Методи мінімізації збитків від аварій і стихійних лих

Стихійні лиха й аварії можуть завдати величезної шкоди об'єктам автоматизованих систем, у тому числі, у плані втрати коштовної інформації або створення передумов для її витоку.

Повністю запобігти стихійним лихам у більшості випадків не під силу жодному державі, але зменшити негативні наслідки таких явищ у багатьох випадках вдається навіть у масштабах щодо невеликих підприємств.

Мінімізація наслідків аварій і стихійних лих для об'єктів інформаційних систем може бути досягнута шляхом:

• правильного вибору місця розташування об'єкта;

• обліку найбільш імовірних аварій і стихійних лих при розробці й експлуатації системи;

• організації своєчасного оповіщення про можливі стихійні лиха;

• навчання персоналу діям під час стихійних лих і аварій, а також методам ліквідації їх наслідків.

Об'єкти інформаційних систем по можливості повинні розташовуватися в тих районах, де не спостерігається таких стихійних лих як повені, землетрусу. Об'єкти необхідно розміщати вдалечині від таких небезпечних об'єктів як хімічні підприємство з виробництва небезпечних реагентів, нафтобази й нафтопереробні заводи, склади горючих і вибухових речовин, греблі і т.д.

На практиці далеко не завжди вдається розташувати об'єкт на достатньому видаленні від небезпечних підприємств або районів з можливими стихійними лихами. Тому при розробці, створенні й експлуатації

об'єктів інформаційних систем необхідно передбачити спеціальні; заходу.

У районах з можливими землетрусами будинку (Крим, Карпати) повинні бути сейсмостійкими. У районах можливих затоплень основне обладнання доцільне розміщати на верхніх поверхах будинків. Усі об'єкти повинні забезпечуватися автоматичними системами гасіння пожежі.

На об'єктах, для яких імовірність стихійних лих висока, необхідно здійснювати розподілене дублювання інформації й передбачити можливість перерозподілу функцій об'єктів.

На всіх об'єктах повинні передбачатися заходи на випадок аварії в системах електроживлення. Для об'єктів, що працюють із коштовною інформацією, потрібно мати аварійні джерела безперебійного харчування й підведення електроенергії провадити не менш чому від двох незалежних ліній електроживлення.

Використання джерел безперебійного живлення забезпечує, принаймні, завершення обчислювального процесу й збереження даних на зовнішніх запам'ятовувальних пристроях.

Втрати інформаційних ресурсів можуть бути суттєво зменшені, якщо обслуговуючий персонал буде вчасно попереджений про природні катаклізми, що насуваються. У реальних умовах така інформація часто не встигає дійти до виконавців. Тому персонал повинен бути навчений діям в умовах стихійних лих і аварій, а також уміти відновлювати втрачену інформацію.

Література

1. Магауенов Р.Г. Системы охранной сигнализации: основы теории и принципы построения: Учебное пособие. – М.: Горячая линия – Телеком, 2004. – 367с.

2. Мельников В.П., Клейменов С.А., Петраков В.М., Информационная безопасность и защита информации: учебное пособие для студентов высших учебных заведений / под. ред. С.А.Клейменова. – М.: Изд. центр «Академия», 2009. – 336 с.

3. Гатчин Ю.А., Климова Е.В., Ожиганов А.А. Основы информационной безопасности компьютерных систем и защиты государственной тайны: учебное пособие. –СПб.: СПбГУ ИТМО, 2001. – 60 с.

4. Ленков С.В., Перегудов Д.А., Хорошко В.А., Методы и средства защиты информации/ под. ред. В.А.Хорошко. – К.: Арий, 2008. – Том I. Несанкционированное получение информации, – 464 с.

5. Ленков С.В., Перегудов Д.А., Хорошко В.А., Методы и средства защиты информации/ под. ред. В.А.Хорошко. – К.: Арий, 2008. – Том II. Информационная безопасность, – 344 с.

6. Алешин А.П. Техническое обеспечение безопасности бизнеса, Изд. дом "Дашков и К", ‑М.: 2010, ‑160 с.

Дата добавления: 2014-01-07