Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Метод Адамса




Метод А.Н. Крилова послідовних наближень

Метод Рунге-Кута

Розглянемо випадки загального підходу за назвою метод Рунге-Кутта, у якому значення функції yn+1 у точці xn+1 обчислюють тільки за допомогою значення функції yn у попередній функції xn. Сутність методу полягає в тому, що для замкнутого відрізка [xn, xn + h] знаходяться точки /x0,x1,…xm,h0,…hn-1,hn/ і підбирають сталі R0, R1,…,Rmтак, щоб для інтегральної кривої в=f(x), що проходить через точку / x0, y0 /, ордината aпроксимувалася виразом

 

K= y0 + h[ R0f(x0, h0) + R1 f(x1,h1 ) + … + Rm f(xm, hm)].

 

При цьому x0 = x0; h0 = y0; x1 = x0 + a0h; h1 = y0 + b0k1;

K1= h f(x0, h0); x2 = x0 + a1h; h2 = y0 + b1k1 + h2 k2;

K2= h f(x1, h1).

 

Кількість членів апроксимації у квадратних дужках визначає порядок методу Рунге-Кута.

В окремому випадку, алгоритм четвертого порядку має вид:

 

K1 = h * f(xn,yn); K2 = h*f(xn + h/2, yn + K1/2);

K3 = h*f(xn + h/2, yn + K2/2); K4 = h*f(xn + h, yn + K3);

yn+1 = yn + (K1+ 2 K2+ 2 K3+ K4)/6,

 

Коефіцієнти й обирані точки визначвють при розкладенні функції j і f у ряд Тейлора по ступенях кроку h і прирівнюванням однакових ступенів h у лівій і правій частинах рівності

 

j(x0 + h) = f (x0 + h, j(x0 + h)).

Оцінка похибки методу дуже скрутна. Порядок точності методу – h4.

 

Розглянемо диференціальне рівняння типу

 

y=f(x,y) (1)

З початковою умовою

y(x0)= y0.

Виведемо спочатку ряд допоміжних формул, поклавши

yi = y(x0+ih) і yi =f(xi, yi) (i=0, 1, 2, …)

Академік Крилов запропонував формулу для обчислень початку таблиці розв’язання задачі, отриману з формули Ньютона для інтерполяції вперед аналогічно тому, як були отримані формули Адамса:

yi+1 = yi + qi +½ dqi -1/12 d2qi-1 (2)

 

Далі дивитися в книзі 2, зі списку літератури.

 

Метод Адамса відноситься до так званих методів, що використовують «прогноз і корекцію». Він дозволяє одержати досить високий ступінь точності інтегрування без значного зменшення кроку інтегрування, не обчислюючи багаторазово кривої частини рівняння.

Основна ідея цього методу полягає в застосуванні при інтегруванні другої інтерполяційної формули Ньютона. Якщо для керування у'=f(х, у) у равностоячих точках осі / xn+1 - xn = h / знайти наближене значення розв’язання в =j(x), що проходить через точку /x0, y0/, то як підготовчий крок для деякого числа точок по будь-якому методу знаходять наближене значення y1 = j(x1); y2 = j(x2); y3 = j(x3) і складають інтерполяційний багаточлен Ньютона, що в обраних крапках x1, x2, x3 приймає обчислені значення y1, y2, y3. Інтегруючи цей багаточлен у межах одного кроку, одержуємо наближене значення yn+1. Це перший етап екстраполяції, потім можна використовувати інтерполяцію для наступного кроку і т.д. Інтерполяційна формула Адамса має вид

 

dyn = yn+1 - yn = qn + ½ dqn-1 + 5/12 d2qn-2 + 3/8 d3qn-3, (1.1)

де

qn =h f(xn, yn); qn-1 =h f(xn-1, yn-1);

qn-2 =h f(xn-2, yn-2); qn-3 =h f(xn-3, yn-3).

 

Схема розв’язання методом Адамса:

x0(n-3) y0(n-3) q0(n-3) dq0 (n-3) d2q0 (n-3) d3q0 (n-3);

x1(n-2) y1(n-2) q1(n-2) dq1 (n-2) d2q1 (n-2);

x2(n-1) y2(n-1) q2(n-1) dq2 (n-1);

x3(n) y3(n) q3(n).

 

Формула у' = f(x,y) застосовується для продовження цієї таблиці й екстраполяції значення:

yn+1= yn + dyn.

 

Для уточнення отриманого значення по формулі у' = f(x,y) можна застосувати формулу «корекції»:

dyn = qn + ½ dqn -1/2 dqn-1 – 1/24 d3 qn-3. (1.2)

 

Формула (1.1) називається інтерполяційною формулою Адамса. По формулі (1.1) знаходять спочатку перше наближене значення y(0) n+1, а після перерахування, по формулі (1.2), одержують нове значення y(1) n+1 і по цій ж ітераційній формулі знаходять подальші наближення доти, поки не буде отримане необхідне наближення.

Це відбудеться в тому випадку, коли два наступні значення будуть мало відрізнятися один від одного.

Для роботи з ЕОМ застосовуємо формулу відповідності:

экстраполяційну формулу Адамса

y n+1 = y n + h/24 (55 y n - 59 y n-1 +37 y n-2 - 9 y n-3).

Застосування формул Адамса дозволяє одержати досить велику точність інтегрування, але оцінка похибки досить складна.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 330; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.