Вібраційне (віброударне) буріння

Обертальне буріння з транспортуванням зруйнованої породи на поверхню шнековою колоною

Ударно-канатне буріння стаканами й ґрунтоносами

При бурінні неглибоких свердловин у пухких і сипких породах широко використовується один із різновидів ударно-канатного буріння: буріння з застосуванням забивних стаканів, желонок, ударних гільз, які забезпечують одночасне руйнування породи по кільцю на забої й витягання на поверхню зразків з малопорушеною структурою. При цьому виді буріння найчастіше використовують легкі бурові установки, які монтуються на одноосьових причепах. Для буріння в м'яких породах найчастіше застосовуються ударні бурові гільзи (стакани). Ударні бурові желонки застосовуються для проходки водоносних пісків та розріджених глинистих грунтів. Грунтоноси призначені для відбору монолітів грунтів за допомогою ударників. Пенетраційний молот призначений для дослідження щільності грунтів методом пенетрації (динамічного занурювання), тобто шляхом забивання в грунт штанг із конусом на кінці та обліку ударів молота, необхідних для занурювання зонда в грунт на 10 см.

Суть обертального буріння шнеками полягає в тому, що зруйнована порода долотом піднімається на поверхню одночасно з поглибленням забою з допомогою бурових штанг, що обертаються, на яких гвинтоподібно навита сталева стрічка – реборда. Колона таких штанг-шнеків утворює гвинтовий транспортер. Шнековий спосіб буріння з великою ефективністю застосовується під час буріння свердловин в м'яких і середньої міцності породах, а також у слабозцементованих галечниках з невеликим розміром гальки. Шнекове буріння застосовується для буріння свердловин при сейсморозвідувальних, інженерно-геологічних і гідрогеологічних дослідженнях, геологічній зйомці й пошуках корисних копалин. Значна група установок шнекового буріння змонтована на самохідній гусеничній базі. Всі установки цієї групи приводяться в дію від ходового двигуна.

Вібраційне буріння належить до найефективніших способів проходки неглибоких свердловин у нескельних грунтах на глибину 20-25 м і більше (алювіальні піски, супіски, суглинки, глини, моренні грунти, насипні грунти, щільні або корінні глини типу нижньокембрійських, гравійно-галечникові грунти, грунти типу стрічкових глин, а також м'які мергелі і породи до IV категорії включно). Крім буріння свердловин вібраційна техніка використовується для занурення та витягання обсадних труб, ліквідації аварій в свердловинах, пов'язаних із прихватом снаряда на забої, очистки колонкових труб і зондів, віброобертального буріння міцних і м'яких порід, розглинізації стінок свердловин, інтенсифікації приготування глинистого розчину. Особливостями вібраційного буріння є низька вартість, висока продуктивність, задовільна якість геологічної та інженерно-геологічної інформації про грунти. При вібраційному бурінні віброзанурювач з великою швидкістю (до 2 м/хв й більше) занурює в грунт породоруйнівний інструмент - зонд, що являє собою трубу з поздовжнім прорізом.

Вібраційні машини та їх призначення. Вібраційні машини поділяються на такі основні групи: віброзбуджувачі поверхневі з жорстким кріпленням двигуна на корпусі:

· віброзбуджувачі поверхневі з пружним (пружинним) кріпленням двигуна на корпусі;

· вібромолоти, що являють собою віброударні механізми поверхневого типу;

· віброзбуджувачі та вібромолоти заглибні.

Віброзбуджувач - це вібраційна машина, коливання робочого органу якої передається породоруйнівному буровому інструментові або обсадній колоні, або будь-якому середовищу. Механічні віброзбуджувачі на практиці називають вібраторами.

Вібромолот являє собою ударно-вібраційну машину, коливання робочого органу якої закономірно супроводжуються ударами по інших елементах машини, або по оброблюваному середовищу.

За незначним винятком усі віброустановки комбіновані, тобто дають змогу бурити свердловини не тільки вібраційним, а й іншим способом. На деяких бурових установках вібраційний спосіб є допоміжним. Вібробуріння звичайно проводиться спеціальними віброустановками або віброагрегатами. Всі віброустановки, призначені для буріння м'яких порід, можна поділити на такі групи: легкі переносні; легкі, змонтовані на одноосьовому причепі; змонтовані на автомобілі типу ГАЗ-69, ГАЗ-66 або ЗІЛ-131; змонтовані на базі трактора.

Дата добавления: 2014-01-07