Влаштування основ і покриттів із щебеню

Щебеневі покриття влаштовують на піщаній чи гравійній основі. Якщо земляне полотно зведено з дренуючих (піщаного, гравелистого або каменистого) ґрунтів, то щебеневе покриття вкладають безпосередньо на грунт полотна. При влаштування покриття на піщаній основі товщина щебеневого шару повинна бути не менше 15 см в щільному стані.

Товщину піщаного шару приймають 15-30 см в залежності від виду ґрунту земляного полотна й кліматичних особливостей місцевості. Якщо в районі будівництва відсутні пісок і матеріали, що можуть його замінити, при несприятливих ґрунтових умовах товщина щебеневого покриття може бути збільшена до 30 см без влаштування основи.

Для верхніх шарів покриття використовують щебінь крупністю 40-70 мм, для середніх і нижніх шарів основи й покриттів 40-70 мм або 70-120 мм. Найбільший розмір щебеню не повинен перевищувати 0,85 товщини шару в щільному виді при твердих породах каменю й 0,9 при більш м’яких породах. Для клинцювання використовують щебінь фракцій 20-40, 10-20 мм, а при влаштуванні верхнього шару покриття (за необхідності) - фракції 5-10 мм. Щебінь слабких порід слід застосовувати розміром не менше 70 мм.

Щебінь повинен бути чистим і відповідати вимогам морозостійкості, по формі наближатися до куба, вміст лещадних часток (з співвідношенням взаємно перпендикулярних сторін більше 1:3) має бути не більше 15%.

Технологія влаштування щебеневих шарів передбачає виконання таких операцій:

– підготовка основи або земляного полотна;

– транспортування автосамоскидами щебеню фракції 70-120 або 40-70 мм;

– укладання та розподіл щебеню основної фракції на основу;

- обтискування щебеню легкими котками без поливки водою;

– ущільнення щебеню важкими котками з поливанням його водою;

– транспортування щебеню (клинцю) фракції 10-20 або 20-40 мм;

– розподіл щебеню (клинця) розподільником;

- обтискування щебеню легкими котками без поливки водою;

– ущільнення щебеню важкими котками з поливанням його водою;

- транспортування кам’яного дріб’язку фракції 5-10 мм або висівок;

– розподіл кам’яного дріб’язку розподільником;

- остаточне ущільнення щебеневого шару без поливки водою;

– догляд за влаштованим шаром.

Для розподілу щебеню застосовують самохідні розподільники типу ДС-8, які здійснюють укладання матеріалу та його попереднє ущільнення. Щебінь завантажується з кузова автосамоскидів в бункер розподільника спереду або з боку машини.

При ширині щебеневого шару більш ніж робоча ширина розподільника матеріал укладається суміжними смугами довжиною 50-150 м.

За відсутності розподільників щебінь вивозиться на основу автосамоскидами й висипається в конуси, а розрівнювання здійснюється бульдозерами або автогрейдерами способом „від себе”. Остаточне планування проводиться ножем автогрейдера з перевіркою правильності поперечного профілю шаблоном.

Укладання та клинцювання щебеню виконують не пізніше 1-3 діб після укладання на основу, щоб запобігти його забруднення пилом або надмірне зволоження атмосферними опадами.

Ущільнення щебеневих шарів дорожнього одягу здійснюють за три основних періоди: обтискування, укочування та клинцювання.

У першому періоду відбувається підкочування щебеню до стійкого положення окремих щебінок в шарі. Спочатку щебінки мають велику рухливість, але по мірі ущільнення вони займають стійке положення одна відносно одної. Обтискування проводять легкими котками масою 5-6 т за 5-7 проходів по одному сліду при м’яких породах щебеня, при твердих породах - від 8 до 15. У першому періоді слід поливати лише щебінь низької міцності з розрахунку 8-10 л/м². При розподілі щебеню самохідним розподільником з попереднім ущільненням його віброплитами кількість проходів котка на першому етапі зменшується. Кінець першого періоду характеризується тим, що припиняється рух щебінок, перед котком не утворюються хвилі і візуально відсутній слід від проходу котка.

У другому періоді відбувається основне ущільнення щебеневого шару, при цьому щебінки зближуються, а пустоти між ними заповнюються кам’яною мукою від руйнування часток матеріалу. Для зменшення тертя між щебінками перед ущільненням проводять поливання щебеню водою в кількості 15-25 л/м².

Ущільнення щебеню твердих порід на другому періоді проводять котками масою 10-12 т за 15-35 проходів по одному сліду, м’яких порід легкими котками масою 5-6 т за 10-15 проходів. Кількість проходів контролюється з метою недопущення надлишкового розколювання й розтирання щебінок, що ускладнює процес влаштування шару. Ущільнення щебеню котками ведуть від узбіч до середини з перекриттям попередніх проходів на 1/3 ширини валка. Перший прохід роблять таким чином, щоб укочувалась смуга ґрунтового узбіччя на 30-40 см. В процесі укочування контролюють рівність поверхні і правильність поперечного профілю.

У третьому періоді відбувається формування кори. Клинець вдавлюється котком у пустоти між щебінками основної фракції, внаслідок чого виникає щільна й міцна поверхня. По покриттю почергово розсипають дрібний щебінь фракції 20-40 мм в кількості 1,5-2,0 м³/100м²; клинець 10-20 мм - 1,0-1,5, потім кам’яний дріб’язок 5-10 мм або висівки – 0,5-1,0 м³/100м².

Після розподілу кожної фракції клинцю виконують розлив води в кількості 4-5 л/м² і ущільнення котками 10-18 т за 15-35 проходів по одному сліду, а при щебені пониженої міцності - котками масою 6-10 т за 10-15 проходів.

Признаками остаточного ущільнення на другому та третьому періодах є відсутність рухливості щебеню, припинення утворення хвиль перед котком і стабілізація роботи двигуна котка при його максимальній швидкості руху.

Ущільнення щебеневого шару вважається завершеним, якщо щебінка розміром 40 мм під гладким вальцем роздавлюється, а не вдавлюється.

Після приймання робіт з улаштування щебеневого шару його поверхня засипається сухими висівками 0-5 мм або крупнозернистом піском товщиною шару 2-3 см і укочується за 2-3 проходи котка, щоб пори не забивалися брудом.

В перші дві-три тижні необхідно регулювати рух транспорту по покриття й намітати розкидані висівки, а також поливати водою чи розчином хлористого кальцію.

Дата добавления: 2014-01-07