І. ПИТАННЯ. Кафедра кримінального процесу

Вступ

Лекція

Внутрішніх справ

Кафедра кримінального процесу

ТЕМА №3 Процесуальний порядок та умови проведення слідчих (розшукових) дій

Для курсантів 3-го курсу

факультетів з підготовки слідчих,

міліції громадської безпеки,

кримінальної міліції

Дніпропетровськ - 2012

Лекцію підготував доцент кафедри кримінального процесу факультету з підготовки слідчих Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ кандидат юридичних наук, доцент Черненко А.П.

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри кримінального процесу 20 серпня 2012 р., протокол № 1.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Поняття слідчих (розшукових) дій та їх система

2. Загальні правила провадження слідчих (розшукових) дій

3. Характеристика слідчих (розшукових) дій

рекомендована література

нормативно-правові акти

1. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 року № 4651-VI. Голос України від 19.05.2012 — / № 90-91

наукові та навчально-методичні джерела

1. Аленин Ю.П. Процессуальные особенности производства следственных действий. — Кировоград, 2002.

2. Бараннік Р. Дотримання принципу свободи від самовикриття під час провадження слідчих дій // Право України. — 2004. — № 7.

3. Горбачов О. Слідчі дії: термінологія, поняття, види // Вісник Академії правових наук України. — 1997. — Вип. 2.

4. Денисюк С.Ф., Шепитько В.Ю. Обыск в системе следственных действий. Научно-практическое пособ. — Харьков, 1999.

5. Лобойко Л.М., Черненко А.П. Кримінально-процесуальна регламентація слідчих дій: Монографія. — Дніпропетровськ, 2006.

6. Лоза Ю. Слідчі дії: поняття, сутність, ознаки, види // Право України. — 2003. — № 9.

7. Макаренко Є.І., Негодченко О.В., Тертишник В.М. Експертизи на досудовому слідстві. — Дніпропетровськ, 2001.

8. Макаренко Є.І., Негодченко О.В., Тертишник В.М. Огляд місця події. — Дніпропетровськ, 2001.

9. Романюк Б. Призначення експертизи на досудовому слідстві: деякі проблемні питання // Право України. — 2003. — № 3.

10. Удалова Л.Д. Освідування при розслідуванні злочинів. — К., 1998.

11. Шейфер С.А. Следственные действия. Система и процессуальная форма. — М., 2001.

12. Шило О., Капліна О. Обшук житла чи іншого володіння особи: проблеми правової регламентації // Вісник Академії правових наук України. — 2005. — № 2.

Мета лекції:

Метою лекції є формування у курсантів основ знань із поняття «слідчі (розшукові) дії», їхньої системи та підстав і процесуального порядку їх провадження.

У відповідності до частини 1 ст. 223 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Новий КПК) слідчими (розшуковими) діями є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Окрім слідчих (розшукових) дій існують й інші дії (вони іменуються засобами), що мають своєю спрямованістю – отримання доказів, але головним засобом отримання та перевірки вже наявних у органів розслідування фактичних даних є слідчі (розшукові) дії.

Важливість даної теми для майбутніх працівників органів досудового слідства і оперативних підрозділів (підрозділів досудового слідства, кримінальної міліції і міліції громадської безпеки) полягає у тому, що працівники усіх зазначених підрозділів мають право і зобов`язані провадити слідчі (розшукові) дії, тому з’ясувати сутність слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, знати їх систему та порядок провадження для майбутніх правоохоронців є вкрай важливим.

Поняття слідчих (розшукових) дій та їх система

Починаючи розгляд першого питання, слід зауважити, що попередники Нового КПК доволі розповсюджено та багато разів вживали термін «слідчі дії», але офіційного, або як кажуть, легального його тлумачення не давали. Новий КПК, на відміну від своїх попередників, чітко дає визначення поняття «слідчі (розшукові) дії». Так, частина 1 статті 223 нового КПК зазначає: «Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні».

В новому КПК у назву поняття слідчі дії включено слово «розшукові», хоча у визначені законодавець не змінив його розуміння, як пізнавальних засобів. У зв’язку з цим виникає питання ‑ з якою метою змінено назву? Чи не змінилася сутність цих засобів пізнання? Важко дати відповідь на це питання коли його не містить новий КПК.

Для розв’язання цього питання звернемося до науковців, які приймали участь у підготовці нового КПК. За словами члена робочої групи Національної комісії по підготовці нового КПК Л.М. Лобойка, перед цією групою стояло завдання реформувати кримінально-процесуальне законодавство таким чином, щоб розірвати «ланцюг», яким у доказуванні сковані органи кримінального переслідування і суд, та визначити останній суб’єктом продукування доказів. І тут важко не погодитися з цим висловом, бо дійсно «у досудовому провадженні процедура отримання даних не є демократичною. Попри це, основний, найбільший обсяг діяльності із доказування здійснюється не у суді, як це прийнято у демократичних, правових державах, а у органах досудового розслідування, тобто у органах кримінального переслідування.

Український кримінальний процес «поставлений з ніг на голову». Доказами є фактичні дані, здобуті під час досудового провадження, тобто у тій частині процесу, де змагальність діє у вузьких межах, а повноваження правоохоронних органів є доволі сильними»[1]. У зв’язку тим, що доказами не можуть бути дані, отримані органами розслідування на досудовому провадженні, тому ці ж органи не повинні й наділятися повноваженнями проводити дії направленні на збирання і/або перевірку доказів у справі, тобто на проведення слідчих дій. Разом з тим, органи досудового розслідування проводять досудове розслідування під час, якого збирають фактичні дані або свідомості про них. Таку інформацію зазначені органи збирають та перевіряють у ході слідчих (розшукових) дій, ось чому Новий КПК містить термін «слідчі (розшукові) дії» замість терміну «слідчі дії», що містився у КПК.

Підводячи підсумок, можна сказати, що слідчі (розшукові) дії отримали таку назву через те, що у їх ході не збираються докази, а збираються лише відомості про фактичні дані, тобто здійснюється розшук. Тут можна було б говорити про назву «розшукові дії», ця назва, можливо у такому випадку, більше підходила по їх суті, але законодавець, підкреслюючи спрямованість їх на збирання саме фактичних даних, які у підсумку будуть оцінені судом як докази, назвав їх «слідчі (розшукові) дії». Метою такої назви, ще й послужило те, що законодавець, називаючи їх «слідчі (розшукові) дії» відмежував їх від оперативно-розшукової діяльності, яка спрямована лише на збирання інформації про фактичні дані.

Говорячи про слідчі (розшукові) дії, слід звернути увагу на те, що Новий КПК поділяє слідчі (розшукові) дії на дві великі групи:

1. Слідчі (розшукові) дії та

2. Негласні слідчі (розшукові) дії.

Негласні слідчі (розшукові) дії будуть розглянуті у спеціальній лекції цієї навчальної дисципліни.

Систему слідчих (розшукових) дій за новим КПК складають:

1. Допит (ст.ст. 224-227 нового КПК);

2. Одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб (ч. 9 ст.224 нового КПК);

3. Пред’явлення особи для впізнання (ст. 228 нового КПК)

4. Пред’явлення речей для впізнання (ст. 229 нового КПК)

5. Пред’явлення трупа для впізнання (ст.ст. 230-231 нового КПК)

6. Проведення допиту, впізнання у режимі відеоконференції під час досудового розслідування (ст.ст. 232-233 нового КПК)

7. Обшук (ст. ст. 234- 236 нового КПК)

8. Огляд (ст. 237 нового КПК)

9. Огляд трупа (ст. 238 нового КПК)

10. Огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією (ст. 239 нового КПК)

11. Слідчий експеримент (ст. 240 нового КПК)

12. Освідування особи (Ст. 241 нового КПК)

13. Проведення експертизи (Ст.ст. 242 - 244 нового КПК)

14. Отримання зразків для експертизи (Стаття 245 нового КПК).

Не обов’язково у кожній кримінальній справі повинні проводитися всі слідчі (розшукові) дії, передбачені законом. Слідчий чи прокурор має право вибору слідчої (розшукової) дії в залежності від ситуації розслідування.

Висновки з першого питання:

1. 1. Новий КПК чітко дає визначення поняття «слідчі (розшукові) дії». Частина 1 статті 223 нового КПК зазначає: «Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні».

2. Новий КПК поділяє слідчі (розшукові) дії на дві великі групи:

Слідчі (розшукові) дії та

Негласні слідчі (розшукові) дії.

3. Систему слідчих (розшукових) дій за новим КПК складають: Допит; Одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб; Пред’явлення особи для впізнання; Пред’явлення речей для впізнання; Пред’явлення трупа для впізнання; Проведення допиту, впізнання у режимі відеоконференції під час досудового розслідування; Обшук; Огляд; Огляд трупа; Огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією; Слідчий експеримент; Освідування особи; Проведення експертизи; Отримання зразків для експертизи.

Дата добавления: 2014-01-07