КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Виробнича потужність підприємства і шляхи підвищення її використання
Методи розробки виробничої програми Балансовий метод передбачає узгодження розрахунків споживання і виробничих можливостей підприємства. Для цього: 1) визначається величина попиту на продукцію (для комунальних підприємств – за допомогою норм і нормативів споживання комунальної продукції); 2) оцінюється виробнича можливість реалізації продукції з урахуванням існуючої виробничої потужності, руху основних фондів, покращення якості обслуговування тощо; 3) порівнюються дві отримані розрахункові величини і встановлюється кінцева величина виробничої програми. Оптимізаційний метод передбачає розрахунок обсягу виробництва, якому відповідає отримання найбільш можливого прибутку. Використання цього методу вимагає врахування ряду припущень: - метою діяльності підприємства є максимізація прибутку; - підприємство виробляє і реалізує один вид продукції; - оптимізації підлягають тільки ціна та обсяг продукції; - обсяг виробництва дорівнює обсягу реалізації.
Виробнича потужність підприємства – максимально можливий річний обсяг випуску продукції заздалегідь визначених номенклатури, асортименту, кількості та якості за умови найбільш повного використання прогресивної технології і організації виробництва. Виробнича потужність визначається в тих самих натуральних одиницях виміру, що і виробнича програма. Виділяють три види виробничої потужності підприємства: - поточна (фактично досягнута) виробнича потужність, при обчислюванні якої враховують обладнання, що діє; що знаходиться в ремонті, що не діє за режимом відключення; - резервна потужність, що формується на підприємстві для забезпечення продукцією комунальних підприємств у часи пікового попиту, надійного забезпечення енергоресурсами споживачів на період виконання аварійних робіт; - встановлена потужність, що визначається на підприємстві як сума всіх потужностей. При визначенні фактично досягнутої виробничої потужності обчислюють: вхідну – на початок року (ВПтп. р.) вихідну – на кінець року (ВПтк. р.) виробничу потужність середньорічну (ВПтс. р.)
ВПтп. р. = ВПтк. м. р. ,
де ВПтк. п. р. - виробнича потужність на кінець попереднього року.
ВПтк. р. = ВПтп. р. + ВПтн. - ВПтв. ,
де ВПтв. – виробнича потужність, що вибула за рік; ВПтн. - виробнича потужність, що надійшла за рік.
ВПтс. р. = ВПтп. р. + åВПтн. * М/12 - åВПтв. * (12 - М)/12,
де М – кількість місяців функціонування виробничої потужності на рік. Методичні принципи розрахунку виробничих потужностей діючих підприємств: 1) виробнича потужність встановлюється, виходячи з потужності провідних цехів основного виробництва; 2) у розрахунки виробничої потужності підприємства включають все чинне і нечинне внаслідок несправності, ремонту та модернізації устаткування виробничих цехів; устаткування, що перебуває на складі і має бути введене в експлуатацію в основних цехах протягом розрахункового періоду; 3) виробнича потужність обчислюється за виробничими нормами продуктивності устаткування, використання виробничих площ; 4) визначається максимально можливий річний фонд часу (кількість годин) роботи устаткування на рік; 5) поряд з провідними розраховується технологічна спроможність решти ланок підприємства для виявлення невідповідності між потенційними можливостями окремих виробничих підрозділів. У загальному вигляді виробнича потужність окремої лінки визначається таким чином: ВПт = åПр * Т * m, де Пр – продуктивність устаткування у відповідних одиницях виміру продукції на годину; Т – річний фонд часу роботи устаткування, год.; m – середньорічна кількість фізичних одиниць устаткування. Рівень використання виробничої потужності діючого підприємства визначається коефіцієнтом використання виробничої потужності як співвідношення річного обсягу продукції (величина виробничої програми у вартісному вимірі) та середньорічної величини виробничої потужності. Напрямки поліпшення ефективності використання виробничої потужності: - збільшення кількості споживачів; - зменшення часу знаходження обладнання у ремонті; - усунення диспропорцій між окремими виробничими ланками; - підвищення інтенсивності використання обладнання; - зменшення нерівномірності споживання.
Питання для самоконтролю: 1. Розкрийте поняття виробничої програми підприємства та правила її розробки. 2. Назвіть основні методи вимірювання виробничої програми підприємства. 3. Охарактеризуйте натуральні показники виробничої програми та визначте їх значення. 4. Дайте характеристику розробки виробничої програми у вартісному вираженні 5. Назвіть складові елементи понять „валова продукція підприємства” та „товарна продукція підприємства”. Чим вони відрізняються? 6. Поясніть необхідність обґрунтування виробничої програми ресурсами та виробничими потужностями.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1126; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |