Питання 2. Види територіальних громад

Таким чином, територіальні громади сіл, селищ, міст, що функціонують на базовому рівні місцевого самоврядування, з допомогою місцевих виборів формують представницькі органи місцевого самоврядування не тільки свого рівня, а й асоційованого рівня місцевого самоврядування (районні, обласні ради).

Відповідно до Конституції України (ст. 140), місцеве самоврядування є правом територіальної громади — жителів села або добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища і міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Тема4. Територіальна громада — основа місцевого самоврядування в Україні.

План.

1. Поняття та статус територіальної громади.

2. Види територіальних громад, їх функції і повноваження.

3. Форми діяльності територіальних громад

Питання 1. Поняття та статус територіальної громади

Відповідно до переліку термінів базового Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальна громада розглядається в якості первинного та провідного суб’єкта системи місцевого самоврядування:

Територіальна громада – це жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійною адміністративно-територіальною одиницею, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

До територіальної громади можуть належати не лише громадяни України, а й іноземці та особи без громадянства, що постійно проживають у межах села, селища, міста і користуються такими ж конституційними правами і свободами, як і громадяни України.

Закріплення в Конституції України (ст. 140) правового становища територіальної громади відповідає не тільки сформованій міжнародній практиці, а й історичним традиціям українського народу. Територіальні громади, або общини, були центрами громадського самоврядування в Київській Русі. На праві громад базувалося і Магдебурзьке право в містах середньовічної України. Громади входили до системи місцевого самоврядування, передбаченої Конституцією УНР від 29 квітня 1918 р. і проектами Конституції УНР 1920 р.

Досить розлого систему територіальної громади характеризує В.І. Кравченко, котрий розглядає її втрьох аспектах. По-перше, це базова адміністративно-територіальна одиниця; по-друге — форма організації місцевої влади; по-третє — суб'єкт цивільно-правових відносин, суб'єкт, котрий хазяює.

Основні ознаки територіальної громади, що знайшли закріплення в законодавстві України:

1) територіальна — спільне проживання осіб (жителів), котрі входять до громади на певній території (у межах певної адміністративно-територіальної одиниці — села, селища, міста, ч. 1 ст. 140 Конституції);

2) інтегративна — територіальна громада виникає на основі об'єднання всіх жителів, що мешкають на певній території незалежно від того, чи є вони громадянами даної держави, тобто членами територіальної громади можуть бути громадяни даної держави, а також іноземні громадяни, особи без громадянства, котрі постійно мешкають на певній території. Можливо включення до територіальної громади біженців і переміщених осіб (за змістом ст. 1 Закону України від 21 травня 1997 p.);

3) спільність інтересів жителів (основний об'єкт діяльності територіальної громади — питання місцевого значення, ч. 1 ст. 140 Конституції України);

4) майнова — територіальна громада є суб'єктом права комунальної власності (їй належать рухоме й нерухоме майно, прибутки місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що перебувають у власності відповідних територіальних громад — ч. 1 ст. 142 Конституції України);

5) фіскальна — члени територіальної громади є платниками місцевих податків і зборів (ст. 67 Конституції України; статті 4, 6,15 Закону України "Про внесення змін у Закон України "Про систему оподатковування" від 18 лютого 1997 р.)2.

Становить практичний інтерес визначення ролі територіальної громади в реалізації так званих муніципальних прав особистості. У широкому розумінні муніципальні права особистості базуються на "тріаді інтересів", що виникають у сфері місцевого самоврядування:

- інтересі території;

- інтересі територіальної громади;

- інтересі конкретного жителя-члена такої громади.

Таким чином, територіальна громада виступає природним і єдиним соціальним утворенням, що діє у просторових межах держави, у рамках якої реалізуються природні й повсякденні потреби та інтереси жителів певних територій системного характеру (муніципальні права особистості).

Законодавством України чітко закріплено принципове положення про статус територіальної громади, яка наділена конкретною правосуб’єкністю:

- правом формування відповідних ОМС;

- проведенням місцевих референдумів;

- управлінням місцевими бюджетами та комунальною власністю тощо.

Для кращої ідентифікації кожна громада повинна мати статут територіальної громади.

Статут територіальної громади – це документ нормативно-процедурного характеру, який відображає характерні риси взаємовідносин всередині даної територіальної спільноти жителів, включаючи і представницький ОМС.

Функціонально роль статуту територіальної громади полягає у врегулюванні особливостей здійснення місцевого самоврядування на території громади в межах, визначених чинним законодавством України.

Статут територіальної громади в певному сенсі є конституцією цієї громади, несхожою на аналогічні документи для інших громад. Тому вимога «в межах, визначених чинним законодавством України» не означає, що в статуті не можуть бути відображені ті специфічні і характерні взаємовідносини у даній громаді та ОМС, які притаманні лише їм і виражають волю цієї громади.

Під функціями статуту розуміють регуляторний і реформаторський вплив на різні сфери життя територіальної громади. Зокрема, виділяють такі його функції:

- легітимізація громади та її суб’єктів;

- визначення умов для ефективного публічного управління в громаді;

- встановлення загальних норм і правил взаємовідносин між суб’єктами громади;

- встановлення правового поля діяльності для суб’єктів громади;

- забезпечення системного управління і стратегічного планування розвитку громади;

- створення передумов реформування задля покращення рівня і якості життя жителів громади;

- визначення прав, свобод і обов’язків, а також – гарантій, системи відповідальності та способів захисту для суб’єктів громади.

Статут територіальної громади має відповідати наступним критеріям:

- реальність та відповідність чинному законодавству;

- політична нейтральність, що забезпечує умови для сталої і послідовної політики ради (зміна міської чи сільської владної команди і міського (селищного, сільського) голови не мала б впливати на статут);

- системний підхід як за структурою, так і за змістом розділів;

- креативність, що полягає у поєднанні ефективності, гнучкості і демократичності управління для представницького ОМС.

До розроблення або внесення змін до статуту доцільно залучати досвідчених юристів та створювати для цього рішенням сесії ради дорадчі комітети або робочі групи з представництвом: депутати і секретар ради; керівники провідних підрозділів виконкому ради

та комунальних підприємств; представники неурядових організацій (НУО) і керівники органів самоорганізації населення та ОСББ. Очолювати дорадчий комітет чи робочу группу доцільно голові або секретарю ради. Хід розроблення статуту слід проводити максимально прозоро для громади.

Відсутність статуту територіальної громади фактично робить її не ідентифікованою, невизначеною, офіційно та інформаційно-промоційно не закріпленою у правовому та інформаційному полі серед інших громад. Серед іншого, це, зокрема, створює проблеми з

поданням заявок на міжнародні конкурси проектів різноманітних програм технічної допомоги, в яких рада могла б виступити аплікантом заявки чи партнером проекту.

Статут обговорюється і приймається на пленарному засідання сесії ради та реєструється в установленому законом порядку в органах юстиції.

Виходячи з ч. 1 ст. 140 Конституції України, яка містить визначення місцевого самоврядування, можна виділити такі види територіальних громад:

а) територіальну громаду села або добровільного об'єднання в сільську громаду жителів кількох сіл;

б) територіальну громаду селища;

в) територіальну громаду міста.

Територіальні громади сусідніх сіл можуть об’єднуватись в одну територіальну громаду на основі рішень місцевих референдумів. Рішення об’єднатись є згодою на утворення спільних органів місцевого самоврядування, формування спільного бюджету, об'єднання комунального майна. Вихід зі складу сільської громади також здійснюється за рішенням місцевого референдуму відповідної територіальної громади.

Дата добавления: 2014-01-07