Нетрадиційні методи фінансування міжнародними корпораціями експортних операцій

Важливо звернути увагу на міжнародні зустрічні угоди, міжнародний лізинг, факторингові та форфетингові операції.

Види лізингових платежів включають:

1) амортизацію фінансованого активу;

2) витрати лізингодавця -

· пов'язані із залученням капіталу, тобто відсоткові платежі з кредиту;

· пов'язані з укладанням й управлінням лізинговим контрактом, тобто операційні;

3) прибуток лізингодавця.

За цієї операції експортер відразу ж отримує готівкою від 70 до 90 % від номінальної вартості рахунків-фактур. Інші 10-30 % після вирахування відсотків за кредит і комісії за послуги зараховуються на блокований рахунок експортера. Таким чином фактор-фірма страхується від ризику неплатежу імпортера. Якщо імпортер оплачує свої зобов'язання у строк, то факторингова компанія розблоковує рахунок і повертає залишок клієнту-експортеру.

Існує два види факторингу: прихований і відкритий. За відкритого факторингу, купуючи вимоги, фактор-фірма застосовує відкриту концесію, тобто повідомляє покупця (імпортера) про уступку вимог експортером. У разі використання прихованого факторингу покупець не інформується про продаж зобов'язань фактор-фірми. Також жодному з контрагентів експортера не повідомляється про кредитування його продажу факторною компанією. Вартість факторингу включає:

· відсотки за користування кредитом (вище ринкової ставки по кредитах відповідного терміну на 2—3 % пункти);

· плату за обслуговування (бухгалтерія, інкасування боргу та інші послуги): вилучається як відсотки від суми рахунка-фактури, як правило, у межах 0,5—3 % від суми переуступлених рахунків;

· при безоборотному факторингу спеціальну надбавку за ризик у розмірі 0,2—0,5 % від суми кредитування.

Форфетер бере на себе всі види ризиків.

Форфетирування надає низку істотних переваг експортеру:

· поліпшує позиції експортера за ліквідністю, оскільки фірма негайно отримує готівку;

· експортер звільняється від валютних, кредитних, відсоткових ризиків;

· зменшуються довгострокові вимоги в балансі фірми, що призводить до зростання її кредитоспроможності;

· зникає необхідність у контролі за погашенням кредиту і роботі з інкасації платежів;

· форфетинг не впливає на ліміти експортера по овердрафту або на інший кредит, наданий банком.

Недоліки форфетинга:

· висока вартість: ставка значно більша за звичайні ставки за кредитами, оскільки форфетер бере на себе всі ризики;

· складний пошук для експортера банку, що забажав би діяти як форфетер.

Співвідношення форфетинга і факторингу. Головні відмінності форфетинга від факторингу полягають у:

1)неможливості регресу відносно експортера, тобто експортер повністю звільняється від ризику неплатежу;

2)здійсненні форфетинга лише за сприяння банку і спеціального фінансового інституту (форфетера);

3)продажу лише однієї вимоги;

4)характері вимог — вони повинні мати середньо- і довгостроковий характер;

5)взятті на себе також політичних ризиків;

6)сплаті повної суми ціни вимоги (при факторингу звичайно заморожується 10%);

7)необхідності наявності банківських гарантій імпортеру.

Дата добавления: 2014-01-07