Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Структура технологічних рівнів в обробній промисловості




України [6]

Технологічні рівні 1998 р. 1999 р. 2000 р.
Високі технології 12,67 12,04 10,03
Середні технології 17,42 15,85 15,33
Низькі технології 69,13 71,20 73,99
Інші виробництва промисловості 0,77 0,91 0,65

Технологічний рівень національної економіки відображається у структурі зовнішньої торгівлі. Структура зовнішньої торгівлі ¾ це співвідношення обсягів товарної номенклатури експорту та імпорту.

Для індустріально розвинутих країн характерна висока питома вага експорту наукомісткої промислової продукції, особливо кінцевої, із високим технологічним рівнем. В експорті більшості країн, що розвиваються, переважають сировина та матеріали, у ціні яких частка доданої вартості в розрахунку на одиницю витрат праці набагато менша, ніж у продукції високого технологічного рівня, яку вони імпортують. У результаті поглиблюється економічна нерівність між індустріально розвинутими країнами й тими, що розвиваються.

Питома вага України у світовій торгівлі дуже мала і становила у 2004 р. 0,6 %, тоді як, наприклад, Франція має 4,3 %, а Іспанія — 2,1 %.[7] Основною причиною такого стану зовнішньої торгівлі України є низька конкурентоспроможність вітчизняних промислових товарів вищих технологічних рівнів, які мають високу додану вартість.

Питома вага зовнішній торгівлі послугами, незважаючи на статус України як транзитної держави між азійським регіоном та Європою, поки що не є визначальним у зовнішньої торгівлі.

Аналіз товарної структури української зовнішньої торгівлі протягом останніх років свідчить про хоча й не значні, але певні позитивні зрушення (табл. 13.5, 13.6).

Таблиця 13.5

Товарна структура експорту України
(частка у загальному обсязі, %)

Найменування груп товарів 2009 р. 2010 р. 2011 р. (ІІ кв.)
Продовольчі товари та сировина для їх виробництва 23,8 21,9 17,0
Мінеральні продукти 10,2 11,2 14,5
Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості 8,5 9,3 9,1
Деревина та вироби з неї 3,3 3,2 3,3
Промислові вироби 2,4 2,3 2,3
Чорні й кольорові метали та вироби з них 30,0 30,4 34,1
Машини, устаткування, транспортні засоби та прилади 17,9 17,9 16,4
Різне 3,9 3,8 3,2

Найбільша частка в експорті України припадає на чорні метали та вироби з них. Проте попит на цю продукцію у світі, як і ціни, є дуже мінливими. Протягом 1998—1999 рр. та 2008-2010рр. попит на продукцію з чорних металів значно скоротився, унаслідок чого обсяги українського експорту знизилися.

Важливою складовою українського експорту є продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості. Питома вага експорту хімічної продукції стабільна на рівні 9-10 %, що все ж таки значно менше експортних можливостей України.

На початку 90-х років минулого століття суттєво скоротилися обсяги експорту машин та обладнання внаслідок втрати Україною традиційних для неї ринків країн СНД та Східної Європи, сприятливо для неї розташованих і відповідних їй за рівнем технічного розвитку. У той же час світові ринки машин і обладнання у тих галузях, де Україна має технічні досягнення, залишаються для неї зачиненими і вельми ефективно охороняються складною системою протекціоністських обмежень. Лише з 2001 рр. вдалося збільшити експорт з України машин та обладнання з 14,4 до 17,9%, тоді як в індустріально розвинутих країнах ця товарна група становить 45-60% експорту.

Таблиця 13.6

Товарна структура імпорту України
(частка у загальному обсязі, %)

Групи товарів              
Сільськогосподарські та готові харчові продукти 6,5% 6,6% 6,6% 7,0% 6,8% 7,5% 10,9%
Мінеральні продукти 46,9% 41,5% 37,4% 30,0% 28,5% 29,7% 34,5%
Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості 10,9% 12,4% 12,6% 14,2% 14,4% 13,4% 17,6%
Продукція споживчого характеру 8,8% 10,3% 8,4% 8,8% 7,8% 7,6% 9,1%
Дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали та вироби з них - 0,0% 0,0% 0,4% 0,4% 1,2% 0,4%
Недорогоцінні метали та вироби з них 4,9% 4,8% 6,0% 7,4% 7,8% 7,5% 5,9%
Машини та обладнання 18,8% 22,3% 26,9% 30,5% 32,6% 31,2% 20,0%
Інші 3,2% 2,1% 2,1% 1,7% 1,6% 1,8% 1,7%

В імпорті товарів в Україну основними статтями є паливно-енергетичні ресурси, машини, обладнання, прилади та транспортні засоби, кольорові метали, каучук, окремі види мінеральної сировини, яких бракує національній економіці, промислові та споживчі товари тощо.

В експорті послуг головне місце займають транспортні послуги, зокрема, транзит нафти і газу через територію України до країн Європи. У структурі імпорту послуг основними видами є: транспортні (залізничного та авіатранспорту) та технічні (консультації та технічна допомога). Окремою статтею імпорту послуг є послуги у сфері державного управління, які надають інші країни та міжнародні організації українським органам державної влади.

Характеризуючи структуру зовнішньої торгівлі України в цілому, слід зазначити:

- украй вразлива структура експорту з його концентрацією на тих товарних групах, які мають цінову конкурентоспроможність. Тобто, саме ціна, а не технологічний рівень виробництва чи якісні характеристики товару виступають головним чинником конкурентних переваг українських товарів на світовому ринку;

- відносно невелика частка інвестиційних товарів в імпорті, що є свідченням його неоптимальної структури, а отже, й невикористаних можливостей економічного зростання.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 356; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.