Повний перелiк небезпечних та шкідливих виробничих факторів дається у ГОСТ 12. 0. 003-74)

Наслідком дії небезпечного чи шкідливого виробничого фактора може бути професійне захворювання або виробнича травма.

Професійне захворювання – це патологічний стан людини, обумовлений надмірним напруженням організму або дією шкідливого виробничого фактора під час трудової діяльності.

Виробнича травма – порушення анатомічної цілісності організму або його функцій внаслідок дії небезпечного чи шкідливого виробничого фактора. Виробнича травма, як правило, є наслідком нещасного випадку на виробництві, під яким розуміють раптове погіршення стану здоров’я працівника або його смерть під час виконання ним трудових обов’язків внаслідок короткочасної (не більше одної зміни) дії НШВЧ

Виробничі травми класифікують:

- за видом агента, що привів до травмування (механічні, термічні, хімічні, променеві, електричні, комбіновані)

- за виробничими матеріальними причинами травми (рухомі частини обладнання, готова продукція, відходи і т.ін)

- за локалізацією травми (травма очей, шкіри, кінцівки, органів дихання і т.ін)

- за технологічними операціями, які виконувалися.

Вивчення причин виникнення виробничих травм дозволяє запобігати їм та захистити працівника.

Із значенням інших термінів і понять з охорони праці, як то – працівник, роботодавець, постійне та тимчасове робоче місце, індивідуальні та колективні засоби безпеки, тощо, можна ознайомитися з ДСТУ 2293-99

Згадаю ще поняття нормативно-правові акти з охорони праці. Це –правила, норми, регламенти, інструкції, накази, стандарти, положення та інші документи, обов’язкові для виконання з метою забезпечення безпечних умов праці. Ці документи обов’язкові до виконання всім – як роботодавцеві, так і працівникові.

1. Основні законодавчі акти про охорону праці

Державна політика України щодо охорони праці виходить із конституційного права кожного громадянина на належні безпечні і здорові умови праці та пріоритету життя і здоров'я працівника по відношенню до результатів виробничої діяльності. Реалізація цієї політики має забезпечити постійне поліпшення умов і безпеки праці, зменшення рівнів травматизму та професійної захворюваності.

В Україні прийнята і реалізується Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, що була затверджена Кабінетом Міністрів від 10.10.2001 р. (наказ № 1320), на основі якої були розроблені галузеві та регіональні програми поліпшення стану охорони праці.

22.10.2001 р. наказом Мінпраці № 432 була затверджена і впроваджується в життя Концепція управління охороною праці, в якій визначені шляхи реформування управління охороною праці в Україні.

Дата добавления: 2014-01-07