Сутність процесу контролю

ТЕМА 8. КОНТРОЛЬ І ЗВІТНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

Контрольні запитання

1, Поясніть особливості формування поведінювого менедж­менту в міжнародних корпораціях.

2. Назвіть характерні риси керівництва міжнародними корпо­раціями.

3. Порівняйте о сновні теорії поведінкового менеджменту

4. Намалюйте образ ідеального лідера.

5. Назвіть основні функції та завдання лідера.

6. Охарактеризуйте типи керівників, відповідно до типів моделі навчання та обрані комунікаційні стратегії.

Література

1. Андронов В.В. Корпоративнеє предприниматрльство, – М., 2003.С.161-163.

2. Андрушків Б.М. Основи менеджменту -Львів, 1995. с.176-182.

3. Кредісов А.І. Менеджмент для керівників. - К.: 1998. с. 90-106.

4. Інформаційно-допоміжний бюлетень " 100 тисяч" (2002, чер­вень, вин. 33, с. 8-10).

....... Що найскладніше за все?

............... Те, що здається найлегшим:

бачити те, що в тебе перед очима.

(Гете).

1. Сутність процесу контролю.

2. Контроль на міжнародному рівні.
3. Основні типи контролю в МНК.

4. Особливості корпоративного контролію.

5. Системи обліку країн світу.

На сучасному етапі важливо зазначити, що контроль (від ла­тинської мови conirole - перевірка) - це особливий вид діяльності на підприємстві, який зосереджений на спостереженні за проце­сом управління та на його оцінці. Як функція управління, конт­роль - це управлінська діяльність, завдання якої полягає в кіль­кісній та якісній оцінці та обліку результатів роботи організації [1]. В цьому контексті контроль встановлює міру відповідності (факту, планові чи нормі), тобто має інформаційний, оціночний аспект

Контроль є кінцевою фазою процесу управління підпри­ємством, і прорахунки й недоліки у його виконанні призводять до погіршення результатів господарювання. Водночас належний контроль сприяє досягненню поставлених цілей. Контроль ви­ступає елементом організаційно-економічної функції сучасного уп­равління, що передбачає прямий і зворотній зв'язок між керівником та виконавцями й виступає важливим фактором ефективної трудової діяльності та забезпечення реалізації заданої програми.

Контролю складається з:

– установлення стандартів;

– оцінки виконання;

– коригування..

Функція контролю може розглядатись і як визнжений зв'язок
певних дій системи, поданої на рис. 1.

Рис.1. Контроль як зворотній зв'язок системи

Як видно зі цієї схеми, контроль розпочинається з бажаного ви­конання, яке ґрунтується на стандартах. У процесі діяльності доcягається фактичне виконання, яке піддається оцінці й порівнюється зі стандартами. У разі виникнення відхилення реального виконання від стандартів, необхідно виявити причини цих відхилень, розро­бити і реалізувати програму відповідних коригувальних дій. Після коригування процес має повернутися до бажаного виконання (стандарту), за яким настає наступний цикл, і тд.

Контроль є таким типом діяльності щодо управління міжнарод­ною фірмою, який дає змогу вчасно виявити проблеми, розробити та здійснити заходи, спрямовані на коригування ходу та змісту робіт в організації для того, щоб попередити ознаки кризи. Водночас конт­роль дає можливість иявити та поширити позитивні починання, підтримати найбільш ефективні напрями діяльності на підприємстві.)

Основна мета контролю: сприяти зближенню фактичних і необхідних результатів виконуваних робіт, тобто забезпечити виконання завдань (досягнення цілей), що стоять перед підпри­ємством.

Варто виділити основні, на наш погляд об'єкти:

♦ використання людських, фінансових, матеріальних, нема­теріальних, часових та інформаційних ресурсів корпорації в інте­ресах суб'єктів корпоративного контролю;

♦ стан забезпечення інформаційною системою інформаційних потреб суб'єктів корпоративного контролю;

♦ захист (безпека) матеріальних та інформаційних ресурсів корпорації;

♦ наявність конфлікту інтересів у посадових осіб акціонерного товариства;

♦ процеси у внутрішньому та зовнішньому середовищі кор­порації, які можуть призвести до порушення балансу інтересів суб'єктів корпоративного контролю, вплинути на стан конкуренції в галузі та результати фінансово-господарської діяльності AT;

♦ результати функціонування корпорації;

♦ дотримання стандартів корпоративної поведінки, норм чин­ного законодавства тощо.

Контроль як управлінська діяльність повинен відповідати таким вимогам:

♦ бути всеосяжним та об'єктивним, тобто зорієнтованим на адекватне відображення досягнутих параметрів відносно встанов­лених цілей та обраних стратегій;

♦ орієнтуватися на кінцеві результати, тобто в цьому контексті контроль розглядається як засіб досягнення цілей;

♦ повинен мати безперервний та регулярний, незворотній характер;

♦ буги гнучким, тобто не заважати виконанню основної робо­ти (на противагу "радянським системам" контролю, коли "під цю функцію" будувалася система);

♦ відповідати змісту тих робіт, які контролюються, перевіряти не лише кількість і терміни, а й якість робіт;

♦ бути зрозумілим для тих, кого контролюють та перевіряють;

♦ бути своєчасним, щоб мати можливість втручання і коригу­вання процесів, що відбуваються;

♦ забезпечувати перевіряючих необхідною, повною, зрозу­мілою та лаконічною інформацією;

♦ бути економічним, тобто відповідати вимозі: затрати на його проведення не можуть бути більшими, ніж результати, яких до­сягають у процесі контролю;

♦ має бути дієвим, тобто не обмежуватися виявом фактичного стану об'єкта контролю, а й супроводжуватися відповідними рішеннями.

Найбільш об'єктивним та ефективним контроль буде тоді, коли вироблено систему нормативів (стандартів) виконуваних робіт і кінцевих результатів (цілей). Насамперед, повинні розроблятися нормативи витрат грошей та часу, що доповнюються системою тих показників, які керівники підприємства (або стратегічної прог­рами) вважають найважливішими щодо діяльності об'єктів конт­ролю. Найчастіше нормативи (стандарти) розробляються за таки­ми групами: цінові, доходні, програмні (техніко-економічні), фізичні (для виробів і технологічних процесів), поведінкові тощо. Часто нормативами (стандартами) є відповідні стратегічні цілі та планові параметри стратегій. У цих випадках установлюються певні інтервальні значення для нормативів (мінімум та максимум).

Стандарти, чи нормативи, – це переважно кількісні характе­ристики процесу чи явища, що знаходять вираження у відповід­них показниках. Визначення цих показників - найскладніша за змістом робота, тому що треба передбачити надходження відпо­відної інформації для їх розрахунків.

Типи стандартів:

– фізичні стандарти;

– цінові стандарти;

– стандарти капіталу;
– стандарти доходів;

– програмні стандарти;

– невловимі стандарти;

– цілі як стандарти;

– стратегічні плани як контрольні точки для стратегічного контролю.

Контроль і перевірка виконання стратегічних планів і прог­рам потребують розробки взаємопов'язаних систем контролю на підприємствах, які охоплюють підсистеми контролю за:

– технологічними процесами;

– якістю продукції та праці;

– додержанням чинного законодавства, що регулює діяльність підприємства;

– виконанням окремих завдань, етапів, напрямів та стратегіч­них програм і планів у цілому;

– виконанням рішень, вказівок, наказів, розпоряджень вищого керівництва підприємства;

– додержанням установлених фінансово-економічних пара­метрів функціонування підприємства тощо.

Дата добавления: 2014-01-07