Суть, форми і види грошей та їх еволюція

Роль держави у створенні грошей

Розвиток форм грошей спричинив зміну механізму визначення носіїв грошових функцій та роль держави в цьому механізмі.

Спочатку ринок сам виявляв потребу в грошах, висував певні вимоги до грошового товару і сам стихійно висував на цю роль один з найбільш ходових і здатних до її виконання товарів. Зовнішній вплив на цей процес був мінімальним.

З закріпленням ролі грошей за золотом помітно посилився вплив на цей процес держави, яка взяла на себе зобов’язання надавати грошам точно визначену форму (монета), встановила контроль за їх створенням (чеканка, фіксація проби металу, вмісту металу в грошовій одиниці), запровадила контроль за повноцінністю грошей (боротьба з фальшуванням монет) тощо.

При переході від повноцінних до неповноцінних грошей, роль держави значно посилилась. Вона почала визначати не тільки форму грошей (вид та форму грошових знаків), а й їх вартість, регулюючи масу грошей в обігу. Завдяки зусиллям держави в особі її центрального банку, звичайні клаптики паперу чи прості записи в бухгалтерських книгах банків набули здатності виконувати функції і роль грошей. Держава насамперед надає паперовим грошам силу законного платіжного засобу, та приймає такі гроші в платежі по всіх своїх вимогах. Крім того, вона реалізує цілу систему заходів, щодо підтримання маси грошей на рівні потреб обігу за умови збереження сталості цін.

Проте зазначимо, що роль держави в створенні грошей є коригувальною, а не визначальною.

По-перше, сам ринок спричиняє об’єктивну потребу в грошах, з якою держава повинна рахуватися.

По-друге, ринок висуває жорсткі вимоги до носія грошових функцій і держава повинна обрати носія, який здатний найповніше задовольнити її вимоги.

По-третє, кількість грошей в обігу визначається певними об’єктивними закономірностями, які повинні враховуватися державою в регулятивних діях.

Зауважимо, що тільки при врахуванні всіх трьох обставин випущені (створені) державою грошові знаки будуть визнані ринком і зможуть виконувати функції грошей. Інакше вони знеціняться і в країні будуть зростати темпи інфляції.

Простежимо еволюцію форм грошей, та з'ясуємо причини, що зумовили перехід від простих до більш складних форм грошей.

Розвиток грошей пройшов певний шлях на якому виділяються два основних етапи – етап повноцінних та неповноцінних грошей.

Повноцінні гроші – це дійсні гроші в ролі яких виступає сам грошовий товар. (Зокрема, це золоті та срібні гроші, бо вони мають внутрішню реальну вартість.).

В зв’язку з цим розрізняють: власну вартість грошей яка визначається витратами на їх виробництво і номінальну вартість, тобто вартість грошей, що на них позначена.

Повноцінні гроші мали важливу перевагу: їх вартість була відносно сталою, змінювалась повільно, що забезпечувало економіку надійним стандартом виміру всіх економічних процесів і явищ.

Проте повноцінні гроші мали й ряд суттєвих недоліків. Це насамперед: високі витрати на їх виготовлення; низьку податливість до регулюючого впливу держави; незручності у використанні; довільна зміна вартості грошей всупереч потребам ринку, намірам держави, тощо.

Поступово на зміну повноцінним грошам прийшли неповноцінні – виготовлені з паперу та звичайних металів, які емітуються відповідно до потреб обороту в грошах.

Неповноціннігроші – це “замісники” повноцінних, грошові знаки, власна вартість яких незначна. Неповноцінні гроші називаються ще кредитними грошима.

Неповноцінні гроші зберегли в собі деякі недоліки повноцінних грошей, а саме: високі витрати на виготовлення та слабку керованість їх обігу.

Різновидом кредитних грошей є паперові гроші, які емітуються відповідно до потреб державного бюджету, а не товарного обороту. Цікаво, що спочатку кредитні гроші з’явились як паперові знаки реальних (золотих) грошей і обмінювались на останні. З 30-х років ХХ століття кредитні гроші стали самостійними, оскільки перестали обмінюватись на золоті та срібні гроші.

Недоліки неповноцінних грошей призвели до появи депозитних грошей в формі запису в бухгалтерських книгах банків (на рахунках клієнтів) та в пам’яті комп’ютерів (електронні гроші).

Тобто, потрібно усвідомити, що сучасні кредитні гроші мають кілька форм прояву – готівкову, депозитну, електронну, форму “торгових” грошей, кожна з яких має свої переваги та недоліки (див. тему 3).

Таким чином розвиток форм грошей – це тривалий шлях від простих товарів (худоба, сіль, хутро, тощо) до електронних сигналів у комп’ютерних системах.

Дата добавления: 2014-01-07