Кореспондентські рахунки, та формування кореспондентських відносин

Сутність кореспондентських відносин між комерційними банками

Кореспондентські міжбанківські відносини – це:

- різноманітні форми співробітництва між двома банками,які базуються на коректному, чесному та узгодженому виконанні взаємних доручень;

- договірні відносини між банками про здійснення платежів, розрахунків та інших послуг, що їх виконує банк за дорученням і на кошти іншого (згідно з банківським законодавством України).

Предметом кореспондентських відносин є ділові відносини між двома банками.

Кореспондентські відносини актуальні в тому випадку, коли один банк з метою здійснення своїх операцій хоче користуватися послугами іншого банку.

Причини актуальності кореспондентських відносин:

- необхідність знання права і звичаїв торгівлі країн;

- необхідність знання особливостей іноземних ринків;

- ведення рахунку і розрахунків в іноземній валюті;

- географічна віддаленість;

- інший часовий пояс;

- знання іншого ринку.

Державний експортно-імпортний банк України у даний час встановив кореспондентські відносини з 355 банками світу. Розрахунки ведуться через 52 рахунки ностро у ВКВ, а також 5 рахунків у російських і білоруських рублях. Рахунки у ВКВ відкриті в банках 22 країн світу (Європа, Північна Америка, Азія, Австралія).

Рахунки в закордонних банках потребують постійного спостереження за їх станом. Тому в умовах ще недостатньо розвинутої інфраструктури це може принести Державному експортно-імпортному банку України додаткові проблеми.

Кореспондентські відносини використовуються при здійсненні угод з метою:

- звернутися за консультацією про торгові і правові звичаї безпосередньо до партнера у відповідній державі;

- одержати довідку про фірми-резиденти цих держав з метою консультації власних клієнтів;

- рекомендувати партнера як адресата-референта;

- рекомендувати третій особі партнера як уповноваженого з перевірки підписів посадових осіб;

- включити банк-кореспондент як посередника у проведення угод по інкасо або акредитиву та ін.

У кореспондентських відносинах вирізняють А та Б кореспондентів. Про А-кореспондентів йдеться, коли між національним та іноземним банком існують кореспондентські рахунки, як на одно- так і на двосторонній основі.

Б-кореспонденти не ведуть взаємних рахунків, хоч співробітництво між ними може бути дуже інтенсивним. На відміну від кореспондентських відносин типу А тут необхідна для виконання безпосередніх доручень третя кредитна установа, як правило, в країні, у валюті якої має бути здійснена оплата. Обмін контрольними документами та особливі домовленості між банками-кореспондентами, які називають також агентськими угодами, уможливлюють, незважаючи на відсутність кореспондентських рахунків, взаємне співробітництво у зовнішньоторговельних операціях.

У межах агентської угоди між банками-кореспондентами типу Б прямі доручення мають бути виконані одразу після їх надходження, без очікування формування відповідного покриття. Доручення виконуються через певні банки (наприклад там, де обидва партнери мають свої рахунки).

Однобічне ведення рахунка здійснюється також тоді, коли, наприклад, через велику кількість рахунків у країні іноземний кореспондент не зацікавлений відкривати нові. На практиці часто буває, що однобічне ведення рахунка переростає у двобічне, зумовлене зростанням обігу та зміцненням довіри. Таким чином початкові кореспондентські відносини типу Б можуть перетворитися на відносини типу А. Особливо інтенсивні та довірчі відносини існують між А-кореспондентами, які не лише обмінюються необхідними контрольними документами та зразками підписів, а й домовляються про телексні ключі, впроваджують нові кредитні лінії.

На основі кореспондентських договорів здійснюють розрахунки в зовнішній торгівлі, у тому числі акредитивами, переказними векселями, іноземними грошовими переказами. У передбачені договором терміни банки-кореспонденти взаємно звіряють записи на кореспондентських рахунках.

Міжнародний кореспондентський рахунок – рахунок, на якому відображено розрахунки, здійснені банком однієї країни за дорученням і за рахунок іншої на основі кореспондентської угоди.

Кореспондентські рахунки за міжнародними розрахунками поділяють на рахунки ностро і рахунки лоро.

Міжнародний рахунок ностро(італ. nostro conto – «наш рахунок») –

1) рахунок, який банк відкриває у своєму іноземному банку-кореспонденті й на якому враховуються всі його витрати і надходження;

2) кореспондентський рахунок, за яким здійснюються всі операції з виконання кореспондентом доручень банку.

Міжнародний рахунок лоро(італ. loro conto – їхній рахунок) –

1) кореспондентський рахунок з міжнародних розрахунків, який відкривається у вітчизняному банку на ім’я іноземного банку-кореспондента;

2) рахунок, який відкривається банком-кореспондентом для захисту сум, що видаються, або одержаних за дорученням свого кореспондента.

Рахунок лоро може бути також кореспондентським рахунком третього банку, відкритим у банку-кореспонденті даної кредитної установи. В цьому разі він називається востро-рахунком.

Міжнародний рахунок востро(італ. vostro conto – «ваш рахунок») – рахунок банку-кореспондента у певній кредитній установі.

Питання для самоконтролю

1. Які складові механізму міжнародних розрахунків?

2. Які основні фінансові умови зовнішньоекономічних угод?

3. Як відбуваються розрахунки у безготівковій іноземній валюті?

4. Які особливості здійснення розрахунків на готівковій валютній основі?

5. Які існують види акредитивних розрахункових операцій?

6. В чому полягає суть інкасової форми платежу?

7. Які види банківських переказів існують?

8. Як відбувається механізм здійснення платежів чеками?

9. Вексельна форма платежу, які її особливості?

10. Які фактори слід враховувати при виборі умов платежу?

Дата добавления: 2014-01-07