Влаштування основ і покриттів з ґрунтів, укріплених мінеральними в'яжучими матеріалами

Шари з ґрунтів, укріплених мінеральними в'яжучими матеріалами, влаштовують при температурі повітря не менше плюс 5^оС.

Технологія влаштування шарів дорожнього одягу з ґрунтів, укріплених неорганічними в'яжучими передбачає виконання таких операцій:

– підготовка основи й улаштування корита (у разі необхідності);

– транспортування ґрунту й добавок для укріплення;

– подрібнення ґрунту та його перемішування з добавками;

– введення в ґрунт в'яжучого;

– перемішування ґрунту з в'яжучим;

– розрівнювання суміші ґрунту з в'яжучим;

– ущільнення укріпленого ґрунту котками;

– догляд за влаштованим шаром.

При влаштуванні основ із укріплених ґрунтів на дорогах I і II категорій в якості ведучої машини використовують змішувальні кар'єрні установки типу ДС-50А або однопрохідні ґрунтозмішувальні машини ДС-16Б. Для зведення нижніх шарів основи на дорогах I-II категорій, а також для влаштування нижніх і верхніх шарів основи й покриття на дорогах III-IV категорій також використовують дорожні фрези типу ДС-18А та ДС-73.

Ґрунтозмішувальні машини й фрези можна використовувати в тих випадках, якщо ґрунти не мають у своєму складі фракцій розміром більше 25 мм.

Довжину захватки при влаштуванні основи або покриття з укріплених ґрунтів призначають з розрахунку, що всі технологічні операції з приготування суміші, її вкладання та ущільнення мають бути закінчені протягом однієї зміни.

Ущільнення суміші має бути завершено не пізніше трьох годин, а при понижених температурах (до плюс 10°С) не пізніше п'яти годин з моменту введення води або розчину в суміш. При двошаровій основі верхній шар влаштовують лише після здійснення догляду протягом 10 діб за готовим нижнім шаром при укріпленні крупноуламкових, піщаних ґрунтів, легких суглинків і супісків та через 3 доби при укріпленні важких суглинків і глин.

Укріплення ґрунтів із застосуванням однопрохідної ґрунтозмішувальної машини виконують в такій послідовності: на підготовлене земляне полотно скрепером вивозять ґрунт, який автогрейдером за чотири-шість кругових проходів розрівнюють на ширину основи або покриття на задану товщину, потім ущільнюють самохідними пневмоколісними котками до коефіцієнта ущільнення 0,85-0,90.

Однопрохідна ґрунтозмішувальна машина ДС-16Б має такі робочі органи: два фрезерних ротора для розпушування й подрібнення ґрунту та два ротора мішалки для перемішування ґрунту з цементом і водою.

Воду для забезпечення роботи ґрунтозмішувальної машини підвозять поливо-мийними машинами, а цемент – автоцементовозами. Воду й водні розчини закачують у витратний бак, а потім через дозувально-розподільну систему впорскують в ґрунт. Цемент з бункера цементовоза в аерованому стані по шлангу подається в бункер змішувача.

Машина за один прохід розпушує й подрібнює ґрунт, перемішує його з цементом і водою. Задня стінка пригладжує приготовану суміш, а шість задніх коліс на пневматичних шинах попередньо ущільнює цементоґрунтовий шар. Ширина смуги оброблення становить 2,4 м. Перекриття суміжних смуг по ширині має бути не менше 0,2 м.

Оброблення супісків та легких суглинків машиною ДС-16Б ведуть з робочою швидкістю 0,2 км/год, а важких суглинків і глин – 0,1 км/год.

Після завершення оброблення однієї смуги на довжину захватки, машина з піднятими робочими органами заднім ходом пересувається на другу смугу і т.д.

Влаштований ґрунтоцементний шар планують автогрейдером.

Ущільнення проводять самохідними пневмоколісними котками масою 13-16 т за 12-18 проходів по одному сліду (в процесі виконання робіт необхідна кількість проходів уточнюється). Кожен наступний прохід повинен перекривати смугу попереднього проходу не менше ніж на 0,2 м.

Догляд за вкладеним цементоґрунтом має забезпечити необхідні умови для тужавіння. Як правило, по поверхні влаштованого шару розливають світлі плівкоутворюючі матеріали: помароль ПМ-86 або ПМ100 за нормою 0,5-0,6 л/м². Допускається використовувати рідкий бітум, бітумну емульсію, нафтовий гудрон та лак-етиноль. У разі використання емульсій темного кольору при температурі повітря більше +20°С поверх неї вкладають термозахисний шар з піску товщиною 3 см.

Укріплення ґрунтів із застосуванням дорожніх фрез виконують в такій послідовності. Ґрунт скреперами або автосамоскидами завозять на земляне полотно, автогрейдером розрівнюють його на ширину покриття або основи. При необхідності ґрунт подрібнюють дорожньою фрезою за один-три проходи по одному сліду на ширину 2,5 м та глибину до 0,2 м з перекриттям попередніх смуг на 0,25-0,3 м.

При необхідності введення гранулометричних домішок спочатку вивозять і розподіляють домішки, потім на таку ж ширину завозять і розподіляють зв'язний ґрунт; перемішують ґрунт з домішками та одночасно подрібнюють його за два-три проходи фрези по одному сліду.

Після підготовки ґрунту розподільник цементу типу ДС-72 підвозить і вводить в грунт цемент та порошкоподібні домішки. Цемент із бункера через дозатор і сошники поступає в ґрунт. Сошники на 8-10 см заглиблені в ґрунт, тому розподілений цемент засипається ґрунтом і не розпилюється. Витрата цементу становить 6-15% від маси сухого ґрунту в залежності від марки цементу, виду ґрунту, потрібної міцності основи чи покриття.

Ґрунт з цементом перемішується "насухо" за один-два проходи фрези по одному сліду при швидкості 0,3–0,4 км/год. Зволоження суміші до оптимальної вологості відбувається через дозуючий пристрій фрези з одночасним перемішуванням.

Остаточно ґрунт, цемент і вода перемішуються до однорідного стану за один-два проходи фрези по одному сліду при швидкості 0,4-0,5 км/год.

Приготовану цементоґрунтову суміш профілюють, ущільнюють та проводять за нею догляд.

Приготування цементоґрунтової суміші в пересувних установках типу ДС-50, які розташовують у ґрунтових кар'єрах поблизу щебеневих та гравійних кар'єрів або золошлакових відвалів, матеріал яких придатний до оброблення мінеральними в'яжучими.

Змішувальна установка має два дозатори – для цементу (два відсіки) та води. Вона працює на незв'язних ґрунтах, які не потребують подрібнення.

Дальність транспортування готової ґцементоґрунтової суміші не більше 10 км. Організація робіт по спорудженню дороги повинна передбачати періодичне перебазування установки. Відстань між місцями базування повинна бути не більше 20 км одне від одного. Питання про вибір місця для розташування установки вирішується техніко-економічними розрахунками: чим менша відстань між базами, тим менша дальність перевезення суміші, але потребує більших витрат і часу на демонтаж та монтаж установки.

Використання пересувних змішувальних установок призводить до зростання вартості виконання робіт порівняно з приготуванням цементоґрунтової суміші на дорозі, але забезпечує більш високу якість продукції.

Готову цементоґрунтову суміш з накопичувального бункера змішувача вивантажують в автосамоскиди й доставляють на дорогу. Для вкладання суміші використовують розподільники ДС-8 або ДС-54. За відсутності таких машин дозволяється розподіляти суміш автогрейдерами. Правильність поперечного профілю перевіряють шаблоном. Ущільнення суміші й догляд за влаштованими основами й покриттями виконують таким же чином, як і при використанні інших машин.

При будівництві доріг з цементобетонним покриттям комплектом ДС-100 основа з цементоґрунту влаштовується профілювальником ДС-97. Цементоґрунтову суміш для цього, як правило, готується в змішувальних установках та підвозиться на дорогу. До складу комплекту окрім профілювальника ДС-97 входять: два самохідних пневмоколічних котка масою 13-16 т, один решітчастий коток типу ЗУР-25 (за відсутності вібробруса на профілювальнику), розподільник плівкоутворюючих матеріалів ДС-105.

Пере влаштуванням основи необхідно ущільнити й спрофілювати земляне полотно (або додатковий шар, якщо він передбачається проектом), встановити копірні струни.

Цементоґрунтову суміш автосамоскидами подають на земляне полотно, де розвантажують в купи, автогрейдером розрівнюють і попередньо планюють.

Якщо земляне полотно не забезпечує проходу по ньому автотранспорту, то до складу комплексу включають розподільник ДС-99. Готову суміш подають по узбіччю автосамоскидами з заднім розвантаженням кузова у висувний бункер розподільника. За допомогою транспортера відбувається випорожнення бункера і рівномірний розподіл цементогрунтової суміші по основі перед шнеком розподільника, який розрівнює суміш по всій ширині основи.

У обох випадках після розподілу суміш попередньо профілюється профілювальником ДС-97. При його русі назад суміш додатково зволожують і перемішують. За третій прохід суміш остаточно профілюється.

Ущільнення шару цементогрунту проводиться за три-чотири проходи по одному сліду приціпним решітчастим котком ЗУР-25, що забезпечує рівність укладеного шару та виключає просідання пневматичного котка.

Остаточне ущільнення виконують самохідними пневмоколісними котками масою 13-16 т за 10-12проходів по одному сліду. Укочування починається відразу після проходу профілювальника й повинна бути завершена не пізніше 3-4 годин від приготування суміші. Укочування ведуть від країв до середини з перекриттям слідів на 0,25-0,3 м. Коефіцієнт ущільнення має бути не менше 0,98. В суху й вітряну погоду під час укочування рекомендується зволожувати суміш поливо-мийною машиною.

Після укочування виконують чистове планування основи профілювальником.

З метою збереження вологи під час тужавіння цементогрунту по поверхні основи наносять плівкоутворюючі матеріали (помароль ПМ-86 і ПМ-100, бітумну емульсію або лак етиноль) розподільником ДС-105 чи ЕНЦ-3М.

При влаштуванні основи з цементогрунту мотодом змішування на дорозі застосовують комплект машин у складі: профілювальник ДС-97, автогрейдер, два розподільники цементу типу ДС-9 чи ДС-72, два самохідних пневмоколісних котка масою 13-16 т, один решітчастий коток типу ЗУР-25, розподільник плівкоутворюючих матеріалів ДС-105. Якщо ґрунт потребує подрібнення, а профілювальник не може забезпечити виконання цієї операції, то в комплект включають 3-4 дорожні фрези типу ДС-18А чи ДС-73.

На підготовлене земляне полотно вивозять ґрунт, який автогрейдером розрівнюють й планують на потрібну ширину. Ґрунт ущільнюють за три проходи самохідного пневмоколісного котка до коефіцієнта ущільнення 0,8–0,85 з метою спрощення роботи розподільника с цементу. Після цього профілювальником ДС-97 виконується планування ґрунту. Цемент розподіляють по ширині основи розподільниками ДС-9 або ДС-72, які розташовуються з розривом один від одного на відстані 15-20 м. Автоцементовози встановлюють на узбіччі й по мірі необхідності по шлангам завантажують розподільники цемента.

Ґрунт з цементом і водою перемішують фрезою профілювальника за три робочих проходи. Від початку до кінця захватки профілювальник ДС-97 проходить холостим ходом. Першим проходом при швидкості руху 4-6 м/хв від кінця до початку захватки виконують сухе перемішування ґрунту з цементом за допомогою фрези, яка максимально заглиблюється в ґрунт. У суху погоду, щоб не утворювався пил, рекомендується вводити 40-50% загальної норми води. При другому проході (рух вперед) вода вводиться до повної норми. При третьому проході на швидкості до 8-10 м/хв профілювальника (рух назад) відбувається остаточне перемішування. Установка робочих органів при всіх трьох проходах однакова.

Вода доставляється на трасу поливо-мийними машинами, які пересуваються по узбіччю.

Суміш планують при швидкості руху профілювальника не більше 2 м/хв з включеним вібратором або 10–15 м/хв – за його відсутності.

Ущільнення цементоґрунту, остаточне його профілювання й догляд вкладеним шаром виконують так само, які і при влаштуванні з доставкою суміші з кар'єру від грунтозмішувальної установки.

Допускається влаштування шарів покриття через 1-2 діб після влаштування цементогрунтової основи, але для цього необхідно на 1-2 дні уповільнити процес твердіння суміші шляхом введення сульфатно-дріжжевої бражки разом з водою при приготуванні цементоґрунту в кількості 1-1,5% від маси цементоґрунтової суміші.

Дата добавления: 2014-01-07