Довідник ознак податкових соціальних пільг

Загальний звіт за календарний рік не складається, і принцип наростаючого підсумку не застосовується.

У звіті ф № 1ДФ відображаються доходи, незалежно від того у який формі виплачується дохід (грошовий, натуральній, подарунками тощо), а також оподатковувані або неоподатковувані доходи сплачувались.

Розрахунок заповнюється у двох примірниках, один з яких після реєстрації його в ДПІ повертається податковому агенту.

При прийомі розрахунку форми № 1-ДФ інспектором органу ДПС перевіряється своєчасність її подання та правильність заповнення всіх обов’язкових реквізитів податковим агентом.

При перевірці правильності заповнення розрахунку № 1-ДФ звертається увага на те, що:

1) розрахунок заповнюється машинописним текстом або друкованими літерами на папері формату А4;

2) інформаційні рядки, які не підлягають заповненню, прокреслюються;

3) не допускаються виправлення, уточнення, закреслення;

4) розрахунок заповнюється у двох примірниках, один із яких після реєстрації його в податковій інспекції повертається податковому агенту;

5) повинні бути заповнені всі обов`язкові реквізити розрахунку;

6) розрахунок повинен бути завірений підписами головного бухгалтера та керівника, а також печаткою.

У реквізиті «Працювало у штаті» проставляється найбільша з місячних за звітний період (на перше число місяця) облікова кількість штатних працівників облікового складу юридичної особи чи самозайнятої фізичної особи.

При перевірці заповнення графи 5 звітності Форми № 1- ДФ важливо звернути увагу на правильність визначення ознаки доходу, який нарахован фізичної особі, а при заповненні графи 8 – ознаки податкових соціальних пільг (ПСП) (табл. 7.1 та 7.2).

Таблиця 7.1

Довідник ознак доходів

Вид виплати (доходу)	Ознака доходу (гр. 5 форми № 1-ДФ)	Примітка
Доходи у вигляді заробітної плати		зарплата, надбавки, премії, опускні, матеріальна допомога систематичного характеру, лікарняний, натуральна форма оплати праці.
Суми винагород
Доход від лізингу		доходи від оренди нерухомого майна
Виплати коштів на покриття витрат, пов`язаних з відрядженням		кошти, які не повернені, або несвоєчасно повернені у встановлений законодавством строк
Дохід у вигляді штрафів
Дохід у вигляді додаткового блага
Інші доходи		доходи,які не включені під іншими ознаками доходів
Благодійна допомога		цільова та нецільова
Доходи на підготовку та перепідготовку кадрів		відображається неоподатковувана ПДФО сума витрат на навчання

Таблиця 7.2

Вид пільги	Ознака пільги (гр.8. форми №1-ДФ)	Норма ПКУ
Звичайна ПСП (основна)		П.п.169.1.2 ст.169
Підвищена ПСП		П.п.169.1.3 ст.169
Максимальна ПСП		П.п.169.1.4 ст.169
Пільга на осіб, які отримують пільгу на дітей		П.п.169.1.2 ст.169

Податковий контроль оподаткування доходів фізичних осіб здійснюється за двома напрямками:

1) контроль оподаткування доходів фізичних осіб, які не є СПД;

2) контроль оподаткування доходів фізичних осіб, які є СПД.

Контроль оподаткування доходів громадян, які не є СПД здійснюється шляхом перевірки правильності ведення податкового обліку податковими агентами, які відповідають за обчислення та перерахування податку в бюджет.

Контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу.

У процесі здійснення документальної перевірки обліку праці, заробітної плати та оподаткування доходів працівників звертається увага на такі основні питання:

1) наявність фактичної чисельності працюючих на підприємстві, у тому числі інвалідів;

2) чи були випадки нарахувань і видачі заробітної плати по договору підряду;

3) правомірність системи оплати праці;

4) правомірність виплати премій і матеріальної допомоги працівникам підприємства і віднесення їх на результати господарської діяльності;

5) перевитрата фонду оплати праці порівняно з розрахунковою сумою;

6) правомірність натуральної оплати праці;

7) віднесення нарахованої заробітної плати і нарахувань на витрати;

8) правомірність оплати праці в іноземній валюті;

9) відповідність нарахованої заробітної плати регістрам обліку;

10) відповідність нарахованої заробітної плати наданій звітності;

11) правильність визначення оподатковуваного доходу;

12) правильність використання ставок з податку;

13) визначення правильності обчислення загальної суми заробітної плати, що має пільгове оподаткування;

14) правильність та обґрунтованість застосування соціальних податкових пільг;

15) правильність розрахунку сум ЄСВ та податку на доходи, що підлягають сплаті в бюджет;

16) своєчасність і повноту перерахування визначеної суми податку в бюджет;

17) визначення того, чи всі суми, раніше нараховані у вигляді адміністративних штрафів, накладених податковими органами, утримані з винних осіб.

При перевірки податку основними документами є:

1) накази про прийом (звільнення) робітників;

2) табелі обліку робочого часу працівників; особисті рахунки працівників;

3) розрахункові відомості по нарахуванню заробітної плати;

4) платіжні відомості виплати заробітної плати;

5) касові та банківські документи;

6) зворотно-сальдові відомості до бухгалтерських рахунків;

7) авансові звіти;

8) податкові розрахунки сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платника податку за формою № 1-ДФ, податкові декларації з податку;

9) інші документи, пов’язані з перевіркою правильності нарахування та перерахування податку.

Перевірка починається з ознайомлення з існуючою системою обліку праці та вивченням показників, що відображаються у звітності і регістрах обліку.

Потім інспектор ДПІ, що проводить перевірку, перевіряє чисельність працівників підприємства і правильність її відображення у звітності. Облікова кількість штатних працівників облікового складу юридичної особи чи самозайнятої фізичної особи визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. № 286, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 р. за № 1442/11722.

Одним з основних питань перевірки є питання правильності оплати праці і віднесення її на витрати підприємства.

При перевірці оплати, нарахованої працівникам за встановленими окладами, увага звертається на час, фактично відпрацьований цим працівником, і відповідність отриманих сум його окладу за штатним розкладом чи за відповідним наказом по підприємству. Особлива увага приділяється додатковій оплаті праці.

При перевірці виплат премій працівникам необхідно спиратися на нормативи підприємства, де повинні бути затверджені порядок преміювання працівників і джерело їхнього покриття.

Особливу увагу варто приділити законності і правильності виплат премій кедрівникам підприємства.

Правильність визначення сукупного оподатковуваного доходу та нарахування податку здійснюється окремо по кожному працівнику.

Відповідно до Податкового кодексу об'єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих протягом звітного податкового місяця (ст.164.2 ПКУ).

До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: доходи у виді заробітної плати, інші виплати та винагороди, вартість подарунків, доходи від операцій з майном, доходи, отримані як додаткове благо та ін.

Доходи, які не включаються до складу загального місячного або р ічного оподатковуваного доходу визначені ст.165 ПКУ.

При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

При нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою:

К = 100: (100 - Сп), де

К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування.

Законодавством зазначення цього коефіциєнту складають:

К = 1,176471 – для доходів, що підлягають оподаткуванню за ставкою 15%;

К = 1,204819 – для доходів, що підлягають оподаткуванню за ставкою 17%.

Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму:

- податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість;

- акцизного податку, якщо надається підакцизний товар.

У такому ж порядку визначається об'єкт оподаткування для сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності:

БО = ЗП – ЄСВ – ПСП, де

БО – база оподаткування ПДФО;

ЗП – заробітна плата;

ЄСВ – єдиний соціальний внесок;

ПСП – податкова соціальна пільга.

Для деяких виплат встановлені особливі правила оподаткування, які слід враховувати під час проведення документальної перевірки. Серед них:

1) цільова та нецільова благодійна допомога;

2)дивіденди, роялті;

3) доходи від надання майна в оренду;

4) доходи від продажу рухомого та нерухомого майна;

5) доходи у вигляді виграшів, призів, подарунків;

6) доходи від спадщини;

7) доходи, отримані нерезидентами і від нерезидентів;

8) підзвітні кошти, неповернені своєчасно.

Ставки єдиного соціального внеску, які застосовуються відповідно до Закону № 2464, до нарахованої заробітної плати працівників і зменшують суму заробітної плати працівника та базу оподаткування ПДФО наведено в таблиці 7.3.

Таблиця 7.3

Дата добавления: 2014-01-07