Одночасно з цим відбуваються і зміни в духовній сфері

Виготовленням виробів із заліза і кольорових металів займалися переважно майстри-професіонали. У Х столітті майстерність київських ковалівливарників отримала визнання далеко за межами Русі. Персидський географ за сторіччя до Нестора писав: «Там виготовляють дуже цінні клинки і мечі, які можна зігнути навпіл, і вони знов розправляються самі».

МАТЕРІАЛЬНА І ДУХОВНА КУЛЬТУРА СХІДНИХ СЛОВ'ЯН

Основою культури Русі була багатовікова самобутня культурна традиція східнословянських племен. (традиції, звичаї, особливості менталітету, народний епос, фольклор, язичеські вірування людей, тощо).

Археологічні матеріали свідчать, що до середини тисячоліття нашої ери в господарському укладі слов'ян давно вже переважало

· землеробство —підсічно-вогневе в поліській зоні й орне— у лісостепу.

· Для обробки землі предки сучасних українців застосовували плуг і соху, використовували тяглову силу волів і коней.

· Скотарство, полювання, рибальство і бортництво (лісове бджільництво) для основного населення Русі стали до того часу підсобними, хоч і дуже важливими, промислами.

Досить високого рівня досягло до Х віку і ремесло.

· Розвивалися гончарна справа, ткацтво, вичинка й обробка шкіри, різьблення по каменю і дереву. З льону, конопель і вовнислов'янки ткали чудові сукна і полотна, їм було знайоме складне малюнкове ткання і вишивка. Високим умінням відрізнялися майстри обробки шкір.

· Розвивається торгівля продуктами сільського господарства і ремесла, що зароджувалася, спочатку мала характер обміну як всередині общини, так і між племенами та землями. Згодом зародилися товарно-грошові відносини. Про це свідчать скарби срібних римських, візантійських і арабських монет. До речі монети візантійських імператорів Анастасія I (491—518 рр.) і Юстиніана I (527—565 рр.), знайдені археологами на Замковій горі, послужили одним з доказів дати виникнення Києва принаймні в кінці V ст. н. е. Деякі сучасні вчені, спираючись на археологічні та писемні свідчення (в давніх культурних шарах Києва віднайдені корінфські та римські монети V—II ст. до н. е., грецький світильник IV століття до н. е., 6 тисяч римських монет II—IV ст. н. е.), а також неоднозначну ідентифікованість згадуваних в давніх джерелах назв міста: Гелон, Куенугард, Кіенуборг, Гунагард тощо, вважають Київ ще більш древнім містом.

· Торгівля Русі здійснювалася не тільки з Візантією і країнами Сходу, але і з Північною і Західною Європою, куди руські купці (рузарії, як їх називали латинські хроніки) везли свої і східні товари.

· Відбувалося швидке зростання міст. Так, європейський хроніст Тітмар Магдебурзький у своїй хроніці 1018 року пише про Київ як «столицю королівства, велике місто, в якому понад 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість мешканців».

· Поступовий і неухильний розвиток східних слов'ян обумовив розкладання первісних відносин. Хоч економічною основою суспільства була родова власність общини на землю, все ж мала сім'я найближчих родичів починає відігравати дедалі значнішу роль. Літопис «Повість временних літ» свідчить, що у східних слов'ян переважала парна патріархальна сім'я, багатожонство зустрічалося рідко.

3. ПРИЙНЯТТЯ ХРИСТИЯНСТВА.

Етнічна консолідація східнослов’янських і деяких неслов’янських племен у ІХ-Х ст. починається з формування ранньофеодальної держави Київська Русь.

· Посилення князівської влади,

· соціальна та майнова диференціація населення Київської Русі викликала до життя ідею підкріплення централізованої влади і об’єднання роздроблених князівств в одну державу.

· Постало питання про заміну язичеської релігії, яка уже не могла виконувати об’єднуючу функцію.

· Християнство (з його ідеєю одного Бога) було тією консолідуючою силою, що спроможна була обновити культурні традиції слов’ян.

· 988 рік стає основною культурною подією того періоду. Князем Володимиром було офіційно запроваджено християнство у візантійському його варіанті.

· Церква стала опорою князівської влади. Долаючи опір язичества, християнство прискорило процес централізації давньоруської держави.

_____________________________________________________________________________________________

“І сей Володимир з’єднав всі інші Слов’янські Князівства, які розділилися були під різними назвами поміж його братами і родичами. Звідавши спершу (інші) віри або релігії, слушно віддав перевагу перед усіма Християнський Грецького, або Єрусалимського обряду і року 988-го по Різдві Христовому, вирушивши з військами до приморського міста Херсона, Хрестився там од Греків і побрався з Грецькою Царівною Анною; а повернувши до Києва, хрестив родину свою і народ”.

(Георгій Кониський “Історія Русів”)

_______________________________________________________________________________________________

У Х столітті християнство стало панівною релігією в Європі. На Русі про християнство також було відомо задовго до релігійних реформ Володимира Великого:

· християнами були Аскольд і Дір.

· Достовірним є факт хрещення княгині Ольги у 958 році.

· Але вирішальним для процесу християнізації нашої країни було введення цієї релігії як державної в 988—990 рр.

Спочатку князь Володимир зробив спробу модернізації язичництва,спробу пристосувати його до потреб централізованої держави. Язичницькі боги на чолі з Перуном повинні були викликати у людей не тільки повагу, але і страх, символізувати волю правителя, обов'язковість його наказів, невідворотність покарання.

Дата добавления: 2014-01-07