Мета й завдання технології. Головна мета виховання С

Головна мета виховання С. Френе, що визначає мету зазначеної освітньої технології – максимальний розвиток особистості дитини в розумно організованому суспільстві, що буде служити їй і якому вона сама буде служити. Іншими словами, педагог наполягає на підготовці учня до життя у соціумі.

Виходячи із визначеної мети автор окреслює наступні завдання технології.

- формування активного громадянина демократичного суспільства;

- формування особистості, яка усвідомлює свої громадянські обов’язки;

- формування особистості, яка готова й прагне відстоювати свої права.

Для забезпечення виконання зазначених завдань в школі необхідно правильно організовувати трудову діяльність дітей, вона має бути відкритою соціальному середовищу й тісно пов'язаною з ним. Виховання працею в майстернях, вироблення необхідних для життя практичних навичок і вмінь, формування особистісно значущого життєвого досвіду є елементами єдиного процесу становлення людини й громадянина демократичного суспільства.

Зміст технології

Для втілення в життя своєї педагогічної теорії С. Френе створив і впровадив «нові матеріальні засоби навчання й виховання». Найважливішим серед них була шкільна типографія, зі створення якої він розпочав свою експериментальну роботу. На переконання С. Френе, типографія дає можливість налагодити систематичну й цілеспрямовану роботу з «вільними текстами» - невеликими за обсягом творчими розповідями дітей про свої родини, друзів, плани на майбутнє, враження від екскурсій і прогулянок.

Кращі «вільні тексти», що відбирались у процесі обговорення, під час якого діти вносили корективи, доповнення. Відтак ці матеріали друкувались у шкільній типографії та пропонувалися як навчальні посібники.

Шкільну типографію й «вільні тексти» С. Френе вважав найяскравішими символами нової школи, практичним утіленням ідей збагачення навчально-виховного процесу, постійного вивчення особистості дитини, урахування її інтересів і потреб. «Вільний текст» він пропонував не лише як навчальну вправу, а як важливий соціально-психологічний тест, завдяки результатам яким можна зрозуміти особливості усвідомлення дитиною себе й соціального середовища.

Воднораз «вільні тексти» репрезентували новітню технологію мовленнєвого розвитку дітей. На відміну від традиційних методів, основою яких була імітація дитиною мовлення дорослих, однотипних вправ на формування граматичної правильності мовлення, «вільні тексти» повертали в школу рідну мову як живий засіб спілкування.

Із огляду на це, було розроблено оригінальний метод навчання читання. Запровадження поширеного традиційного складового методу, згідно з яким діти хором читали з настінних таблиць відірвані від реального життя слова й речення, породжувало труднощі, пов'язані з переходом до читання й розуміння змісту текстів. Ознайомившись із ідеями гештальтпсихології, С. Френе обґрунтував аналітико-синтетичний метод сприйняття тексту. Читання письмового тексту він розумів передусім як пошук смислу. Однак читання є невіддільним від письма, тому навчання читати має бути організоване навколо творчої писемної діяльності. Наприклад, дитина розповідає, а вчитель записує її розповідь на дошці простими словами. Діти читають їх, переписують у зошити, а окремі слова – на картки для вживання при складанні нових розповідей. Такий метод іще називали навчанням читання «глобальним методом», коли читання розгортається від цілісного сприйняття слів до складів і, нарешті, – звуків.

Під час створення текстів, заснованих на враженнях, шестилітня дитина повинна відбирати відповідні букви з каси букв. Така діяльність дає дітям більшу радість, аніж просте почуття задоволення. Складання слова з окремих букв полегшує запам'ятовування графічної структури найуживаніших слів.

Педагогікою С. Френе передбачається співпраця вчителя й учнів та учнів один із одним – у класі, школі, із партнерами по листуванню, із батьками та іншими дорослими. Спонукання до учіння, знання спрямовуються не тільки вчителем, а є також результатом взаємодії дітей, підготовлених для своїх товаришів повідомлень, листування, вироблених дітьми законів і правил, запропонованих ними різних форм роботи.

У педагогічній системі С. Френе принципово відмовляються від систематичного послуговування підручниками, особливо в початковій школі, оскільки це, унеможливлює індивідуалізацію навчання, пригнічує органічні інтереси дитини, нав'язує сліпу віру в друковане слово. Для систематичного здобуття учнями нових знань С. Френе створив оригінальні навчальні посібники, що представляли собою особливі картки, кожна з яких містить або частину навчального матеріалу з певного предмета, або конкретне завдання (текст для граматичної вправи, арифметичну задачу, питання з історії, географії тощо).

Нумеровані картки систематизовано у спеціалізованих картотеках за предметами або комплексними темами. Для занять кожна дитина з допомогою вчителя добирає потрібні картки, використання яких сприяє усвідомленому засвоєнню навчального матеріалу в індивідуальному темпі, приділяється більше уваги питанням, які особливо цікавлять. Зміст і послідовність навчальних карток систематично оновлюється з доповненням новою інформацією.

Педагогічною технологією С. Френе передбачається чітке планування навчального процесу. Учитель на підставі державної програми для початкової школи планує роботу на місяць. За цим планом кожна дитина з допомогою вчителя складає індивідуальний тижневий план, у якому відображає основні види своєї роботи. Це дає учням можливість краще розуміти навчальні завдання, самостійно розподіляти свій час і зусилля, виховує почуття відповідальності.

Індивідуальна робота має першорядне значення у формуванні особистості й у засвоєнні знань. Цей процес розгортається за логікою наукових пошуків, охоплюючи такі етапи:

1.Презентація й вираження. Дитина репрезентує за допомогою слова або малюнка своє бачення певної теми.

2.Аналіз презентацій у групі або з дорослими, коментарі кожного учня з власним аналізом.

3.Порівняння та аналогія. Зазвичай, це робиться шляхом зіставлення з подібними ситуаціями, що раніше аналізувалися.

4. Комунікація в групі. Кожний учень робить свій внесок у колективну побудову знання.

5. Синтез. Особливість його полягає в тому, що правила поведінки кожного учня група приймає на обмежений термін, вони змінюються залежно від матеріалу, що вивчається.

Щоп'ятниці в другій половині дня дитина підсумовує зроблене за тиждень, послуговуючись умовними позначками:

- зеленим кольором: я виконав індивідуальний план у повному обсязі;

- оранжевим: мені не вдалося вповні виконати свого плану;

- червоним: мені не вдалося виконати свого плану, і я потребую допомоги наступного тижня.

Педагогічною технологією С. Френе передбачається запровадження в навчанні методу проб і помилок, оскільки знання не може передаватись у готовому вигляді. Він уважав набагато важливішим навчити дитину мислити, допомогти їй оволодіти методом пізнання, критичним ставленням до дійсності. Основою навчання має стати властива всім дітям допитливість, а педагог повинен створювати проблемні ситуації, за яких учні відчувають потребу про щось дізнатися, чогось навчитися. На цьому ґрунтується природний метод навчання, згідно з яким діти пізнають основи географії, отримуючи листи від кореспондентів із усього світу, і, розповідаючи їм про свою країну, навчаються читати й писати на основі власних «вільних текстів».

Пізнання під час занять у класах відбувається в процесі постійного висунення й перевірки гіпотез – природничо-наукових, лінгвістичних, математичних. При цьому кожен має право помилятися, що є необхідним етапом на шляху пізнання. Головне, щоб кожна помилка була проаналізована, для чого дітям необхідно освоїти такі прийоми мислення, як порівняння, аналіз, синтез. За такого підходу дитина усвідомлює, що навчатися вона може самотужки, а вчитель лише допомагає їй у цьому.

Орієнтуючись на забезпечення єдності розумового й морального виховання, С. Френе застерігав від хибного уявлення педагогів, що засвоєння дитиною значного обсягу знань зумовлює підвищення рівня їхньої моральності та громадянської самосвідомості, доводив, що науковий і моральний прогрес нерівноцінні за своїм значенням. Для саморозвитку в дітей моральних учинків необхідно, щоб діяльність школи була спрямована на виховання взаємодопомоги, гуманності, особистої гідності. Важлива роль у цьому належить самоуправлінню учнів. У педагогічній системі С. Френе самоуправління реалізується у формі шкільного кооперативу – об'єднання дітей і дорослих із метою спільного користування знаряддям праці, спільного прийняття рішень і спільної відповідальності. Щосуботи в другій половині дня проводилося спільне засідання кооперативу. Для цього організовували виставки кращих дитячих робіт за тиждень, виступи, наводили порядок у класній кімнаті.

Важливим елементом технології С. Френе є шкільна стінна газета, яку створюють упродовж тижня. Для цього щопонеділка в шкільному коридорі вивішують великий аркуш білого паперу, поділений на чотири колонки: «Я критикую», «Я хвалю», «Я хотів би», «Я зробив». Поряд із аркушем прив'язують олівець, щоб будь-хто міг зробити запис, неодмінно підписавши його. У наукових працях С. Френе проаналізовано багато таких нотаток, що є показником гуманних взаємин дітей і педагогів, різноманітності інтересів, доброзичливості та взаємну вимогливості, небайдужості до подій у школі. Наприкінці тижня зміст газети обговорюється на зібранні, а однією з найсуворіших санкцій колективу щодо порушників дисципліни вважається заборона на певний час робити записи у стінгазеті. Якщо учень часто згадується в рубриці «Я хвалю» і ці судження достатньо обґрунтовані, то його вчинки схвалюють оплесками зібрання, що є найвищою нагородою.

Отже, педагогічний світогляд С. Френе характеризується яскравим гуманістичним спрямуванням. Його авторська школа стала яскравим прикладом реалізації ідей вільного виховання та гуманістичної педагогіки, що історично припадає на початок ХХ століття – епоху визначних педагогічних винаходів і відкриттів, що мали у своїй основі насамперед великий педагогічний досвід.

Завдання для самоконтролю

1. Опишіть авторське бачення етапів розвитку дитини.

2. Поцінуйте роль індивідуальних планів учня в особистісному розвитку дитини.

3. Розкрийте виховний потенціал «Вільних текстів» С. Френе.

4. Опишіть методику самооцінки учнем навчальних досягнень: механізми, переваги, перспективи.

Дата добавления: 2014-01-07