Проблеми інтеграції українського енергетичного сектору з ринком ЄС

Стратегію співпраці України з ЄС у сфері енергетики закладено в положеннях Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі, підписаного 1 грудня 2005 р.

Меморандум охоплює п’ять сфер розширеного двостороннього співробітництва:

1. Ядерна безпека.

2. Інтеграція ринків електроенергії та газу.

3. Підвищення безпеки енергопостачання та транзиту вуглеводнів.

4. Структурна реформа, підвищення стандартів із техніки безпеки та охорони довкілля у вугільній галузі.

5. Енергоефективність.

Значення Меморандуму полягає в наявності спільних завдань енергетичної політики ЄС та України, які зорієнтовані на втілення стратегічних інтересів у сфері диверсифікації та безпеки постачання енергоресурсів, а також електроенергетики.

Також, в Меморандумі зафіксовано набуття Україною членства в Договорі про Енергетичне Співтовариство (ДЕС), який набув чинності з 1 липня 2006 р.

Виходячи із своїх енергетичних пріоритетів, ЄС вимагає від України забезпечення надійного транзиту вуглеводнів з Росії та лібералізації нафтового і газового ринків в Україні, що дозволило б певною мірою знизити транзитні тарифи. При цьому ЄС виходить з того, що інтересам обох сторін відповідатиме зміцнення співробітництва в енергетичній сфері, зокрема щодо диверсифікації маршрутів та джерел постачання вуглеводнів, модернізації ГТС України, а також імпорту української електроенергії.

У 2007 році Європейський Союз затвердив завдання своєї нової енергетичної політики, відомі як «3 х 20»: скорочення на 20% викидів парникових газів, скорочення на 20% споживання вуглеводнів за рахунок заходів з енергозбереження, запровадження 20-відсоткової частки відновлювальних джерел в енергетичному балансі ЄС до 2020 р.

Зміст цієї політики значною мірою матиме визначальний вплив на перспективи енергетичного співробітництва України з ЄС. Необхідно наголосити, що саме у цій сфері концентруватиметься розв’язання найбільш проблемних питань національної безпеки України, спрямованих на різке зменшення нашої залежності від імпортованих російських вуглеводнів.

Станом на початок 2008 р. виконання Меморандуму за п’ятьма напрямками можна окреслити наступним чином.

1. Ядерна безпека. Відповідно до положень Меморандуму, ЄС несе зобов'язання підтримати набуття членства Україною в ДЕС за умов позитивної оцінки стану ядерної безпеки діючих українських АЕС. У цілому, проблема виконання розділу «Ядерна безпека» Меморандуму зводилася ЄК до необхідності проведення оцінки стану ядерної безпеки діючих АЕС України спільно з МАГАТЕ.

В січні 2007 р. було започатковано діяльність тристоронньої групи Україна – ЄК – МАГАТЕ, програма роботи якої спиратиметься на поточні плани співробітництва України з Агентством у сфері ядерної безпеки: проектну безпеку; експлуатаційну безпеку; поводження з радіоактивними відходами та зняття з експлуатації; питання регулювання. Погодившись на створення тристоронньої групи Україна – ЄК – МАГАТЕ, українська сторона відстояла верховенство експертизи МАГАТЕ при проведенні оцінки стану безпеки діючих блоків АЕС.

2. Інтеграція ринків електроенергії та газу пов’язана з виконанням проекту синхронізації ОЕС України з системою UCTE (Союз з координації передачі електроенергії) та перспективою отримання членства Україною в ДЕС. Відповідно, в березні 2007 р. Розгляд спільної заявки України та Молдови на приєднання до системи UCTE завершився погодженням 26 червня 2007 р. Технічного завдання на виконання цього проекту.

Відповідно, у вересні 2007 р. рішенням Керівного комітету UCTE було створено чотири проектні групи: впровадження стандартів та експлуатація мереж; делімітації (відокремлення енергосистем України та Молдови від мережі СНД); управління енергосистемою в умовах перевантаження мереж; регулювання та контрактних зобов’язань. На засіданні Міністерської Ради ДЕС в червні 2007 р. ЄК погодила звіт щодо статусу енергетичного сектору України. 18 грудня 2007 р. у ході чергового засідання Ради ДЕС у Белграді було повідомлено, що ЄК отримала мандат на проведення переговорів з Україною щодо набуття нею повноправного членства в Енергетичному Співтоваристві. Наступним етапом має стати невідкладне започаткувати відповідних консультацій з ЄС.

3. Підвищення безпеки енергопостачання та транзиту вуглеводнів. У 2007 р. було завершено попередній аудит газотранспортної системи України в рамках фінансованої Євросоюзом технічної допомоги, яка визначила потребу у вагомих інвестиціях, що оцінюються на рівні €2,500 мільйонів протягом періоду 2007-13 рр. У відповідності до положень Меморандуму в 2007 р. сторони також погодились організувати спільний моніторинг прогресу, досягнутого в рамках реабілітації нафтогазової транспортної системи України. Стосовно диверсифікації маршрутів та джерел постачання природного газу, необхідно зазначити, що у 2007 р. ЄК висловила підтримку розбудові нового газопроводу „Білий потік”, маршрут якого пролягатиме з Каспійського регіону через Грузію та Чорне море до України. Водночас, ЄК усунулась від сприяння залученню України до проекту газопроводу „НАБУККО”, відносячи питання участі компанії НАК „Нафтогаз України” в ньому до двосторонніх домовленостей з учасниками цього Консорціуму. Натомість, ЄК рекомендувала Україні підготувати пропозиції по газопроводу „Білий потік” до візиту Координатора ЄС проекту Південного газотранспортного коридору Й. Й. ван Аартсена до Києва у 2008 р. Результати фінансованого ЄК проекту техніко-економічного обґрунтування продемонстрували комерційну привабливість продовження нафтопроводу Одеса-Броди до Плоцька.

У цьому зв’язку невід’ємною частиною співпраці з ЄС щодо спільних нафтогазових проектів є продовження роботи щодо забезпечення повного функціонування Міжрегіонального метрологічного центру в м. Боярка, який було відкрито у 2006 році. У 2007 р. поступово впроваджувались результати проекту ЄК щодо вибору варіантів створення запасів нафти та нафтопродуктів в Україні. За сприяння ЄК наступним етапом передбачається створення в Україні Агентства з управління запасами нафти. Відповідно, ЄК надасть ВАТ „Укртранснафта” технічну допомогу з варіантів реструктуризації управління та фінансування компанії, відповідальної за створення резервів.

4. Структурна реформа, підвищення стандартів із техніки безпеки та охорони довкілля у вугільній галузі.

В березні 2007 р. було завершено підготовку проекту підтримки політики України щодо реформування вугільного сектору, який має бути започатковано на початку 2008 р. Проект ставить за мету: удосконалити секторальну програму для вугільної галузі на період 2007-16 рр. з урахуванням ролі вугільної промисловості в стратегії безпеки енергопостачання України, стану економічної реформи, соціальних зобов’язань уряду; надати рекомендації щодо варіантів та засобів впровадження програми з реформування вугільного сектору; підвищити безпеку видобування вугілля в шахтах. Також, у 2008 р. Україна готова буде реалізовувати домовленість з ЄС щодо питання видобутку та утилізації шахтного метану в контексті як захисту навколишнього середовища, так і безпеки виробництва, а також підготувати пропозиції щодо залучення зовнішнього інвестування для розв’язання проблеми шахтної безпеки. Паралельно вивчатимуться можливості співпраці України з ЄС щодо впровадження технологій «чистого вугілля», перш за все на ТЕС.

5. Енергоефективність. Головним чинником впливу на політику України у цій сфері стали проблеми необхідності скорочення споживання імпортованих вуглеводнів, рішуче впровадження заходів енергозбереження та відновлювальних джерел енергії. З цією метою в лютому 2007 року спільна робоча група Україна – ЄС підготувала в рамках Меморандуму пропозиції до дорожньої карти з питань енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії у тісному поєднанні з реалізацією заходів щодо боротьби із зміни клімату. У цьому зв’язку ЄК пропонує започаткувати проект Твіннінг для підтримки Національного Агентства України з питань ефективного використання енергоресурсів (НАЕР).

Дата добавления: 2014-01-07