Концептуальні положення. Основою педагогічної технології С

Основою педагогічної технології С. Френе є «ядро цінностей», до якого належать:

- здоров'я дитини;

- визнання дитячого прагнення до максимального саморозвитку;

- створення сприятливого для розвитку дітей середовища;

- забезпечення «природного, живого й усебічного виховного процесу».

Основними засобами виховання та розвитку учня С. Френе вважав природу, працю в школі-майстерні, розумову діяльність під час індивідуальних занять за планом і графіками, художню творчість, набутий у процесі трудової діяльності власний досвід.

Особливістю цієї технології є авторське бачення таких етапів розвитку й виховання дитини:

1. Виховання в сім'ї (від народження до 2 років). Від взаємодії батьків із дитиною на цьому етапі значною мірою залежать успіхи виховання в індивідуальному, соціальному та загальнолюдському аспектах на наступних стадіях її розвитку. Зазначимо, що сучасними психологічними дослідженнями доведена особлива важливість перших трьох років життя людини й необхідність участі обох батьків у виховному процесі. Такої інформації на початку ХХ століття в науці ще не існувало, але автор переконував у необхідності навчати батьків батьківства.

2. «Дитячий заповідник» (від 2 до 4 років) – це дошкільні заклади, де має здійснюватися виховання дітей від 2 років. На будь-якому етапі життя дитини справжнє виховання здійснюється на основі принципу «пізнання на дотик». Ефективною є підготовка дитини до життя в насиченому розвивальному середовищі, у якому створенні умови для пізнання світу «на дотик», тому завдання вихователя полягає в постійному матеріальному й технічному вдосконаленні обладнання «заповідника», що сприятиме набуттю дитиною досвіду.

3. Дитячий садок (від 4 до 7 років). Виховання дитини до семи років має здійснюватись у процесі гри з використанням відповідних матеріалів, знарядь, технічних засобів.

4. Початкова школа (від 7 до 14 років). Із погляду С. Френе, саме на цьому етапі доцільними є уроки. У початковій школі дитина продовжує діяльнісне пізнання світу, освоєння навколишнього світу в дії.

У розвитку життєдіяльності дитини він виокремив такі етапи:

- розвідка «на дотик» (дитина пізнає, досліджує, випробовує навколишній світ);

- період обживання (дитина узагальнює, упорядковує набутий досвід, але ще не здатна діяти усвідомлено);

- період праці («завоювання» дитиною навколишнього світу); за сприятливих зовнішніх обставин вона починає працювати; на цьому етапі розвитку дитини необхідно поєднати взаємодію з природою, механічну працю, розумову діяльність, художню творчість.

Важливим засобом виховання С. Френе вважав природу. Він, як і Р. Штейнер, визнавав необхідність ранньої соціалізації дитини у відповідно організованому дошкільному закладі, де «пізнання на дотик» допроваджується як провідний метод виховання. Це, у свою чергу, вимагає різноманітності навколишнього середовища. Нововведеннями також були уроки-прогулянки, під час яких діти спостерігали природне й людське середовище, а потім усно й письмово викладали свої враження.

Важливим засобом чуттєвого пізнання дитиною світу є художня творчість. За словами С. Френе, малюнок не втрачає значущості й після того, як діти навчилися писати. Важливу роль у їхньому розвитку відіграють також ляльковий театр, співи, ритміка.

С. Френе запровадив спільне з дитиною розроблення індивідуальних планів занять із усіх навчальних дисциплін. Це вимагало від педагога ретельної підготовки загальних планів для всього класу й одночасної організації індивідуального планування з використанням карток самоконтролю з арифметики та граматики, інформаційної картотеки, каталогу, робочої бібліотеки, перфострічок для програмного навчання. Індивідуальні плани роботи актуалізували такий важливий виховний ресурс, як самоорганізація дитини.

Склавши на початку тижня з допомогою вчителя власний план роботи, дитина прагне виконати його. Завдяки цьому формуються наполегливість, сила волі, здатність працювати в колективі. Індивідуальний план виконує функції щоденника, де фіксуються власні обіцянки, особисто значущі плани.

Іншим важливим елементом нової школи С. Френе вважав батьків і по-своєму бачив їхня роль у шкільному житті. Він запевняв, що школа має бути доступною та зрозумілою батькам учнів, наполягав на необхідності створення атмосфери свободи, співпраці й демократії в сім'ї та школі, оскільки лише свободою можна підготувати до свободи, лише за співпраці можна підготувати до соціальної гармонії та співпраці, лише демократією можна підготувати до демократії.

Дата добавления: 2014-01-07