Раціональне науково обґрунтоване відтворення та регулювання стану повітря басейну

Показники рівня шкідливих викидів в атмосферу

Україна відзначається значним забрудненням атмосфери, особливо у промислово розвинутих областях. У 2007 році на душу населення припадало 85,5 кг шкідливих речовин викинутих в атмосферу, тоді як у 1990 році – 299,7 кг. Це зумовлено припиненням або істотним зниженням обсягів роботи багатьох промислових підприємств.

Найбільш поширеними і найтоксичнішими є викиди сполук сірки, сполуки азоту, оксиди вуглецю, вуглеводні, легкі органічні сполуки.

Облік у галузі охорони атмосферного повітря від забруднення здійснюється за такими напрямами: викиди шкідливих речовин в атмосферу, їх очистка та утилізація, виконання заходів щодо скорочення викидів шкідливих речовин, робота пилогазоочисних установок, кількість шкідливих речовин, викинутих у повітря порівняно з минулим роком.

У звітах про охорону атмосферного повітря від забруднення наводять відомості про стаціонарні джерела забруднення і про кількість шкідливих речовин, що уловлюються, утилізуються і викидаються. При цьому використовується наступна система показників:

- кількість шкідливих речовин, що надходять у повітря без очистки, а також шкідливих речовин, що не уловлюються

- кількість шкідливих речовин, що надходять на очисні споруди (усього і за домішками)

- кількість шкідливих речовин від усіх стаціонарних джерел виділення

- фактична кількість уловлених шкідливих речовин за рік

- кількість шкідливих речовин, які залучені для використання або виробництва продукції

- фактичне скорочення шкідливих речовин, що надходять у повітря

В інформації про охорону атмосферного повітря наводяться уточнені згідно з інвентаризацією обсяги шкідливих речовин, що надійшли в атмосферу, норми гранично допустимих викидів і тимчасово погоджених викидів для підприємства в цілому.

Державне управління в галузі охорони атмосферного повітря відповідно до закону здійснюють: КМУ; Мінекології та природних ресурсів; Мінохорони здоров'я; Рада міністрів АР Крим, місцеві державні адміністрації, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.

У галузі охорони атмосферного повітря встановлюються такі нормативи:

ü нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря;

ü нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел;

ü нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел;

ü нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел;

ü технологічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин.

Законодавством можуть встановлюватися й інші нормативи в галузі охорони атмосферного повітря. Порядок розроблення та затвердження нормативів у галузі охорони атмосферного повітря встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом МіністрівУкраїни не менше одного разу на п'ять років за пропозицією Міністерства екології та природних ресурсів і Міністерства охорони здоров'я.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом Мінекології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом Мінохорони здоров'я.

Дозволи на викиди забруднюючих речовин повітря видаються за умови:

· неперевищення протягом терміну їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки;

· неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел;

· дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.

Оскільки забруднення атмосфери Землі набуло глобального характеру, то заходи щодо науково обґрунтованого відтворення та регулювання стану повітряного басейну повинні носити комплексний міждержавний характер. Основними з них є:

- перепрофілювання технологічного обладнання, що є джерелом забруднення повітря;

- наукове обґрунтування норм гранично допустимих викидів в атмосферу, також погодження відповідних норм викидів для підприємств та виробництв;

- збільшення обсягів капіталовкладень на здійснення заходів щодо охорони атмосферного повітря.

Дата добавления: 2014-01-07