Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту

За неціновими чинниками попиту розрізняють перехресну еластичність попиту та еластичність попиту за доходом. Обидва показники вимірюють процентне зміщення кривої попиту під впливом відповідного нецінового чинника.

Певну роль у виборі ринкової стратегії продавця відіграє залежність попиту на благо від цін інших благ, які доповнюють або замінюють дане. Ця залежність характеризується коефіцієнтом перехресної еластичності попиту, який показує процентну зміну обсягу попиту на одне благо при зміні на один відсоток ціни іншого блага:

(5.9)

(5.10)

Значення E_с залежить від того, які блага розглядаються.

· Для благ-субститутів перехресна еластичність попиту додатна (E_с >0), тому що зі зростанням ціни одного блага обсяг його продажу зменшується, а попит на благо-замінник зростає. Наприклад: масло-маргарин, різні прохолоджуючі напої.

· Для благ-комплементів перехресна еластичність попиту від’ємна (E_с <0), оскільки зростання ціни одного блага призводить до зменшення обсягу попиту і на нього, і на благо – комплемент. Наприклад: автомобіль - бензин. При зростанні цін на автомобілі зменшується обсяг продажу бензину.

· У випадку, коли обидва блага не пов’язані між собою, є незалежними у споживанні, перехресна еластичність попиту дорівнює нулю (E_с =0). Наприклад: хліб і цемент.

Показник перехресної еластичності попиту використовується при проведенні антимонопольної політики. Фірма не визнається монополістом, якщо її товар має додатну еластичність.

Аналогічним способом оцінюється реакція попиту на динаміку інших детермінант. Так, при зміні рівня доходів споживачів на один процент обсяг попиту змінюється на величину, що визначається коефіцієнтом еластичності попиту за доходом. Він показує на скільки процентів зміниться обсяг попиту при зміні доходу споживача на 1%:

=,

(5.11)

де Q – величина попиту, I – дохід.

Якщо E_I <0, то товар вважається неповноцінним, тобто при збільшенні доходу попит на такі товари зменшується (наприклад: маргарин, картопля).

Якщо E_I >0, то товар вважається повноцінним, тобто при збільшенні доходу попит на такі товари зростає (наприклад: кава, сир, яловичина).

Якщо E_I =0, то товар є нейтральним.

Крім цього серед повноцінних товарів виділяють:

– товари першої необхідності – меншу за одиницю (0< E_I <1).

– предмети розкоші E_I > 1, попит на товар випереджає зростання доходу.

Підприємства торгівлі намагаються мати інформацію про рівень коефіцієнта еластичності попиту за доходом. Якщо вони мають ці данні, то вони можуть регулювати свої запаси і замовлення так, щоб бути готовим до любих змін кон’юнктури ринку. Наприклад, зростанні доходів населення попит на меблі, побутову техніку зростає більш високими темпами, ніж доходи населення, тобто він еластичний.

Залежність форми кривої попиту і, відповідно, рівня еластичності від властивостей благ, які споживаються наведена на рис. 5.25. Як бачимо, крива а) відображає зміну обсягу попиту на блага низької споживчої цінності при зростанні доходу споживачів (інфериорні блага). Вона ілюструє дію першого закону Енгеля. Коефіцієнт еластичності попиту на ці блага при рівні доходу I<1 має позитивні значення, тому що доход і попит змінюються в одному напрямку, а при I>1 – від’ємні, тому що зростання доходу призводить до скорочення попиту на дане благо. Як бачимо, споживач має схильність замінювати інфериорні блага благами, що мають більш високу споживчу цінність. Крива б) характеризує зміну обсягу попиту на блага першої необхідності нормальної якості. При низьких доходах збільшення їхнього рівня призводить до збільшення обсягу попиту на дане благо, а з часом попит стабілізується на певних значеннях, так як потреба в таких благах кінцева. Коефіцієнт еластичності додатний з тенденцією приближення до нуля при зростанні доходів. Крива в) відображає динаміку обсягу попиту за доходом на предмети розкоші. Її нахил може бути більшим або меншим в залежності від тієї чи іншої психологічної настанови на споживання предметів розкоші. У цьому випадку коефіцієнт еластичності додатний і зазвичай перевищує одиницю. Нагадаємо, що переваги споживача та цінність для нього певної кількості благ даного виду формують вигоду (надлишок) споживача і, при певній ринковій ціні, роблять придбання деякої кількості благ ефективним.

Рисунок 5.25 – Зміна попиту в залежності від рівня доходу та властивостей благ

Дата добавления: 2014-01-07