Вилучений капітал – фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників

Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язання, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Витрати за будівельним контрактом – собівартість робіт за будівельним контрактом.

Витрати (доходи) з податку на прибуток – загальна сума витрат (доходу) з податку на прибуток, яка обчислена з облікового прибутку (збитку) і складається з поточного податку на прибуток з урахуванням відстроченого податкового зобов’язання і відстроченого податкового активу.

Відстрочене податкове зобов’язання – сума податку на прибуток, який сплачуватиметься в наступних періодах із тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню.

Відстрочений податковий актив – сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах унаслідок:

Ø тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню;

Ø перенесення податкового збитку, який не включений до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді;

Ø перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими скористатися у звітному періоді неможливо.

Відстрочений податок на прибуток – сума податку на прибуток, що визнана відстроченим податковим зобов’язанням і відстроченим податковим активом.

Вклад:

1. кошти передані власником до банку для зберігання на певних умовах;

2. інвестиція у менш ліквідну форму з метою отримання прибутку.

Вкладник – особа, що зробила вклад.

Вкладення (інвестиції) фінансові – вклад у цінні папери чи капітал інших підприємств.

Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Внутрішньогосподарський (управлінський облік) – система обробки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством.

Внутрішньогрупове сальдо – сальдо дебіторської заборгованості та зобов’язань на дату балансу, яке утворилося внаслідок внутрішньогрупових операцій.

Внутрішньогрупові операції – операції між материнським та дочірніми підприємствами або між дочірніми підприємствами однієї групи.

Г

Гарант – поручитель; юридична або фізичнаособа, держава, що дає гарантію (виступає запорукою) в чомусь.

Гарантія – передбачене законом чи окремою угодою зобов’язання, згідно з яким юридична або фізична особа відповідає повністю або частково перед кредиторами у разі невиконання боржником своїх зобов’язань.

Гарантована ліквідаційна вартість:

ü для орендаря – частина ліквідаційної вартості, яка гарантується до сплати орендарем або пов’язаною з ним стороною;

ü для орендодавця – частина ліквідаційної вартості, яка гарантується до сплати орендарем або незалежною третьою стороною, здатною за своїм фінансовим станом відповідати за гарантією.

Господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Господарська одиниця за межами України – дочірнє, асоційоване, спільне підприємство, філія, представництво або інший підрозділ підприємства, які перебувають або ведуть господарську діяльність за межами України.

Готівка – одна з форм існування грошей (банкноти, монети).

Гроші – особливий товар, який виконує роль всезагального еквівалента та є загальним засобом обігу.

Грошові кошти – готівка, кошти на рахунках в банках та депозити до запитання.

Група – материнське (холдингове) підприємство та його дочірні підприємства.

Група нематеріальних активів – сукупність однотипних за призначенням та умовами використання нематеріальних активів.

Група основних засобів – сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

Гудвіл – перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов’язань на дату придбання.

Д

Дата балансу – дата, на яку складений баланс підприємства. Звичайно датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду.

Дата придбання – дата, на яку контроль за чистими активами і діяльністю підприємства, що купується переходить до покупця.

Дебітори – юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебет – ліва частина рахунку бухгалтерського обліку.

Дебетове сальдо – залишок по дебету рахунка на початок чи кінець звітного періоду.

Дебетові обороти – суми відображених господарських операцій за звітний період.

Дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Депозит – гроші або речі, що знаходяться на зберіганні у фінансово-кредитних установах.

Дериватив – документ установленої форми, який засвідчує право та (або) зобов’язання придбати чи продати в майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених у ньому умовах.

Дивіденди – частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Дисконт – сума перевищення вартості придбаних фінансових інвестицій над собівартістю їх придбання, яка підлягає амортизації.

Дисконтування – метод оцінки інвестиційних проектів із застосуванням коефіцієнтів проведення майбутніх значень вартості в поточну вартість.

Довгострокова дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Довгострокові зобов’язання – усі зобов’язання, які не є поточними.

Договір комісії – договір, за яким одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду здійснити одну або декілька угод від свого імені, але призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Дослідження – заплановані підприємством дослідження, які проводяться ним уперше з метою отримання і розуміння нових наукових та технічних знань.

Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Дочірнє підприємство – підприємство, яке перебуває під контролем материнського (холдингового) підприємства.

Е

Екаунтінг – самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства: ведення обліку штатними працівниками бухгалтерії.

Еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідніфінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Експорт – вивезення за кордон капіталів, товарів тощо.

Елемент витрат – сукупність економічно однорідних витрат (матеріали, заробітна плата, амортизація та ін.).

Емісія цінних паперів – випуск в обіг цінних паперів.

Емітент – юридична особа, що випускає цінні папери.

Ефект економічний – визначається шляхом порівняння витрат, доходів і отриманих результатів.

Ефективна ставка відсотка – ставка відсотка, що визначається шляхом ділення суми річного відсотка та дисконту (або різниці річного відсотка та премії) на середню величину собівартості інвестиції (або зобов’язання) та вартості погашення.

Ж

Журнал бухгалтерський - регістр бухгалтерського обліку для відображення кореспонденції рахунків з однорідних операцій.

Журнал-Головна – форма бухгалтерського обліку, в якій відображаються перелік: господарських операцій із зазначення суми за кожною із них; рахунків бухгалтерського обліку із зазначенням дебетової і кредитової сторони; запис операцій в дебеті кредит рахунків; сальдо на початок і кінець місяця за рахунками; дебетові й кредитові обороти рахунків.

Журнал господарських операцій – реєстр господарських операцій, який ведеться у хронологічному порядку із зазначенням сум.

З

Забезпечення – зобов’язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.

Заборгованість – сума фінансового зобов’язання чи грошового боргу, який необхідно погашати протягом певного періоду.

Запаси – активи, які:

ü утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

ü перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

ü утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Заробітна плата – винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений орган виплачує працівникові за виконану ним роботу або надану послугу.

Збитки – перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Звичайна діяльність – будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення. Звіт про власний капітал – звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Звіт про рух грошових коштів – звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді.

Звіт про фінансові результати - звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства.

Злиття – об’єднання підприємств (шляхом створення нової юридичної особи або приєднання підприємств до головного підприємства), в результаті якого власники (акціонери) підприємств, що об’єднуються, здійснюватимуть контроль над усіма чистими активами об’єднаних підприємств з метою досягнення подальшого розподілу ризиків та вигод від об’єднання. При цьому жодна зі сторін не може бути визначена як покупець.

Зменшення корисності – втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування.

Знос необоротних активів – сума амортизації об’єкта необоротних активів з початку їх корисного використання.

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

І

Ідентифіковані активи та зобов’язання – придбані активи та зобов’язання, які на дату придбання відповідають критеріям визнання статей балансу, встановлених Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”.

Інвентаризація – фактичне виявлення активів (запаси, основні засоби, гроші та ін.)на певну дату.

Інвестиції – вкладення вільного капіталу в статутні фонди підприємств або у цінні папери з метою отримання доходу.

Інвестиційна діяльність – придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Інвестори – суб’єкти, які здійснюють інвестиції.

Індексація – перерахування вартості майна в зв’язку з інфляцією.

Іноземна валюта – валюта інша, ніж валюта звітності.

Інфляція – знецінення активів внаслідок випуску в обіг надмірної кількості грошових знаків або скорочення товарної маси.

Інформація – роз’яснення, повідомлення про щось; відомості, які цікавлять користувача.

Історична (фактична) собівартість (принцип підготовки фінансової звітності) – визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на її виробництво та придбання.

К

Капітал – загальна вартість активів за вирахування зобов’язань.

Капіталізація – перетворення прибутку в капітал (розширення виробництва за рахунок збільшення активів).

Каса – готівка; рахунок бухгалтерського обліку; підрозділ банку; приміщення для зберігання готівки.

Класифікація – поділ множини, сукупності будь-яких об’єктів на групи за відповідною ознакою.

Консалтинг – ведення обліку спеціалістом з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

Консолідована фінансова звітність – звітність, яка відображає фінансовий стан і результати діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Контракт – договір, письмова угода сторін.

Контракт за ціною “витрати плюс” – договір про будівництво, який передбачає ціну як суму фактичних витрат підрядника на виконання будівельного контрактута погодженого прибутку (у вигляді процента від витрат або фіксованої величини).

Контракт з фіксованою – договір про будівництво, який передбачає фіксовану (тверду) ціну всього обсягу робіт за будівельним контрактом або фіксовану ставку за одиницю кінцевої продукції, що випускатиметься на об’єкті будівництва.

Контроль – вирішальний вплив на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства з метою одержання вигод від його діяльності.

Контрольні учасники – учасники спільної діяльності зі створенням юридичної особи (спільного підприємства), які здійснюють контроль зі її діяльністю.

Користувачі звітності – фізичні та юридичні особи, що потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Кредит – права сторона бухгалтерського рахунка.

Кредитове сальдо – залишок по кредиту рахунка на початок чи кінець звітного періоду.

Кредитові обороти – суми відображення господарських операцій за звітний період.

Кредитор – юридичні та фізичні особи, яким внаслідок минулих подій підприємство заборгувало певні суми грошових коштів, їх еквіваленти або інших активів.

Кредиторська заборгованість – сума заборгованості підприємства кредиторам на певну дату.

Критерій – засіб для визначення, оцінки предмета чи явища; ознака, взята за основу кваліфікації.

Курсова різниця – різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Л

Лізинг – орендувати, здавати в оренду; довготермінова оренда машин, обладнання, споруд виробничого призначення та ін.

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Ліквідність – спроможність підприємств сплачувати борги, виконувати зобов’язання.

Ліміт – межа, границя, норма, квота.

Лімітед (Ltd) – обмежена відповідальність підприємства, товариства щодо своїх зобов’язань (у межах акціонерного чи пайового капіталу).

Ломбард – кредитна установа, що позичає гроші під підставу рухомого майна.

М

Материнське (холдингове) підприємство – те, яке здійснює контроль дочірніх підприємств.

Метод – шлях до істини; спосіб організації теоретичного та практичного пізнання.

Метод ефективної ставки відсотка – метод нарахування амортизації дисконту або премії, за яким сума амортизації визначається як різниця між доходом за фіксованою ставкою відсотка і добутком ефективної ставки та амортизації вартості на початок періоду, за яким нараховується відсоток.

Метод участі в капіталі – метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування.

Мінімальні орендні платежі – платежі, що підлягають сплаті орендарям протягом строку оренди (за вирахуванням вартості послуг та податків, що підлягають сплаті орендодавцю, і непередбаченої орендної плати), збільшені:

ü для орендаря – на суму його гарантованої ліквідаційної вартості;

ü для орендодавця – на суму його гарантованої ліквідаційної.

Монетарні статті – статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Н

Надзвичайна подія – подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, і не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.

Нарахування та відповідність доходів і витрат (принцип підготовки фінансової звітності) – для визначення фінансового результату звітного періоду потрібно зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей.

Невідмовна орендна угода – орендна угода, яка може бути розірвана тільки:

ü з дозволу орендодавця;

ü якщо відбулася певна непередбачена подія;

ü у разі укладання орендарем нової угоди про оренду самого активу або замість нього іншого, аналогічного за призначенням, активу з тим самим орендодавцем.

Негарантована ліквідаційна вартість – частина ліквідаційної вартості об’єкта оренди, отримання якої орендодавцем не забезпечується або гарантується лише пов’язаної з ним стороною.

Негативний гудвіл – перевищення вартості частки покупця у справедливій вартості придбання ідентифікованих активів і зобов’язань над вартістю придбання на дату придбання.

Негрошові операції – операції, які не потребують використання грошових коштів ті їх еквівалентів.

Нематеріальний актив – нематеріальний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Немонетарні активи – усі активи, крім грошових коштів, їх еквівалентів та дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей.

Немонетарні статті – відмінні від монетарних статті балансу.

Необоротні активи – усі активи, що не є оборотними.

Неоплачений капітал – заборгованість власників (учасників) за внесками до статутного капіталу.

Непередбачена орендна плата – частина орендної плати, яка не зафіксована конкретною сумою та розраховується із застосуванням показників інших, ніж строк оренди (обсяг продажу, рівня використання, індекс інфляції та цін, ринкові ставки відсотка тощо).

Непередбачене зобов’язання:

ü зобов’язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю;

ü теперішнє зобов’язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов’язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов’язання не можна достовірно визначити.

Непрямі витрати – витрати, що не можуть бути віднесені без посередньо до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом.

Нереалізовані прибутки та збитки від внутрішньогрупових операцій – прибутки та збитки, які виникають внаслідок внутрішньогрупових операцій (продажу товарів, продукції, виконання робіт, послуг тощо) і включаються до балансової вартості активів підприємства.

Несприятливі контракти – контракти, у виконанні яких підприємство не зацікавлено внаслідок їх збитковості або інших причин та готове передати їх іншим підприємствам.

Норма – правило, середня кількість, розмір чогось.

Нормальна потужність – очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнуто за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Норматив – впорядкування; економічний, технічний або інший показник норм.

Нормативний – той, який встановлює норми, стандарти, визначає правила; відповідає нормі.

О

Обачність – принцип підготовки фінансової звітності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства.

Об’єднання підприємств – з’єднання окремих підприємств у результаті приєднання одного підприємства до іншого або внаслідок одержання контролю одним підприємством над чистими активами та діяльністю іншого підприємства.

Об’єкт будівництва – сукупність будівель і споруд або окремі будівлі і споруди, будівництво яких здійснюється за єдиним проектом.

Об’єкт витрат – продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов’язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Об’єкт основних засобів – закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів одного або різного призначення, що має для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно. Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то можна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.

Облікова оцінка – попередня оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами.

Облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Обліковий прибуток (збиток) – сума прибутку (збитку) до оподаткування, визначена в бухгалтерському обліку і відображена у звіті про фінансові результати за звітний період.

Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Обтяжливий контракт – контракт, витрати (яких не можна уникнути) на виконання якого перевищують очікувані економічні вигоди від нього.

Овердрафт – форма короткострокового кредиту, який видається клієнту при відсутності у нього коштів за оплату рахунків постачальників.

Оклад – розмір заробітної плати відповідно до штатного розкладу підприємства.

Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Операційна оренда – оренда відмінна від фінансової.

Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отримання коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Операція в іноземній валюті – господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті.

Опціон – означає зафіксоване біржовою угодою (контрактом) право купувати або продавати цінні папери, товари чи валюту на певних умовах з фіксацією ціни на час укладання угоди або на час придбання цінностей (за рішенням сторін).

Оренда:

1) договірне строкове платне володіння і користування рухомим та нерухомим майном;

2) угода, за якою орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку.

Орендна ставка відсотка – ставка відсотка, за якою теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів та негарантованої ліквідаційної вартості дорівнює справедливій вартості об’єкта фінансової оренди на початок строку оренди.

Основна діяльність – операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більший одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Оцінка – процес визначення грошових сум, за якими повинні визнаватися й відображатися елементи фінансової звітності.

П

Пасив – всі офіційні вимоги до підприємства чи фізичної особи.

Первинний документ – документ, який містить відомості відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), втрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Переоцінка – зміна оцінки, нова оцінка вартості активів (дооцінка, уцінка).

Періодичність (принцип підготовки фінансової звітності) – припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Підприємство – юридична особа, яка здійснює господарську діяльність з випуску продукції, виконання робіт чи надання послуг.

Підрядник – юридична особа, яка ускладнює будівельний контракт, виконує передбачені будівельним контрактом роботи і передає їх замовникові.

План рахунків бухгалтерського обліку – систематизований перелік рахунків за однорідними групами.

Пов’язані сторони – особи, стосунки між якими обумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових й оперативних рішень іншою стороною.

Повне висвітлення (принцип підготовки фінансової звітності) – фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні й потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Повнота (принцип бухгалтерського обліку) – всі господарські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та можливі наслідки операцій підприємства, яка здатна вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Податки – обов’язкові платежі у державний та місцевий бюджети за результатами діяльності підприємства.

Податкове зобов’язання – загальна сума податку нарахована платником податку і зобов’язання у звітному періоді.

Податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання.

Податкова база активу і зобов’язань – оцінка активу і зобов’язання, яка використовується з метою оподаткування цього активу і зобов’язань при визначенні податку на прибуток.

Податковий прибуток (збиток) – сума прибутку (збитку), визначення за податковим законодавством об’єктом оподаткування за звітний період.

Подібні об’єкти – об’єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість.

Подія після дати балансу – подія, яка відбувається між датою балансу і датою затвердження керівництвом фінансової звітності, підготовленої до оприлюднення, яка вплинула або може вплинути на фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Послідовність (принцип підготовки фінансової звітності) – передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності.

Постійна різниця – різниця між податковим й обліковим прибутком (збитком) за певний період, що виникає в поточному звітному періоді та не анулюється в наступних звітних періодах.

Поточна дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточні зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу.

Поточний податок на прибуток – сума податку на прибуток, визначена у звітному періоді відповідно до податкового законодавства.

Початок строку оренди – дата, яка настає раніше: дата підписання орендної угоди або дата прийняття сторонами зобов’язань щодо основних положень угоди про оренду.

Превалювання змісту над формою (принцип підготовки фінансової звітності) – операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише не підставі з юридичної форми.

Премія – це сума перевищення продажної ціни облігацій над її номіналом.

Прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.

Придбання – об’єднання підприємств, у результаті якого покупець набуває контроль над чистими активами та діяльністю інших підприємств в обмін на передачу активів, прийняття на себе зобов’язань або випуск акцій.

Примітки до фінансових звітів – сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію та обґрунтування статей фінансових звітів, а також інша Інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Принцип бухгалтерського обліку – правило, яким необхідно керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій, відображенні їх результатів у фінансовій звітності.

Проміжні рахунки – рахунки за виконані роботи за будівельним контрактом, передані замовнику для оплати.

Проценти – плата за використання грошових коштів, їх еквіваленти або сум, що заборговані підприємству.

Р

Рахунок – документ у комерційних розрахунках за отримані активи.

Рахунок бухгалтерський – спосіб групування фактів господарської діяльності за однорідними ознаками.

Регістр – особливий обліковий формуляр для відображення згрупованих даних в розрізі кореспондуючих рахунків обліку (журнали, відомості, книги тощо).

Реєстр – перелік будь-чого, список, опис.

Ресурси – кошти, запаси, можливості, джерела будь-чого.

Ризик – усвідомлення можливості небезпеки виникнення непередбачених витрат і втрат, пов’язаних із зміною умов економічної діяльності.

Ринкова вартість фінансової інвестиції – сума, яку можна отримати від урожаю фінансової інвестиції на активному ринку.

Ринок – система товарно-грошових відносин у сфері обміну, яка сприяє реалізації товарів і наданню послуг.

Розкриття – надання інформації, яка є суттєвою для користувачів фінансової звітності.

Розробка – застосування підприємством результатів досліджень й інших знань для планування і проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва чи використання.

Роялті – платежі за використання нематеріальних активів підприємства (патентів, торгівельних марок, авторського права, програмних продуктів тощо).

Рух грошових коштів – надходження і вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів.

С

Спільна діяльність – господарська діяльність зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об’єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідного до письмової угоди між ними.

Спільний контроль – розподіл контролю за господарською діяльністю відповідно до угоди про ведення спільної діяльності.

Справедлива вартість – сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Ставка процента на можливі позики орендаря – ставка процента, яку мав би сплачувати орендар за подібну оренду або (якщо цей показник визначити неможливо) ставка відсотка за позиками для придбання подібного активу (на той самий термін та з подібною гарантією) на початку строку оренди.

Сталість (принцип бухгалтерського обліку) – постійне застосування підприємством методів бухгалтерського обліку із року в рік. Змна методів обліку повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності.

Стаття – елемент фінансового звіту, який відповідає критеріям, установленим цим Положенням (стандартом).

Сторно – спосіб виправлення помилок у бухгалтерського обліку, який полягає у тому, що помилково внесену операцію записують повторно червоним чорнилом і при підрахунку суми віднімають.

Строк корисного використання (експлуатації) – очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використання буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Строк оренди –період дії невідмовної орендної угоди, а також період продовження цієї угоди, обумовлений на початку строку оренди.

Суборенда – угода про передачу орендарем орендованого ним об’єкта в оренду третій особі.

Сума очікуваного відшкодування – сума, яку підприємство очікує до відшкодування вартості необоротного активу під час його майбутнього використання, включаючи його ліквідаційну вартість.

Сума погашення – недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Сумнівний борг – поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої немає впевненості її погашення боржником.

Суттєва інформація – інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності. Суттєвість інформації визначається відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та керівництво підприємства.

Суттєвий вплив – повноваження брати участь у прийнятті рішень щодо фінансової, господарської та комерційної політики об’єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики.

Т

Табель – первинний документ з обліку відпрацьованого часу.

Тариф – розмір оплати за різні послуги транспортних і комунальних підприємств, послуг зв’язку.

Теперішня вартість – дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Тимчасова різниця – різниця між оцінкою активу або зобов’язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або зобов’язання відповідно.

Тимчасова різниця, що підлягає вирахуванню – тимчасова різниця, що підлягає до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) у майбутніх періодах.

Тимчасова різниця, що підлягає оподаткуванню, - тимчасова різниця, що включається до податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах.

Товари – матеріальні цінності, які придбані (отримані) та утримаються підприємством з метою подальшого продажу.

Ф

Факт господарської діяльності – подія, випадок, явище, яке зафіксоване в документі і відображається в обліку.

Фінансова діяльність – діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності й рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Фінансова оренда – оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод, пов’язаних з правом користування т володіння активом. Оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з наведених нижче ознак:

ü орендар набуває права власності на орендований актив після закінчення строку оренди;

ü орендар має можливість та намір придбати об’єкти оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання;

ü строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об’єкта оренди;

ü теперішня вартість мінімальних орендних платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об’єкта оренди.

Фінансовий результат – прибуток чи збитки, отримані в результаті господарської діяльності.

Фінансові інвестиції – активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Фінансові інструменти – різноманітні види ринкового фінансового продукту – цінні папери, грошові зобов’язання, валюта, ф’ючерси, опціони, депозити свідоцтва, кредитні договори, страхові поліси тощо.

Форвардний контракт – документ, який засвідчує зобов’язання особи придбати (продати) у майбутньому цінні папери, товари чи валюту в певний час і на певних умовах з фіксацією цін такого продажу під час укладання контракту.

Ф’ючерний контракт – засвідчує зобов’язання придбати (продати) в майбутньому цінні папери, товари чи валюту з фіксацією цін на момент виконання сторонами контракту зобов’язання.

Ц

Ціна – грошове вираження вартості товару.

Цінні папери – документи, що засвідчує право власності (акції) або відносини позики (облігації). Цінні папери вільно продаються й купуються, приносять доход власнику.

Ч

Частка меншості – частина чистого прибутку (збитку) та чистих активів дочірнього підприємства, яка не належить материнському підприємству (прямо або через інші дочірні підприємства).

Чек – грошовий документ, що містить наказ власника про виплату пред’явнику чека вказаної у ньому суми.

Чиста вартість реалізації запасів – очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізації.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості -сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Чисті активи – активи підприємства за вирахуванням його зобов’язань.

Ш

Шифр рахунка – умовне цифрове позначення бухгалтерського рахунка.

Шкода матеріальна – зменшення, знищення майна чи інших благ внаслідок необережних або навмисних дій.

Штраф – адміністративне або судове покарання винних осіб у вигляді грошового стягнення.

Штрафна санкція – плата у фіксованій сумі або у вигляді процентів віл суми зобов’язання податковим органам, постачальникам, кредиторам та ін.

Є

Єдиний грошовий вимірник (принцип бухгалтерського обліку) – вимірювання і узагальнення всіх операцій у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності здійснюється у валюті України.

Ю

Юридичні особи – організації, які створені і зареєстровані у встановленому законом порядку, мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов’язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або в третейському суді.

Дата добавления: 2014-01-07