Економічні потреби та інтереси

Розділ 2. Виробництво матеріальних благ і послуг.

Функції політичної економії

· Теоретико-пізнавальна функція полягає в виявленні і пізнанні економічних законів, категорій, вивченні і поясненні процесів і явищ економічного життя суспільства на основі наукового доказу. Розкриваючи і формулюючи економічні закони і категорії, політична економія тим самим збагачує знання людей, розширює науковий світогляд.

· Практична функція політичної економії зводиться до наукового обґрунтування економічної політики держави, розробки принципів, методів і рекомендацій щодо раціонального господарювання. Між політичною економією і економічною політикою існує тісний взаємозв’язок. Політична економія слугує науковим підґрунтям для здійснення економічної політики, забезпечує її дієвість та ефективність. Практика, в свою чергу, визначає справедливість сформульованих принципів економічної науки і формує запит до подальших наукових розробок.

· Методологічна функція полягає в тому, що політична економія виступає теоретичною основою для цілої системи економічних наук – галузевих (економіка промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту та ін.), функціональних (економіка праці, фінанси, грошовий обіг і кредит, економічна статистика), низки економічних наук, що перебувають на стику різних галузей знання (економічна географія, теорія управління (менеджменту), історія народного господарства та ін.), оскільки містить категоріальний апарат, розкриває основоположні принципи, закономірності і закони функціонування економічної системи та окремих її елементів.

· Виховна функція полягає у формуванні у громадян економічної культури, логіки сучасного економічного мислення, які забезпечують цілісне уявлення про функціонування економіки і дають можливість виробити раціональну господарську поведінку в умовах ринкової системи.

· Прогностична функція виявляється у розробці спеціальної методології прогнозування – передбачення перспектив соціально-економічного розвитку в майбутньому. Розвиток прогностичних досліджень в економічних науках протягом другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст. призвів до формування окремої наукової дисципліни – прогностики, основна функція якої зводиться до розробки прогнозів розвитку суспільного виробництва з урахуванням наявних ресурсів і виявлення альтернативних варіантів розвитку подій.

Програмна анотація

Економічні потреби суспільства. Класифікація економічних потреб. Закон зростання потреб. Фактори виробництва та їх взаємодія. Продукт виробництва. Виробничий потенціал і межа виробничих можливостей. Корисність продукту. Суб’єктивна корисність. Об’єктивна корисність. Гранична корисність.Закон спадної граничної корисності. Економічні інтереси, їх взаємозв’язок з потребами, споживанням і виробництвом. Способи взаємодії економічних інтересів.

Опорний конспект лекції

Дата добавления: 2014-01-07