Особливості функціонування акціонерних товариств у країнах з ринковою економікою

Акціонування підприємств та особливості корпоративного управління

У країнах з ринковою економікою найпоширенішою формою організації підприємств є товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Різновидом цієї організаційно-правової форми є акціонерне товариство (АТ), або корпорація.

Акціонерним є товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність згідно з зобов’язаннями лише майном товариства. Акціонери відповідають за зобов’язаннями АТ у межах акцій, які мають. За кордоном синонімом поняття “АТ” є поняття “акціонерна компанія” та “корпорація”.

Акціонерні товариства виникли в період первісного нагромадження капіталу, їх поява була зумовлена розвитком великого промислового виробництва, що потребувало нових методів організації, управління та фінансування. На американському континенті АТ почали створюватися наприкінці 18 століття. Ця форма була запозичена в Англії. У 19 столітті корпорації в США дуже поширилися.

Порядок створення і основні принципи функціонування корпорацій у США визначаються на рівні штатів. Корпорації поділяються на відкриті та закриті (акції останніх не можуть продаватися на відкритому ринку). Федеральна прибуткова система передбачає сплату податку на прибуток корпорацій. Проте невеликі корпорації звільняються від цього податку, а їх прибуток розподіляється між акціонерами і зараховується до оподатковуваного доходу акціонерів. Статус невеликої корпорації надається за таких умов: якщо корпорація є американською, акціонерів щонайбільше 35, акціонерами є, як правило, приватні особи; акціонери – виключно резиденти США; корпорація випускає один тип акцій.

У Великій Британії синонімом до терміну АТ є термін “компанія”. Створюються як приватні, так і публічні компанії. Приватна компанія аналогічна до закритого АТ, і хоча і передбачає випуск акцій, але без відкритої підписки на них. Кількість учасників компанії від 2 до 50. Публічна компанія аналогічна до відкритого АТ, кількість акціонерів при цьому не може бути меншою від 7.

У Німеччині у формі публічних АТ функціонують переважно великі підприємства, що потребують залучення акціонерного капіталу. Більшість юридичних осіб зареєстровано як ТОВ, оскільки процедура їх заснування і державне регулювання більш спрощені, ніж для АТ (для заснування АТ необхідно як мінімум 5 акціонерів і мінімальний статутний фонд 100 тис. марок, для ТОВ – 50 тис. марок).

У Франції існують дві основні форми комерційних підприємств (товариств) – з обмеженою відповідальність і так звані анонімні. У ТОВ не повинно входити більш як 50 учасників, тому таку форму мають невеликі і середні підприємства з мінімальним статутним фондом 50 тис. франків. Анонімне товариство (аналогічне до відкритого АТ) обирається для створення великих підприємств, його мінімальний статутний фонд – 250 тис. франків, мінімальна кількість акціонерів – 7.

В Італії до основних форм підприємств належать також ТОВ з мінімальним статутним фондом 20 млн. лір і АТ з мінімальним статутним фондом 200 млн. лір.

Отже, у більшості країн світу невеликі підприємства мають здебільшого форму ТОВ, великі – АТ.

До переваг акціонерного типу організації підприємницької діяльності належать:

- корпоративна форма, що дає змогу мобілізувати великі кошти шляхом реалізації акцій;

- забезпечення швидкого передавання окремих інтересів власності, оскільки акції можна легко продати іншим особам;

- покладання відповідальності на акціонера лише в межах вкладеного ним капіталу;

- можливість використання коштів, отриманих завдяки продажу акцій, на будь-які потреби розвитку корпорацій;

- публічна інформація про емітента може бути своєрідною рекламою продукції АТ, що забезпечуватиме збільшення обсягів реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг);

- можливість ВАТ додатково стимулювати персонал, пропонуючи купівлю акцій на пільгових умовах або даючи менеджерам акції у вигляді премії.

Поступово корпоративна форма господарювання стає провідною в Україні: у 2002 році з 237 господарських товариств різних форм 83% – це ТОВ, а 14% – АТ, з них закритих – 66,4%, відкритих – 33,6%. У промисловості АТ становлять 70,7% кількості підприємств недержавного сектора; вони виробляють понад 50% загального обсягу продукції галузі. Проте аналіз ситуації, яка склалася в Україні, засвідчує: перетворення державних підприємств у процесі приватизації на ВАТ і утворення в такій спосіб малих товариств з кількістю акціонерів менш як 100 фізичних осіб не завжди виправдані. Такі ВАТ нині становлять приблизно 25 %. Що ж до суспільного аспекту акціонування, то створення ВАТ і ринку акцій має значення, найімовірніше, як засіб перерозподілу національного багатства в країні і переливання капіталу з галузі в галузь, ніж як спосіб нагромадження капіталу. Адже досвід закордонних країн свідчить про те, що за рахунок емісії акцій фінансується відносно невелика частка капіталовкладень: у США – близько 7,5%, в Японії – лише 0,7%, у країнах Європи – у середньому близько 5 %.

Невеликі вітчизняні товариства, перетворені на ВАТ, навряд чи зможуть скористатися можливістю залучення додаткового капіталу через фінансовий ринок, а от додаткових витрат через акціонування їм не уникнути (проведення загальних зборів, звітність перед Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, ведення реєстру акціонерів, організація виплати акціонерам дивідендів тощо), оскільки щодо організаційних витрат ВАТ є найдорожчою формою підприємництва. Тому вірогідно, що в подальшому частина невеликих ВАТ реорганізується в ТОВ.

Дата добавления: 2014-01-07