Продовольча проблема

Наслідки використання токсичних речовин

Крім радіаційного забруднення середовища проживання, сучасна цивілізація ви­кидає в навколишнє середовище і токсичні речовини, яких раніше на планеті не було. При такому зараженні виявляються марними надії на природні фільтри — їх природа просто не створила в процесі своєї еволюції. Наприклад, препарат ДДТ, який широ­ко використовувався в 1950-і рр. у сільськогосподарській практиці. Він уже давно забо­ронений через підвищену токсичність, а сліди його застосування вчені знаходять не тільки в традиційних харчових ланцюжках, але навіть в Антарктиді, у тілах пінгвінів.

Лихо полягає в тому, що дуже часто для високотоксичних з'єднань в організмі людини немає біологічних бар'єрів. Результат - численні алергії, хромосомні пору­шення, хронічні захворювання.

Як правило, токсичний вплив важких металів, пестицидів на людину непомітний до певного рівня їх концентрації. Однак експериментальні дані свідчать, що навіть разові контакти з такими пестицидами, як диелдрин, малатіон, паратіон, призводять до зміни біострумів головного мозку, що зберігається в окремих випадках до півроку. Вплив же найсучасніших органофосфатних пестицидів небезпечний розвитком де­пресії, дратівливості, порушенням здатності до абстрактного мислення, іншими нейропсихологічними порушеннями. Накопичуються дані про професійну патологію в осіб, безпосередньо пов'язаних із застосуванням пестицидів (механізатори, теплич­ниці тощо).

Інші найважливіші проблеми глобального характеру: енергетика, демографічний вибух і продовольство, нерівномірність економічного розвитку Заходу і Сходу, Півночі і Півдня, збільшення міжнародних суперечностей, що переростають часом у сер­йозні регіональні конфлікти. Серед них назвемо зростаючі ножиці цін на сировинні матеріали і наукомістку продукцію розвинутих країн, посилення боротьби за джерела сировини, ринки збуту тощо.

На початку XX ст. усе населення Землі складало 1,6 млрд. людей, до 1975 р. — 4 млрд., улітку 1987 р. - 5 млрд. До 2000 р. з'явився шестимільярдний житель. Є надія, що стабілізація населення відбудеться на рівні 10-12 млрд. у середині XXI ст. Велика частина приросту населення, понад 90 відсотків, припадає на Африку, Азію, Латинсь­ку Америку. В окремих країнах приріст виробництва продовольства часто нижчий за темп його росту, тобто ситуація поглиблюється з кожним роком, і світове співтова­риство змушене надавати таким країнам продовольчу допомогу. На планеті до 1 млрд. людей недоїдають, щорічно помирають від голоду не менше 30 млн. чоловік, зокрема - 18 млн. дітей, а тривалість життя в розвинутих країнах на 16 років більше ніж у тих, що розвиваються.

Загальносвітове виробництво продовольства досягає науково обгрунтованих норм, за винятком тваринного білка. Але в розвинутих країнах споживання на третину вище за норматив, а в країнах, що розвиваються — на рівні 90 відсотків. По тваринно­му білку різниця в душовому споживанні трьох-чотириразова. Генсек ФАО (Продо­вольча і сільськогосподарська організація ООН) Е. Саумазцього при воду зауважує: «В одних країнах люди, що страждають від ожиріння, чекають нових методів лікування, а недоїдаючим не пропонується засобів для угамування голоду. Годують домашніх тва­рин, забуваючи про дітей, що потерпають від голоду».

Оброблювані землі і пасовища на планеті займають близько 4 млрд га, і най­ближчим часом вони навряд чи будуть істотно розширені. Отже, вихід можливий шля­хом інтенсифікації, зеленої революції. В Африці збір злакових культур знаходиться на рівні 10 центнерів з гектара, у Європі і СШ А - до 50 центнерів і вище. Таке стано­вище обумовлене, у першу чергу, високою культурою землеробства, застосуванням мінеральних добрив, пестицидів, фунгіцидів, гербіцидів тощо. Але скільки при цьому виникає екологічних проблем! Тому утворився цілий напрям сільськогосподарського виробництва, що спеціалізується на виробництві екологічно чистих продуктів харчу­вання. Природно, що вартість таких продуктів істотно вища і вони доступні не всім верствам населення.

Дата добавления: 2014-01-07