Прикметник

Прикметником називається повнозначна частина мови, яка виражає ознаку або властивість предмета.

Прикметники змінюються за родами, відмінками й числами.

У реченні прикметники виступають найчастіше узгодженими означеннями, частиною іменного складеного присудка.

Прикметники можуть виражати різні ознаки: колір (блакитний, білій), розмір (великий, малий), якість (м'який, жорсткий), смак (солодкий, гіркий), матеріал (залізний, цегляний), відношення до місця (міський, прибережний), відношення до часу (денний, ранковий), відношення до простору (близький, далекий), відношення до особи (сестрин), зовнішні й внутрішні властивості (здоровий, щирий).

Залежно від того, чи безпосередньо якість предмета виражають прикметники, чи через відношення її до інших предметів, вони поділяються на два основні розряди: якісні і відносні.

Якісними називаються прикметники, що виражають ознаку безпосередньо, яка може виявлятися більшою чи меншою мірою: білий - біліший - найбіліший.

Відносними називаються прикметники, що виражають ознаку через відношення до інших предметів, яка не виявляється більшою чи меншою мірою: вечірня прохолода. Якісні й відносні прикметники відповідають на питання який? яка? яке? які?

Серед відносних прикметників виділяються присвійні прикметники, які відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї? й означають належність предмета особі чи іншій істоті: мамина хустка, лисячий слід.

Межі між розрядами прикметників до певної міри умовні. Прикметники вживаються як у прямому значенні, так і в переносному. Частина відносних прикметників, вживаючись у переносному значенні, набуває значень якісних прикметників. Порівняйте: золота обручка і золотий характер (гарний характер). Такі прикметники називаються відносно-якісними. Присвійні прикметники, вживаючись у переносному значенні, теж можуть ставати якісними. Порівняйте: вовча лапа і вовчий погляд (поганий, важкий погляд).

СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ

Якісні прикметники виражають ознаку, яка може виявлятися більшою чи меншою мірою, тому їм властиві ступені порівняння – вищий і найвищий.

Прикметники, які показують, що в одному предметі більше тієї самої якості, ніж в іншому, є формами вищого ступеня порівняння.

Вищий ступень порівняння має дві форми: просту і складену.

Проста форма утворюється додаванням до твірної основи, яка береться від звичайного ступеня прикметника, суфікса -ш (-іш): довгий - довший, білий - білішій.

Складена форма вищого ступеня утворюється поєднанням слів більш або менш і звичайного ступеня прикметника: більш довгий, менш білий.

Вищий ступень може утворюватися зміною кореня (суплетивні прикметники): гарний - ліпший, великий - більший.

Прикметники, які показують, що в предметі найбільше тієї якості порівняно з іншими предметами, є формами найвищого ступеня порівняння.

Найвищий ступень порівняння прикметників також має дві форми: просту й складену.

Проста форма утворюється додаванням до простої форми прикметника вищого ступеня префікса най-: найменший, найдовший.

Складена форма утворюється сполученням слів найбільш, найменш і звичайного ступеня прикметника: найбільш видовий, або слів від усіх, за всіх і прикметника у простій формі вищого ступеня: рідніший за всіх.

Складені форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників уживаються в українській мові значно рідше, ніж прості.

ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ

Прикметники змінюються за відмінками. Залежно від того, на твердий чи на м'який звуки закінчуються основи прикметників, вони поділяються на тверду й м'яку групи, які відрізняються тим, що в родовому, давальному та місцевому відмінку прикметників м'якої групи перед закінченням пишеться м'який знак (буквосполучення –ьо-): синього, синьому, на синьому.

Таблиця відмінкових закінчень прикметників

	Однина	Множина
Від	Тверда група	М'яка група
мінки	чоловічий і середній рід	жіночий рід	чоловічий і середній рід	жіночий рід	Тверда група	М'яка група
Н.	-ий, -е	-а	-ій, -є	-я	-і	-і
Р.	-ого	-ої	-ь-ого	-ь-ої	-их	-іх
Д.	-ому	-ій	-ь-ому	-ій	-им	-им
3.	Н. або Р.	-у	Н. або Р.	-ю	Н. або Р.	Н. або Р.
О.	-им	-ою	-ім	-ь-ою	-ими	-іми
М.	(на)-ому -ім	(на)-ій	(на) -ь-ому (-ім)	(на)-ій	(на)-их	(на)-іх

ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ У ДІЛОВОМУ МОВЛЕННІ

У діловому стилі переважають відносні прикметники (якісних значно менше). Проте оскільки якісні прикметники все ж вживаються, то доводиться утворювати від них ступені порівняння (тобто форму для вияву більшої чи меншої міри якості). В українській мові ці форми можуть бути однослівними, синтетичними (високий, вищий, найвищий) і двослівними, аналітичними (високий, більш високий, найбільш високий).

У діловому стилі ступінь більшого чи меншого вияву якості передається, звичайно, аналітичною формою (за допомогою прислівників більш, менш, далеко, надто, дуже та ін.), оскільки утворення таких форм практично можливе від усіх якісних прикметників; ці форми вільно відмінюються й широко вживаються в ролі означень; вони сприймаються як стилістично нейтральні, в той же час як однослівні форми мають чітке розмовне забарвлення.

При вживанні ступенів порівняння треба враховувати смислову відмінність між прислівниками. Так, дуже і самий вказує на абсолютний ступінь вияву ознаки; найбільш - вказує на відносний ступінь вияву ознаки (менш - більш - найбільш).

Дата добавления: 2014-01-07