Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Соціальний підхід

Автори (Ю.Г. Ермаков і Т.И. Кондратьева, Р.Т. Давидова, Б.И. Порфірьев, У. Роув). Такий підхід до визначення екологічного ризику з'явився першим в історії дослідження ризику, в руслі американської концепції, де під ним розуміють - небезпеку дії шкідливих матеріалів і умов на здоров'я людини, відповідно постійна присутність в навколишньому середовищі потенційно небезпечних для здоров'я людини речовин і створює ступінь ризику, який ніколи не рівний нулю. Всі заходи, що проводяться, лише зменшують, мінімізують ризик. Даний критерій екологічного ризику складається із 3 показників:

-наявність у навколишньому середовищі токсичних речовин;

-реакция людини на токсичні речовини;

-стійкість і адаптація людини до наявності токсичних речовин.

Р.Т. Давидова зазначає, що екологічні ризики пов'язані із забрудненням навколишнього середовища і обумовлені перетворюючою діяльністю людини в процесі привласнення матеріальних благ.

Таким чином, в даному підході екологічний ризик визначається як – ризик від присутності в навколишньому середовищі потенційно небезпечних для здоров'я людини речовин, тобто це ризик від забруднення навколишнього середовища, а як критерій екологічного ризику виділений - ступінь дії шкідливих речовин на здоров'я населення.

Недоліки даного підходу полягають у тому, що по-перше це дуже вузький характер дослідження екологічного ризику, оскільки з об'єктів дії ризиків виділене тільки здоров'я людини; по-друге відсутня чітка методика кількісної оцінки екологічного ризику, розглянуті тільки якісні аспекти питання, приведена лише логічна структура проведення аналізу і управління ризиком; крім того, американська концепція в сучасному світі вже дещо змінилася - екологічний ризик визначається комплексно, набагато ширше, ніж вплив забруднення на здоров'я людини. Цінність даного підходу полягає у тому, що соціальний критерій екологічного ризику є складовою частиною комплексного критерію, і безумовно необхідний при проведенні оцінки ризику втрати здоров'я (життя) населення

2. Економічний підхід. За основу виділення даного підходу прийнятий критерій врахування економічних збитків в екологічному ризику, оцінка ризику виконується системою економічних методів.

У даному підході ми виділяємо соціально-економічний і еколого-економічний підходи.

Соціально-економічний підхід простежується в працях: Э.Д. Арустамова, В.И. Осипова, В. Одінца, С.А. Собольова.

У руслі підходу за критерій екологічного ризику прийняті збитки виникаючі у разі надзвичайної ситуації, причому враховуються як соціальні так і економічні збитки. Ризик визначається як ймовірність небезпеки помножена на очікуваний від неї збиток (економічний і соціальний). Всі автори даного підходу пропонують виділяти не тільки екологічний ризик, але і як один з його видів – індивідуальний ризик, як ризик передчасної смерті від надзвичайної ситуації, кількісно індивідуальний ризик обчислюється по формулі: R=n/N, де n – кількість загиблих від надзвичайної ситуації, N – загальна чисельність населення території, що підпала під вплив надзвичайної ситуації.

В.И. Осипов, акцентуючи увагу на природних ризиках, наводить дані кількісно виражаючі індивідуальний ризик, рівень індивідуального ризику не повинен бути вищим, ніж 1•10-4, тобто 1 загиблий на 10 000 населення за рік.

У соціально-економічному підході екологічний ризик розглядається вже як ймовірність отримання не тільки соціальних (смерть або втрата здоров'я людини), але і економічних збитків (виражені у вартісній формі). Автори здійснили спробу класифікувати екологічний ризик на підставі рівня його прийнятності (прийнятний, гранично допустимий, надмірний або неприйнятний), генетичної ознаки (природні і техногенні ризики), при визначенні екологічного ризику використовують поняття надзвичайної ситуації, розуміючи її, як подію ймовірність реалізації якої і є ризик

Перевагою підходу є облік декількох показників для оцінки ризику, проте однонаправленість цих оцінок, відсутність чіткої методики кількісного визначення екологічного ризику і деяка плутанина у визначеннях основних понять не дають необхідної комплексності розуміння екологічного.

Еколого-економічний підхід. Підхід сформований на підставі загального критерію екологічного ризику, що виділяється такими авторами: Н.Е. Дієва, Л.В. Панжар, Н.П. Тіхоміров із співавторами. Критерієм екологічного ризику є величина ймовірності події з максимальними економічними збитками для людини, підприємства, оточуючого середовища.

Особливістю підходу є його більш комплексний характер в порівнянні з попередніми підходами. Автори розглядають екологічний ризик, як частину концепцій екологічної безпеки і сталого розвитку регіонів, розробляють методики оцінки і управління екологічних ризиків, проводять класифікацію екологічного ризику по різних критеріях.

Н.П Тіхоміров пропонує використовувати статистичні, експертні і аналітичні методи визначення екологічного ризику, Л.В. Панжар розраховує коефіцієнт екологічного ризику, який виражає співвідношення очікуваних збитків від екологічних порушень до величини капіталу промислового підприємства, Після виконання кількісної і якісної оцінки екологічного ризику виконується вибір методу управління ризиком, таким чином йдеться про еколого-економічний аналіз ризику що складається з двох етапів: оцінки і управління ризиком.

Екологічний ризик розглядається в даному підході на основі суб'єкт-об'єктних відносин, об'єктами екологічного ризику виступають вже – здоров'я і працездатність людей, цивільна відповідальність за спричинення збитку третій стороні, екологічний стан в регіоні. Суб'єкти екологічного ризику – це людина, підприємство, суспільство, окремі соціальні групи, регіон в цілому. Автори визначають екологічний ризик– як ризик економічних втрат (збитків), які можуть бути у об'єктів різного рівня суспільної організації, внаслідок погіршення стану (якості) навколишнього середовища.

Позитивною стороною підходу є комплексність поняття і критеріїв екологічного ризику, виконання всебічного аналізу чинників і джерел екологічного ризику, використання різноманітних методів розрахунку екологічного ризику (статистичні, аналітичні, експертні). Проте є і недоліки – це складність отримання початкової інформації для розрахунку ризику і використовування методів економічної статистики, хоча не завжди можливо виразити у вартісній формі екологічні.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Підходи до визначення і критеріїв виділення екологічного ризику | 
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 548; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.