі, що охороняється законом;

в) включене в передачу організації мовлення, права якої охороняються законом.

- права продуцентів (виробників) фонограм;

Права продуцентів фонограм охороняються, якщо: а) продуцент є

громадянином України чи юридичною особою із місцезнаходженням в Україні; б) фонограму вперше озвучено на території України.

- права організацій мовлення;

Права організації мовлення охороняються за умови, що вони перебувають офіційно на території України та здійснюють передачі з передавачів, розміщених на території України.

3. Нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності – це результати творчої діяльності людини, які не належать до перших двох складових об’єктів інтелектуальної власності, а саме:

- раціоналізаторські пропозиції – це технічне вирішення, яке є новим і корисним для підприємства, для якого воно подано; це можуть бути пропозиції щодо вдосконалення використовуваної техніки, способів контролю, спостереження, дослідження тощо; рацпропозиція має так звану „місцеву новизну” незалежно від того, чи дане організаційне, технічне рішення використовується деінде.

- „ноу-хау” – це знання чи досвід технічного, організаційного, виробничого і економічного характеру, що можуть бути практично використані і принести власникові певні переваги, об’єктами „ноу-хау” є посібники, порадники, рецепти, формули тощо, а також незапатентовані винаходи; важливою ознакою „ноу-хау” є конфіденційний характер тих знань та досвіду, на здобування яких підприємство, як правило витрачає значні кошти і час.

- комерційна таємниця – це відомості, безпосередньо пов’язані з діяльністю підприємства, розголошення яких може завдати шкоди його інтересам; комерційну таємницю становить сукупність науково-технічної, виробничо-господарської та фінансово-економічної інформації про діяльність підприємства.

Дата добавления: 2014-01-07