КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Основні ступені і форми освіти
Функції освіти Завдання соціології освіти Система освіти в Україні Лекція 12. Соціологічні проблеми освіти Питання для роздумів
1. Якими є характерні риси багатопартійності України? 2. Що являють собою основні політичні партії, їхні сутнісні риси? 3. Чим пояснюється крах КПРС? 4. Що собою представляє політична еліта? 5. В чому полягають проблеми розвитку профспілкового руху? 6. Які ви знаєте молодіжні організації та їх політичні орієнтації? 7. Дайте характеристику основних самодіяльних рухів.
Література
1.Бурдье П. Социология политики. — М., 1993. 2. Волков Ю. Г., Мостовая И. В. Социология: Учеб. для вузов. — М.: Гордарика. 1998. 3. Городяненко В. Г. Историография социологии: Учеб. пособие. — Днепропетровск, ДГУ, 2000. 4. Зборовский Г. Е. Общая социология: Курс лекций: 2-е изд., доп. — Екатеринбург, 1999. 5. Мендра А. Основы социологии: Учеб. Пособие для вузов. - М.: Изд.дом,1998. 6. Общественное мнение й власть: механизмы взаимодействия / А. А. Ручка, В. Л. Оссовский, В. А. Матусевич и др. - К.: Наукова думка, 1993. 7. Погорілий О. І. Соціологічна думка XX століття: Навч. посібник. - К.: Либідь. 1996. 8. Политическая соціологія /Отв. ред. В. Н. Иванов, Г. Ю. Семгин. - М.: Мысль, 2000. 9. Попова І. М. Соціологія: Пропедевт. курс: Підручник для студ. вищих навч. закладів. - К.: Тандем, 1996. 10. Российская социологическая энциклопедия /Под общ. ред. Г. В. Осипова. - М.: Норма-ИНФРА-М, 1999. 11. Рущенко І. П. Соціологія: Курс лекцій: Навч. посібник для вузів. — Харків, 1996. 12. Смелзер Н. Социология. — М.: Феникс, 1994. 13. Соціологія: короткий енциклопедичний словник /Уклад. В. І. Воловичта ін. —К.: Укр. центр духовн. культури, 1998. 14. Соціологія: Навч. посібник /За ред. С. О. Макеєва. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1999.
15. Соціологія: Підручник /За заг. ред. проф. В. П. Андрющенка, проф. М.І. Горлача. - Харків — Київ, 1998. 16. 17.Тадевосян 3. В. Социология: Учеб. пособие. 2-е изд., испр. идоп. — М.: Знание, 1999. 17. ТощенкоЖ. Т. Социология: Общий курс: Учебное пособие. — М.: Прометей, 1998. 18. Фролов С. С. Социология: Учеб. для высш. учеб. завед: 2-е изд. — М.: Логос, 1996.
5. Соціологія особистості студента
Соціологія освіти — розділ соціологічної науки, що вивчає закономірності функціонування утворення як соціального інституту (функції в суспільстві, взаємозв'язок з іншими інститутами, соціальну політику в галузі освіти, ціннісні орієнтації фахівців, освітні системи і структури, ставлення до освіти різних соціально-демографічних груп, питання управління і кадрового забезпечення освітніх установ тощо). Основи соціології освіти були закладені Е. Дюркгеймом, М. Вебером, які досліджували соціальні функції освіти, її зв'язок з економічними, політичними процесами. Пізніше Т. Парсонс запропонував вивчення освіти як інституту соціалізації, а навчальних закладів — як соціальних систем. Нормальне функціонування будь-якого сучасного суспільства неможливе без повноцінної системи освіти. Освіта давно вже стала одним з першорядних факторів економічного розвитку, важливим інструментом політики будь-якої держави. Інститут освіти відносно самостійний і, водночас, робить сильний, якщо не вирішальний вплив на розвиток суспільства. Освіта виходить на перше місце за числом зайнятих викладачів і учнів, студентів, у порівнянні з народним господарством. XX і початок XXI ст. називають століттями освіти. Вона інтегрує навколо себе інші суспільні системи (економіку, науку, культуру, екологію), визначаючи не тільки перспективи розвитку суспільства, але й діяльність кожної окремої людини. У цивілізованому суспільстві, якщо виключити крайнощі протекціонізму, доля людини, її біографія і кар'єра залежать від двох основних факторів —здоров'я і якості отриманої освіти.
Чітко проглядається одна найцікавіша закономірність: чим більш розвинута країна, тим більше критики на адресу її системи освіти. Нині про необхідність реформування освіти мова йде у всіх розвинутих країнах. Проблеми національної освіти стають пріоритетними в програмах багатьох політичних лідерів. Приміром, Дж. Кеннеді, Д. Буш увійшли в американську історію як президенти, що багато зробили для національної системи освіти. Деякі кроки в цьому напрямі здійснюються й в Україні. Зокрема вступ до так званої «Болонської системи». Освіта як система — це унікальний соціальний інститут, покликаний розвивати і множити людський капітал, формуючи ідеї, соціально-значущі ідеали, світоглядні позиції, надії, що конструюють як майбутнє суспільство в цілому, так і долю окремих людей. Освіта - це система проектування майбутнього. У цьому зв'язку постає запитання: якого майбутнього? Відповідь може мати два крайніх варіанти: 1 варіант — образ майбутнього суспільства жорстко оцінюється і задається його сьогоднішніми ідеологами. Система освіти вданому випадку є інститутом з формування членів цього майбутнього суспільства. 2 варіант — майбутнє суспільство конструюється соціальною практикою самодіяльного і вільного народу. Система освіти тут має варіативний характер, з'являється як система варіативного навчання, що розвиває освіту для життя в невизначеному суспільстві, у я кому треба відповідати і за себе, і за країну. Завдання суспільства зводиться до того, щоб наступні покоління були більш освіченими, ніж попередні. Установка на пріоритет варіативної школи, що розвивається, природна для відкритого суспільства, для суспільства, що знаходиться в умовах трансформації і прагне до відкритості. Це вимагає політичної волі і твердої програми дій. Системоутворюючою основою таких дій є модернізація освіти з урахуванням стратегії реформ.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 319; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |