Питання 2. Магдебурзьке право як юридична основа розвитку міського самоврядування в Україні в 13 – 16 ст

План.

Тема 2. Місцеве самоврядування в історії України. Місцеве самоврядування в системі конституційного ладу України.

Зародження інститутів місцевого самоврядування в Україні і період їх розвитку до 13 ст. Регіональна, міська форми самоврядування в Київської Русі.

Магдебурзьке право як юридична основа розвитку міського самоврядування в Україні в 13 – 16 ст.

Військове – адміністративне самоврядування в Україні у другій половині 16 ст. – середині 18 ст.

Розвиток місцевого самоврядування в Україні у складі Російської імперії. Земське і міське самоврядування в Росії і на Україні (80 – і роки 19 ст. – початок 20 ст.).

Особливості місцевого самоврядування на українських землях у складі Австро – Угорської імперії (самостійно).

Місцеве самоврядування в конституційно-правових актах початку ХХ ст.

Радянська система та принципи організації місцевої влади.

Сучасне місцеве самоврядування в Україні.

Питання 1. Зародження інститутів місцевого самоврядування в Україні і період їх розвитку до 13 ст. Регіональна, міська форми самоврядування в Київської Русі.

Місцеве самоврядування кожної країни, так само як і організація та здійснення в країні державної влади, всебічно відображає традиції народу, його ментальність, рівень розвитку суспільства та умови його існування. Це стосується і місцевого самоврядування України, яке існувало з найдавніших часів і характеризувалось, як правило, реальним демократизмом.

Адже, як писав грецький історик Прокопій, слов'янами і антами не править один муж, а здавна вони живуть громадським правлінням і всі справи, добрі чи лихі, вирішують спільно.

Найбільш відомими формами місцевої демократії в історії місцевого самоврядування часів Київської Русі були віче (міські, територіальні) та збори (сходи) верв (жителів кількох сіл чи інших населених пунктів).

Віче — це, як правило, збори (зібрання) дорослого вільного населення міст і навколишніх територій, що скликалися для вирішення найважливіших питань. Це були найвищі органи самоврядування міських громад. Поряд з військовими і господарськими справами, віче нерідко вирішувало й долю князя та інших державних посадових осіб і органів.

Збори (сходи) верв — територіальних спільнот, громад — являли собою органи самоврядування жителів кількох сіл чи інших населених пунктів. їх роль була, як правило, багатогранною.

Верв в особі дорослого чоловічого населення захищала членів общини і представляла їх інтереси у взаємовідносинах з органами й посадовими особами державної влади та сусідніми общинами.

Отже, на вічах та інших зборах громад вирішувалися переважно найважливіші питання. Для вирішення решти питань обиралися війти або інші посадові особи.

З відомих причин з середини XIV століття українські землі починають поступово входити до Польської і Литовської держав. Із входженням українських земель до Великого Князівства Литовського місцеве самоврядування в містах отримало розвиток у формі війтівства відповідно до Литовських статутів 1529, 1566, 1688 pp. Міська громада ("копа", "купа") обирала війтів на міських віче.

Дата добавления: 2014-01-07