Особливості виготовлення суспензій гідрофобних речовин з різко та нерізко вираженими властивостями

Для отримання стійких суспензій гідрофобних речовин необхідно вводити стабілізатори. Вибір стабілізатора і його кількість зумовлена властивостями стабілізуючої речовини і ступенем її гідрофобності. Дані про стабілізатори та їх кількість подані в таблиці 4.
Rp.: Solutionis Nairii bromidi 0.5% 120ml
Camphorae 1.0
Coffeini-nalrii benzoatis 0.5
M. D.S. По 1 ст.л. 3 рази на день
При виготовленні суспензій гідрофобних речовин з різко вираженими властивостями необхідно додавати етанол для диспергування важкоподрібнюючих речовин.
У підставку відміряють 112 мл дистильованої води, додають 5 мл розчину кофеїну-натрію бензоату (1:10) і 3 мл розчину натрію броміду (1:5). В ступці розтирають до розчинення 1,0 г камфори з 1 мл 90 % етанолу, додають 1 г желатози і 1 мл приготованого розчину лікарських речовин. Зміщують до отримання тонкої пульпи (завису), яку змивають у відпускний флакон розчином кофеїну- бензоату натрію і натрію броміду, додаючи його частинами. Флакон оформляють.
При виготовленні суспензій з гідрофобними речовинами особливого підходу вимагає приготування суспензій із сірки. Сірка адсорбується на поверхні повітряних пухирців і її частки спливають на поверхню у пінистого шару. Застосувати для стабілізації суспензії сірки загальноприйняті речовини не завжди доцільно, бо вони зменшують її фармакологічну активність. Як стабілізатор суспензій сірки для зовнішнього застосування використовують калійне або зелене мило з розрахунку 0.1-0.2 г мила на 1.0 г сірки. З медичної точки зору додавання мила доцільне, бо воно пом’якшує шкіру, відкриваючи її пори і сприяє глибокому проникненню сірки, яка використовується при лікуванні шкірних захворювань. Мило застосовують в подвійній кількості, якщо до складу суспензії входять солі важких або лужноземельних металів і кислоти, оскільки при цьому утворюються нерозчинні осади.
Rp.: Sulfuris praecipitati 2.0
Glycerini 5.0
Aquae purificatae 100 ml
M.D.S. Втирати в шкіру голови.
Сірку розтирають з частиною гліцерину ~ 1.0 г. Гліцерин має високі гідрофільні властивості, змочує поверхню сірки і сприяє подрібненню. До отриманої пульпи додають решту гліцерину і очищеною водою змивають суміш у флакон для відпуску. В останню чергу у флакон для відпуску додають 0.2 г калійного мила і ретельно збовтують флакон.
Rp.: Sulfuris praecipitati 2.0
Streptocidi 3.0
Camphorae 3.5
Acidi salicylici 2.0
Glycerini 3.0
Spiritus aethylici 50 m
Sol. Acidi borici 3% 50 ml
M.D.S. Для протирання шкіри.
У флакон для відпуску відважують 2 г кислоти саліцилової, 1.5 г кислоти борної, 3.5 г камфори, додають 50 мл 90% етилового спирту. Флакон закупорюють і збовтують до розчинення порошків. У підставку відміряють 50 мл води очищеної. В ступку вносять 2 г сірки, додають 1 г гліцерину, додають решту гліцерину. Отриману пульпу змивають частиною води у відпускний флакон. Стрептоцид 3 г подрібнюють з 15 краплями спирту і 1.5 г желатози (гідрофобна речовина з нерізко вираженими властиаостями). Додають решту води, змивають у флакон для відпуску. В кінці у відпускний флакон вносять 0.8 г калійного мила. Флакон збовтують. Rp.: Therpini hydrati 2.0
Natrii hydrocarbnonatis 2.0
Aquae purificatae 100 ml
M.D.S. По 1 ст.л.3 р.д.Мікстура-суспензія з терпінгідратом – речовиною з нерізко вираженими гідрофобними властивостями. Тому суспензії з терпінгідратом схильні до флокуляції, що прзводить до швидкого осідання.
У підставку відміряють 60 мл води очищеної і 40 мл 5% розчину натрію гідрокарбонату. У ступці розтирають 2 г терпінгідрату з 10 краплями спирту, потім додають 1 г желатози і 1.5 мл розчину натрію гідрокарбонату. Усе ретельно розтирають до одержання пульпи, потім додають поступово невеликими порціями розчин натрію гідрокарбонату, зливаючи отриману суспензію у флакон для відруску.

Дата добавления: 2014-01-07